Управління персоналом - Виноградський М.Д. -
10.6. Фактори успіху в розвитку кар'єри

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

У книзі Г. Щекіна "Як робити кар'єру" аналізуються результати опитування 700 керівників компаній різних галузей, проведених проф. Г. Медгерісом (Австралія) і С. Какабадзе (Великобританія). Керівників попросили проранжирувати за ступенем важливості фактори, які визначали розвиток їх кар'єри. Результати були такі:

1. Особисте бажання зайняти високу посаду. Людина, яка не ставить перед собою високих цілей, зазвичай і не докладає особливих зусиль для самовдосконалення, підвищення своєї кваліфікації, просуванню по службі;

2. Вміння працювати з людьми;

3. Готовність ризикувати і брати на себе відповідальність;

4. Придбання широкого досвіду керівної роботи і виконання різних функцій до 35-річного віку;

5. Здатність генерувати більше ідей у порівнянні з колегами;

6. Уміння за необхідності легко змінювати стиль управління;

7. Висока професійна підготовка;

8. Сімейна підтримка та ін.

Опитування показали, що формування керівників вищого рангу проходить, як правило, у відносно короткий строк - за 6-7 років, тобто до 35-37-річного віку. Це пов'язано з інтенсивним накопиченням досвіду.

Свої особисті знання і види діяльності керівники ранжирували за ступенем важливості таким чином:

o прийняття рішень;

o самодисципліна;

o аналітичні здібності;

o гнучка поведінка;

o уміння вірно розподіляти свій час;

o знання справи;

Управляти - значить спонукати інших до роботи. Вчитися цій складній справі бажано вже на ранніх етапах кар' єри до 30-річного віку. Працівникам з високим потенціалом необхідно цілеспрямовано давати важкі, але посильні завдання, які вимагають колективних зусиль. Надати їм таку можливість - одне із найважливіших завдань системи підвищення кваліфікації.

Кожній організації бажано мати спеціальні посади для кандидатів у менеджери, на яких вони б виконували складну роботу, несли повну відповідальність за прибутки і збитки, за окремий підрозділ або групу людей.

Дуже довго затримувати на одній і тій же посаді перспективних керівників недоцільно (термін визначається конкретно з урахуванням специфіки посади, організації, особистості). Для здійснення цього процесу у кожній організації повинен бути план підвищення кваліфікації персоналу. Опитувані менеджери надають перевагу коротким, насиченим курсам по 2-3 тижні один раз на рік. Можливі форми навчання: самопідготовка і вечірні заняття.

Будь-яка підготовка повинна бути зорієнтованою на сучасне і майбутнє становище менеджера, потреби організації в цілому і окремого її працівника.

На основі опитування менеджерів дослідники зробили наступний висновок:

Не може бути професійного успіху без високої комунікабельності і вміння управляти людьми та делегування повноважень.

Успіхи в розвитку кар'єри менеджера безпосередньо пов'язані з успіхами роботи трудового колективу, удосконаленням стилю і методів роботи, підвищенням своїх особистих та ділових якостей. А все це разом узяте визначає успіхи керівництва.

Уміння керувати - це не тільки знання справи. У керівництві важливими є якості, які стосуються особистості самого керівника - менеджера. Керівник повинен бути особистістю. Ділові його якості тільки тоді можуть проявитись повністю, коли вони підкріплені баченням змісту справи, критичністю суджень, методичністю, витримкою.

Мистецтво керувати не є природним, такі якості та здібності можна розвивати. Тут необхідно відрізняти знання, одержані при навчанні, і знання практичні. Одних теоретичних знань недостатньо, потрібно вміти застосовувати ці знання на практиці. Теоретичні знання прокладають шлях практиці, тому керівник повинен постійно удосконалювати свої знання, якщо він прагне за рахунок якості керівництва досягти успіху як колективу, так і у своїй кар' єрі.

Керівництво - це багатогранний феномен, і той, хто хоче удосконалюватися в цьому, повинен знати його основні функції приведені (див. схему).

Численні дискусії на тему, яким має бути керівництво - авторитарним, колегіальним, кооперативним чи демократичним - продовжуються і сьогодні. Остаточних висновків ще немає, тому що завжди є люди, які хочуть, щоб ними керували. Вони прагнуть до цього не тільки для того, щоб постійно знати що робити, як робити, але й тому, що таким чином вони можуть використати результати успіху, досягти якого самостійно вони не можуть. Особистий успіх працівника великою мірою залежить від того, хто ним керує. Якщо керівник займається тільки собою, то шлях до подальшої кар' єри буде закритим. Якщо ж керівник зрозумів, що якщо його підлеглий досягає успіхів, якими він пишається, то можна стверджувати, що успіху досягнуто завдяки правильному керівництву.

Керувати - це не тільки віддавати накази та розпорядження підлеглим. Керувати - це також направляти, організовувати, мотивувати, контролювати, координувати та регулювати роботу підлеглих. Забезпечення успішного керівництва показано на рис. 10.10.

Функції успішного керівництва

Рис. 10.11. Забезпечення успішного керівництва

Досягнення успіху в організаційній діяльності менеджера
РОЗДІЛ 11. Управління процесом вивільнення персоналу
11.1. Види трудових договорів
Обов'язок власника або уповноваженого ним органу проінструктувати працівника і визначити йому робоче місце
11.2. Трудові контракти з керівниками організацій
Порядок призначення голови правління відкритого акціонерного товариства
Порядок укладання або переукладання контракту з головою правління ВАТ
Зміст контракту
1. Загальні положення
2. Обов'язки сторін
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru