Охорона праці в туристському комплексі - Банько В.Г. -
6.5. Освітлення приміщень і робочих місць

Освітлення має відповідати низці гігієнічних вимог: бути достатнім, рівномірним, не повинне засліплювати очі, створювати зайву контрастність на робочій поверхні.

Освітлення буває природним, штучним і спільним: найбільш сприятливе для організму - природне освітлення.

Спільне висвітлення - це освітлення, при якому одночасно використовуються природне та штучне світло.

Норми природного освітлення приміщень установлюються з урахуванням обов'язкового очищення скла: для приміщень із незначними виділеннями пилу, диму й кіптяви - не рідше двох разів на рік.

Аварійне освітлення призначене для часткового продовження робіт і евакуації людей при раптовому відключенні або виході з ладу робочого освітлення. Таке освітлення повинне мати незалежне джерело електроенергії.

Рівень освітленості робочої поверхні контролюють люксметрами типу Ю-116. Ю-117.

За характером розподілу світлового потоку світильники можуть бути прямого, що розсіюється, та відбитого світла. За гігієнічними, естетичними та світлотехнічними даними відбите освітлення вигідно відрізняється від прямого й розсіяного, але джерела такого світла мають низький коефіцієнт корисної дії (ККД).

6.6. Захист від шуму та вібрації

Виробничий шум - це сукупність різних за гучністю й тоном звуків, що виникають при коливальних рухах різних тіл 1 передаються повітряному середовищу. В туристських комплексах джерелами шуму є працюючі холодильні установки, вентиляційні системи, механічне й транспортне устаткування. Людське вухо здатне сприймати звукові хвилі частотою 16-20 ООО Гц. Зона найбільшої чутливості припадає на частоту 800-4000 Гц. Мінімальна інтенсивність звуку, що сприймається людиною в повній тиші, називається порогом чутливості Інтенсивність звуку, при якій виникають неприємні відчуття, називається порогом болючого відчуття. Одиницею рівня звукового тиску є децибел (дб). Людина здатна безболісно сприймати Інтенсивність звуку до 130 дб.

Підвищений шум сприяє появі головного болю, глухоти, виразки шлунку, підвищенню кров'яного тиску, розладу нервової системи. Тривалий вплив шуму призводить до швидкого стомлення, зниження уваги і, як наслідок, до зменшення на 40-50% продуктивності праці та підвищення рівня виробничого травматизму.

За будь-якої виробничої діяльності, а також організації робочих місць варто передбачати необхідні заходи, спрямовані на зниження шуму, що впливає на людину, до значень, які не перевищують допустимі. Це досягається технічними засобами боротьби із шумом (зменшенням шуму машин); застосуванням технологічних процесів, за яких рівні звукового тиску на робочих місцях не перевищують припустимі; використанням при будівництві звуковбирних матеріалів; застосуванням засобів індивідуального захисту

(протишумні шоломи, навушники, вкладиші у вуха); організаційними заходами (вибором раціонального режиму праці й відпочинку, скороченням часу перебування в гучних умовах). Санітарними правилами забороняється навіть короткочасне перебування людей в зонах з активними рівнями звукового тиску понад 135 дб.

Зміна шуму провадиться шумомірами різних типів, що показано на рис. 6.5.

Вібрація - це механічні коливання окремих деталей устаткування в цілому, що перебувають у робочому режимі, а також площадок і підкладок, на яких його встановлено.

Гранично припустимі значення вібрацій (11-2800 Гц) при роботі з інструментами, механізмами та й устаткуванням, що безупинно впливають на працюючих протягом робочого дня (8 годин), регламентуються СН 245-71 "Санітарними нормами проектування промислових підприємств".

Основними заходами щодо боротьби з вібрацією є зниження вібрації: зниження вібрації в джерелі виникнення; зменшення вібрації на шляху поширення - віброізоляція, шляхом застосування пружинних і гумових прокладок, спеціальних підкладок під устаткування; застосування дистанційного управління, що виключає передачу вібрацій на робоче місце; використання індивідуальних засобів захисту (антивібраційні рукавиці. взуття, гумові килимки). Вібруюче устаткування періодично й після ремонту варто перевіряти на відповідність його діючим санітарним нормам. Для виміру вібрації застосовуються вібрографи, вимірники шуму та вібрації, а також інші прилади, показані на рис. 6.6.

Типи шумомірів

Рис. 6.5. Типи шумомірів: а) ОКТАВА-201. Портативний шумомір 2-го класу; б) Алгоритм-01 шумомір; в) SVAN-912М шумомір та вібромір

6.6. Захист від шуму та вібрації
6.7. Індивідуальні засоби захисту від виробничих шкідливостей
6.8. Санітарні правила при прибирально-миючих роботах і обробці приміщень
6.9. Виробнича естетика, сигнальні кольори та знаки безпеки
Питання для обговорення
Розділ 7. Основні положення протипожежного захисту в туристському комплексі
7.1. Організація протипожежного захисту в туристському комплексі
7.2. Загальні відомості про процеси горіння, вибухово-пожежну небезпеку речовин і матеріалів
7.3. Вогнестійкість будівельних конструкцій і класифікацій зон і приміщень з пожежо- і вибухонебезпечності
7.4. Забезпечення евакуації людей з будівель і приміщень. Самозахист людей при пожежах