Ситуаційний менеджмент - Бондар О.В. -
1. Сутність комерційної таємниці та її вплив на економіку підприємства

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

В Україні, як і в інших країнах світу, в процесі підприємницької діяльності, при створенні нових технологій, що є наслідком інтелектуальної праці виникають насичені найрізноманітнішими відомостями інформаційні об'єкти, які мають комерційну цінність. Це можуть бути різні методики, перспективні технічні вирішення, результати маркетингових досліджень тощо, спрямовані на досягнення підприємницького успіху.

Інформація стала першоосновою життя сучасного суспільства, предметом та продуктом його життєдіяльності, а процес створення, накопичення, збереження, передачі та обробки, у свою чергу, стимулював прогрес в галузі знарядь її виробництва, що включає електронно-обчислювальну техніку, засоби телекомунікації та системи зв'язку. У зв'язку з новими інформаційними досягненнями державні кордони практично стають прозорими для обігу інформації. При цьому, чим більше зазначена галузь залучається у комерційного обігу, тим більша є потреба в захисті інтересів власників комерційної таємниці. Зрозуміло, комп'ютерні технології - не єдина загроза комерційній таємниці. За підрахунками американських фахівців втрата 20% інформації, що складає комерційну таємницю, веде до банкрутсва організації протягом місяця в 60 випадках зі 100 [9]. Отже, у ринковій економіці інформація стає товаром і її отримання, збереження, передача та використання повинні підпорядковуватися законам товарно-грошових відносин, тобто інформація стає об'єктом та інструментом управління. Це потребує дослідження та деталізації категорії "комерційна таємниця".

Сутність поняття "комерційної таємниці" міститься в декількох наступних положеннях [1, с. 449-455]:

1) це будь-яка ділова інформація, що має дійсну або потенційну цінність для підприємства з комерційних причин, розголошення якої може завдати шкоди підприємству.

Вона не є загальновідомою або загальнодоступною на законних підставах. Ці відомості відповідним чином позначаються, а фірмою здійснюються належні заходи щодо збереження її конфіденційності. Ця інформація не є державною таєницею і не захищається авторським і патентним правом. Вона не стосується негативної діяльності підприємства, яка може завдавати шкоду суспільству (порушень законів та неефективної роботи, адміністративних помилок, забруднення навколишнього середовища тощо).

2) В колишньому Законі "Про підприємства в Україні" "під комерційною таємницею підприємства мали на увазі відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передання, просочування) яких може завдати шкоди його інтересам".

3) В статті 30 розділу 2 Закону України "Про інформацію" від 2.10.1992р. дано визначення конфіденційної інформації: "Конфіденційна інформація - це відомості, що знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і розповсюджуються за їх бажанням, відповідно до передбачених ними умов".

4) В Законі України " Про підприємництво в Україні" від 27.03.91р. у ст. 30 так визначено поняття "комерційної таємниці підприємства".

а) "Під комерційною таємницею підприємства розуміються відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням фінансами та іншою діяльністю підприємства, які не являються державною таємницею, розголошення (передача), яких може завдати шкоди його інтересам".

б) "Склад та об'єкти відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок її захисту визначаються керівником підприємства. Відомості, які не можуть бути віднесені до комерційної таємниці, визначаються Кабінетом Міністрів України".

в) "Відповідальність за розголошення відомостей, що віднесені до комерційної таємниці підприємства, і порядок охорони таких відомостей установлюються законодавчими актами України".

4) Згідно зі статтею155 Господарського Кодексу України, серед об'єктів права інтелектуальної власності у сфері господарювання є й комерційна таємниця. Зокрема, відомості, пов'язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою та іншою діяльністю суб'єкта господарювання, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди інтересам суб'єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею. Проте наявність у складі назви "комерційна таємниця" слова "таємниця" вносить певну неоднозначність у тлумачення цього поняття. Згідно зі статтею 30 Закону України "Про інформацію", інформація з обмеженим доступом поділяється на конфіденційну та таємну. При цьому конфіденційна інформація - це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Також до конфіденційних відомостей відносяться ідеї, винаходи, відкриття, технології, індивідуальні деталі комерційної діяльності, які дозволяють успішно конкурувати, прибуток фірми та ін. До таємної належить інформація, що містить відомості, які складають державну або іншу передбачену законодавством таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі. Тобто комерційну таємницю, в залежності від змісту відомостей, які вона містить, можна розглядати як конфіденційну інформацію, так і іншу передбачену законодавством таємницю, крім державної.

Таким чином, комерційна таємниця - це виробнича, науково-технічна, управлінська, фінансова та інша документована інформація, яку використовують для досягнення комерційних цілей (одержання прибутку, запобігання втратам, одержання добросовісної переваги над конкурентами), яку підприємець вважає конфіденційною.

Проблема захисту комерційної таємниці має багато аспектів, серед яких найважливішими є визначення правового положення комерційної таємниці як соціального ресурсу, юридичне закріплення права на комерційну таємницю та створення правових гарантій реалізації цього права, регулювання відносин, які виникають у сфері обігу комерційної таємниці. Саме тому доцільно розглянути її зміст, складові та умови, при яких інформація підприємства може бути віднесена до комерційної таємниці відносяться.

До умов, при яких інформація підприємства може бути віднесена до комерційної таємниці, належать:

o дійсна чи потенціальна комерційна цінність інформації в силу незнання її третіми особами;

o відсутність вільного доступу до цієї інформації на законній основі;

o вживання власником інформації необхідних заходів до охорони її конфіденційності.

Забезпечення збереженості конфіденційної інформації підприємства вимагає дотримання наступних умов:

o визначення відомостей, які становлять комерційну таємницю підприємства;

o забезпечення порядку їх захисту.

Якщо ці умови не будуть виконані, то підприємство не матиме законної підстави для притягнення до відповідальності працівників за розповсюдження чи передачу відомостей, які становлять комерційну таємницю.

Відомості комерційної таємниці підприємства можна умовно поділити на два великих блоки:

1) науково-технічна (технологічна) інформація;

2) ділова інформація.

Науково-технічна інформація містить: відомості про конструкції машин і обладнання; схеми; матеріали, що використовуються; рецептури; методи і способи виробництва (особливо про нові вироби, що розробляються); нові технології, напрями модернізації відомих технологій, процесів і обладнання; програмне забезпечення персональних комп'ютерів.

Ділова інформація містить:

o відомості про фінансову сторону діяльності підприємства, крім фінансових звітів (стан розрахунків з клієнтами, заборгованість, кредити та ін.);

o відомості про розмір прибутку, собівартості виробленої продукції та ін.;

o плани розвитку підприємства (тактичні і стратегічні);

o плани й обсяги реалізацій продукції (плани маркетингу, дані про характер і обсяг торгових операцій, про рівні цін, наявність то варів);

o аналіз конкурентоспроможності виробленої продукції, ефективність експорту та імпорту, прогнозований час виходу на ринок;

o плани рекламної діяльності;

o списки торгових та інших клієнтів, представників, посередників, конкурентів, відомості про взаємовідносини з ними, їх фінансове положення, проведені операції, умови діючих і нових контрактів та ін.

Комерційна таємниця є власністю підприємства. Якщо комерційна таємниця є результатом спільної діяльності з іншими підприємствами, заснованої на договірних засадах, то вона може бути власністю двох сторін. Ця обставина повинна знайти відображення в договорі. Слід зазначити, що єдиної постанови на позначення грифа обмеження доступу до документа, що містить комерційну таємницю, не не існує. Таким грифом можуть бути терміни: "комерційна таємниця", "секрет підприємства", "таємниця підприємства" та ін. Подібний обмежувальний гриф не є грифом таємності, а лише вказує, що право власності на дану інформацію закріплене законодавством.

Аналізуючи Постанову Кабінету Міністрів України від 09.03.93 р. "Про перелік відносних відомостей, що не відносяться до комерційної таємниці" можна зробити наступні висновки:

1) підприємство може вважати комерційною таємницею практично будь-яку інформацію про свою діяльність та свій персонал і самостійно організовувати її захист;

2) санкціонований доступ до цієї інформації, в залежності від її змісту, або матимуть органи із числа вказаних у постанові, які мають право знати цю інформацію, або ніхто із потенційних противників;

3) державні органи, перераховані у Постанові, підлягають в розряд постійних противників, оскільки вони отримують на законних правах доступ до інформації підприємства, яку керівник може вважати конфіденційною;

4) окремі зарахування до державної таємниці, вже не можуть бути віднесені до таємниці комерційної.

Закон України "Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції" від 18.02.92 р. у ст. 7 вказує: "...отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також конфіденційної інформації з метою завдання шкоди діловій репутації або власності іншого підприємця, є виявом недобросовісної конкуренції і переслідується законом".

Під розголошенням комерційної таємниці розуміються протиправні, навмисні або необережні дії посадових чи інших осіб, що призвели до передчасного, не викликаного службовою необхідністю, розголошення відомостей, які охороняються або які підпадають під цю категорію, а також передача таких відомостей по відкритих технічних каналах або обробка їх на ЕОМ.

Виходячи із вищесказаного, можна дати перелік основних документів, що можуть належати до комерційної таємниці:

1) документи, що відображають внутрішні витрати підприємства, закладені в ціну продукції, яка реалізовується;

2) спеціальні умови (у т. ч. і усні) в договорах на отримання і поставку продукції, які створюють підприємству цінові та номенклатурні переваги на ринку;

3) документи, які відображають стратегічні й тактичні плани діяльності підприємства;

4) документи про спеціальні особливості реалізуємої продукції, якщо такі є;

5) рівень заробітної плати провідних спеціалістів;

6) документи, що характеризують співробітників фірми з тієї чи іншої сторони [1, с. 470-474].

Таким чином, якщо потенційний конкурент підприємства бажає отримати інформацію про таємниці підприємства, йому необхідно буде здійснити деякі дії, які порушують законні права підприємця і громадянина, а це суперечить чинному законодавству України і переслідується законом.

2. Механізм захисту комерційної таємниці підприємства
3. Характеристика економічної безпеки підприємства в ситуаційному менеджменту: сутність, принципи організації та ключові завдання








© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru