Охорона праці в туристському комплексі - Банько В.Г. -
2.2. Організація роботи з охорони праці на підприємствах туристського комплексу

Згідно із законом України "Про охорону праці" власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі й на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. Для цього він створює відповідні служби й призначає посадових осіб, які вирішують конкретні питання з охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також виконує всі зазначені законом "Про охорону праці" дії. Найважливішим є створення служби охорони праці згідно з "Типовим положення про службу охорони праці", затвердженим Державним комітетом України по нагляду за охороною праці (наказ від 3 серпня 1993 р. № 73). Ця служба створюється на підприємствах з кількістю працюючих від 50 осіб, а на підприємствах невиробничої сфери - від 10 і більше осіб. В інших закладах функції Цієї служби можуть виконувати за сумісництвом особи, які пройшли перевірку знань з охорони праці.

Служба охорони праці, що підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства, прирівнюється до основних виробничо-технічних служб. Організаційно-методичну роботу проводять безпосередньо на підприємстві, якщо чисельність працюючих у Ньому мала. З усіх функцій завдань управління охороною праці (підготовка управлінських рішень І контроль за їх реалізацією) виконує Інженер, старший Інженер з охорони праці або призначена власником особа, яка виконує його обов'язки за сумісництвом.

На працівників служб охорони праці не повинні покладатися обов'язки, не пов'язані з їхніми функціями. Всі заходи з охорони праці робітники служб охорони праці виконують у тісній взаємодії з керівництвом підприємств та їх підрозділів. Для загальної оцінки стану умов праці та планування заходів щодо їх покращення застосовується єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці, затверджена наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 31.03.94 р. № 27.

Не тільки власник, керівні та Інженерно-технічні працівники, а й усі спеціалісти мають обов'язки з охорони праці. Згідно із Законом "Про охорону праці" працівник зобов'язаний:

- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва:

- користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- дотримуватись функцій щодо охорони праці, передбачених колективним договором та угодою, трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства:

- проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди, які організовує власник:

- співпрацювати з власником у справі організації безпечних, нешкідливих І сприятливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю, здоров'ю оточуючих ЧИ навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку безпосередньому керівникові або іншій посадовій особі.

Дія підтримки постійної роботи в напрямі аналізу стану та вдосконалення умов праці на підприємствах туриського комплексу їх власники зобов'язані інформувати державні органи, які складають єдину статистичну звітність з питань охорони праці. Власник також зобов'язаний інформувати працівників про стан охорони праці, причини аварій, нещасних випадків, професійних захворювань і про заходи, які вжито для їх усунення та для забезпечення на підприємстві умов І безпеки праці на рівні нормативних вимог.

У колективному договорі, угоді, трудовому договорі сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, узгоджують їх обов'язки, а також погоджують комплексні заходи, плани під час забезпечення встановлених нормативів безпеки, умов гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням, аваріям. Власник фінансує заходи щодо охорони праці. На підприємствах, у галузях і на державному рівні в установленому Кабінетом Міністрів порядку створюються фонди охорони праці, такі фонди можуть створюватись органами міського регіонального самоврядування для потреб регіону. На підприємствах кошти цього фонду використовуються тільки на виконання заходів: або забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог, або підвищення існуючого рівня охорони праці. Кошти фонду охорони праці не підлягають оподаткуванню.

2.3. Права та обов'язки адміністративно-технічних працівників, робітників і службовців
2.4. Планування і фінансування заходів щодо охорони праці
2.5. Організація навчання працюючих охороні праці
2.6. Організація медичного огляду персоналу туркомплексів
2.7. Оперативний контроль за станом охорони праці. Культура праці
2.8. Оцінка стану умов і охорони праці на робочих місцях при проведенні їх атестації та раціоналізації
2.9. Аналіз стану охорони праці
2.10. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
Питання для обговорення
Розділ 3. Профілактика нещасних випадків і професійних захворювань