Педагогіка вищої школи - Курлянд З.Н. -
Критерій IV

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

Показниками вольової єдності групи є такі: група здатна створювати велике напруження духовних і фізичних сил під час подолання труднощів; група здатна самостійно ставити групові цілі; спосіб виконання загально групової дії вибирають швидко, узгоджено, у повній єдності; група має високу здатність тривалий час і напружено працювати над розв'язанням поставленого завдання, доводити справу до кінця; група здатна стримувати прояв своїх почуттів, коли цього вимагають інтереси справи; прийнявши рішення, група вчасно приступає до його виконання; група здатна змінити залежно від ситуації й умов цілі та способи дій; членам групи притаманні такі вольові якості, як цілеспрямованість, витриманість, організованість, наполегливість, рішучість, самовладання.

Проблематичні якості такі: при виконанні спільної діяльності група не здатна переборювати труднощі і перешкоди; група тривалий час не може прийняти рішення чи приймає його наспіх, ситуативно, за відсутності єдності; група не здатна швидко обрати спосіб виконання дій; група не здатна доводити почату справу до кінця; група не в змозі стримувати емоційні пориви; прийнявши рішення, група не приступає до його виконання, виявляє вагання, прагнучи відсунути його; під час зміни ситуації й умов група не в змозі самостійно, без стороннього втручання, змінити раніше намічені цілі та способи виконання дій; більшості членів групи вольові якості не притаманні.

Вольову єдність групи слід розглядати як свідоме регулювання поведінки і діяльності членів групи, виражене в умінні переборювати внутрішні й зовнішні труднощі під час здійснення цілеспрямованих дій і вчинків.

Труднощі у свідомій цілеспрямованій діяльності долають за допомогою вольового зусилля, стан внутрішнього психологічного напруження спрямований на визначення мети і плану дії та її виконання.

Мета, детермінована певними мотивами і потребами, створює напрям дій особистості. Проте не варто розуміти активність Групи як просте розв'язання напруження або як дію, базовану на сильному мотиві. Воля, актуалізуючи потенційні можливості особистості, перетворює внутрішню готовність діяти в конкретну діяльність, що забезпечує досягнення мети. Успішність діяльності групи залежить від суспільно значущих мотивів, а також від здатності її членів до свідомої мобілізації зусиль, спрямованих на подолання труднощів, які виникають у практичній діяльності.

Виходячи з цього, можна стверджувати, що соціальна спрямованість діяльності групи і досягнутий рівень вольового розвитку взаємозалежності й утворюють у сукупності ті головні внутрішні умови, через які відбиваються різні зовнішні впливи, у тому числі навчально-виховні.

Соціальна спрямованість діяльності групи, її організаційна й емоційна єдність утворюють внутрішню готовність діяти у певному напрямі, а воля сприяє реалізації цієї готовності в практичній діяльності групи.

Умовно можна виділити три рівні громадянської зрілості академічної групи.

Достатній рівень громадянської зрілості групи. Група активна, сповнена творчої енергії, усі вчинки і справи оцінює з позицій моральної чистоти і справедливості, прийнятої в суспільстві. Група здійснює суспільно корисну діяльність насамперед заради інтересів усього нашого суспільства. Група високо цінує чесність, безкорисливість, дружбу, товариство, колективізм, готова поступитися своїми інтересами заради інтересів інших; спостерігається велике бажання групи трудитися колективно, її вирізняють стійкі інтереси. У групі є справедливе ставлення до всіх членів групи, прагнення підтримати слабких у загальній діяльності. Група обирає актив, враховуючи ділові якості, має діючі органи самоврядування, під керівництвом яких група здатна самостійно приймати правильні рішення. Важкі умови, ситуації, несподівані сильні впливи, невдачі ще більше згуртовують групу. Група легко, вільно, швидко, з високою результативністю погоджує свої дії, вчинки, у мінливих життєвих ситуаціях швидко оцінює зміни, створює нову суспільну думку. Критичні зауваження з боку членів групи приймаються доброзичливо і сприяють створенню єдиної думки. Переважає мажорний, піднятий, бадьорий тон, членам групи подобається бути разом, вони хочуть частіше перебувати в групі, спілкуватися, брати участь у спільній діяльності. Успіхи чи невдачі товаришів викликають переживання, щиру участь інших членів групи. Група має здатність тривалий час і напружено працювати над розв'язанням поставленого завдання, доводити справу до кінця; прийнявши рішення, вчасно приступає до його виконання. Група здатна стримувати прояв своїх почуттів, коли цього вимагають інтереси справи.

Середній рівень громадянської зрілості групи. Є діючі органи самоврядування, група може обрати самостійно організаторів різних видів діяльності, активна, ініціативна, актив групи авторитетний, обраний усіма членами групи. Здатна самостійно ставити цілі, але не завжди вчасно починає діяльність, спрямовану на їх досягнення, часто почата справа не доводиться до кінця. Інтереси групи, потреби суспільно значущі" проте у деяких членів групи виявляються егоїстичні мотиви. Група здатна створювати велике напруження духовних і фізичних сил під час подолання труднощів; спосіб виконання загальногрупової дії обирається швидко, узгоджено, у повній єдності. Водночас, у складних умовах група іноді конфліктна. Критичні зауваження часто сприймаються вороже і викликають прагнення до відсічі. Група постійно і стійко підтримує зв'язок і здійснює взаємодію з іншими групами курсу, факультету. Групу поєднує одна спільна мета діяльності, а не просто подібні цілі кожного члена групи окремо. У групі є справедливе ставлення до всіх членів групи, має місце почуття співпереживання.

Низький рівень громадянської зрілості групи. Група інертна, пасивна, у ній об'єдналися студенти, цілі яких лише подібні, схожі, але не стали загальногруповими. У суспільно корисній праці група бачить лише спосіб задоволення своїх вузькогрупових інтересів. Спостерігається прагнення до відокремлення як усередині групи, так і щодо інших груп. У виборах активу члени групи керуються не оцінкою ділових якостей, а лише своїми симпатіями й антипатіями. Немає діючих органів самоврядування, організаторів обирають за принципом "кого-не-будь, аби тільки не мене". Група не здатна до узгодження своїх дій, помилки призводять до повного нерозуміння один одного, неузгодженості дій, до конфліктних ситуацій. Більшість членів групи орієнтуються тільки на себе і роблять те, що їм зручно і вигідно. Група не становить єдиного цілого, розпадається на ряд окремих угруповань, що ворогують одне з одним. Немає єдиної думки, члени групи не прислуховуються до думки своїх товаришів, думки гостросуперечливі. Члени групи не прагнуть бувати разом, виявляється байдужість до спілкування, виражається негативне емоційне ставлення до спільної діяльності. Під час здійснення спільної діяльності група не здатна переборювати труднощі й перешкоди, вона тривалий час не може прийняти рішення або приймає його наспіх, ситуативно, за відсутності єдності; прийнявши рішення, група не починає його виконувати, виявляє вагання, прагнучи відсунути його. Спостерігається тенденція до замкненості членів групи один від одного, ухилення від групового характеру переживань.

Отже, громадянська зрілість академічної групи, гуманістичні відносини в ній підсилюють мотивацію; включають механізми перенесення, будучи наочним зразком для наслідування й ототожнення.

У формуванні гуманістичних відносин студентів значну роль відіграють міжособистісні відносини. Міжособистісні відносини можуть бути оцінними (захоплення і популярність) і дійовими (пов'язаними зі взаємодією), вони детерміновані не стільки об'єктивними умовами, скільки суб'єктивною потребою у спілкуванні та її задоволенням, можуть бути включені в офіціальну організацію, але не завжди. Міжособистісні відносини завжди виникають тільки після безпосереднього контакту. Міжособистісні відносини у групі та сумісність її членів утворюють важливе суспільно-психологічне явище, яке називають "психологічний клімат". Однак соціально-психологічний клімат — результат більше спрацьованості, а несумісності. Тут джерела задоволеності міжособистісними відносинами різні. У першому випадку задоволення виникає в результаті діяльності, у другому — більше через задоволеність самим спілкуванням. Це характеризує також і різну орієнтованість членів колективу: на справу чи на міжособистісні відносини. Соціально-психологічний клімат можна визначити як задоволеність членів колективу міжособистісними відносинами. Опосередковано, через систему цих відносин, сумісність і спрацьованість регулюють ставлення людей до праці, навчання. Психологічний клімат є відображенням всього комплексу явищ, пов'язаних зі взаємодією людей, причому відображення відбувається в емоціях і настроях.

Конфлікт у взаємовідносинах є наслідком несумісності, неспрацьованості членів групи. Наявність у колективі значної кількості конфліктів свідчить про поганий соціально-психологічний клімат. Проте безконфліктність ще не свідчить про наявність доброго клімату. Явно виражені індиферентні взаємовідносини людей породжують не тільки нудьгу, а й викликають приховані негативні відносини.

Динаміка розвитку внутрішньогрупових відносин надто впливає на емоційний настрій групи, який виражається в психологічному кліматі. Психологічну атмосферу в групі ми визначали за відомою методикою.

Інструкція. Нижче наведено протилежні за сенсом пари слів, за допомогою яких ви можете описати атмосферу у вашій групі. Чим ближче до правого чи лівого слова в кожній парі ви розмістите знак "х" (закресліть відповідну цифру), тим більше виражена ознака у вашій групі. Отже, для атмосфери у вашій групі характерні;

бір якостей особистості, вираження яких оцінювалось за 4-бальною шкалою для кожного профілю (0,1, 2, 3). Якщо досліджуваний вважав, що ця якість притаманна члену групи, котрого він характеризував, вищою мірою, то він надавав йому максимальну оцінку в три бали. Антипод цієї якості згідно зі ступенем вираження оцінювався негативним балом. Одержаний профіль піддавали звичайній процедурі статистичної обробки, і на цій підставі робився висновок про те, наскільки якості оцінюваного індивіда збігаються з панівними в цьому середовищі еталонними уявленнями.

Наведемо взірець шкали полярних профілів, якою ми користувались під час оцінки гуманістичних якостей (табл. 4.1).

1

Дружелюбність

1 2 34 5 6 78

Ворожість

2

Згода

12 34 66 78

Незгода

3

Задоволеність

12 34 56 78

Незадоволеність

4

Захопленість

12 34 56 7 8

Байдужість

5

П ро дукти в н їсть

12345678

Непродуктивність

в

Теплота

12 34 56 78

Холодність

7

Співпраця

12 34 56 78

Відсутність співпраці

8

Взаємна підтримка

12 34 56 7 8

Недоброзичливість

9

Цікавість

12345678

Нудьга

10

Успішність

12 34 56 78

Неуспішність

Обробка результатів

Відповідь за кожним із десяти пунктів шкали оцінюється зліва направо від 1 до 8 балів. Чим лівіше розташований знак "х", тим нижчий бал, тим краща психологічна атмосфера у групі. Підсумковий показник може коливатися від 10 (найбільш позитивна оцінка) до 80 (найнесприятливіша).

Для оцінки гуманістичних якостей власних і товаришів по академічній групі ми використовували метод полярних профілів, розроблений німецькими вченими.

На відміну від звичайної анкети, яка може передбачати одну з двох відповідей ("Так", "Ні") або у крайньому разі кількох ("Так", "Ні", "Не знаю") стосовно досить певних якостей або об'єктів, шкала полярних профілів дає змогу виявити думку досліджуваного не тільки про наявність або відсутність у нього або інших людей якихось певних якостей чи характеристик, а й про ступінь їх вираження. Метод полярних профілів робив анкету більш інформативною і давав можливість глибше вникнути в сутність явищ, що вивчаються. Використовуючи зазначений метод, експериментатор вже мав стандартизований на-

Інтегровану збірну моральну якість розглядають як таку, що виражає провідний принцип гуманізму щодо повсякденних взаємовідносин людей. Людяність включає низку більш приватних якостей — доброзичливість, повага до людей, співчуття і довіра до них, великодушність, самопожертва заради інтересів інших, а також передбачає скромність, чесність, щирість тощо.

Базою для формування психологічної атмосфери студентської групи (домінуючі стосунки, думки, почуття, настрій, переживання, потреби, інтереси, оцінки та взаємооцінки студентів), гуманістичних відносин є її діяльність, весь процес навчання та виховання, побут, дозвілля. Психологічна атмосфера студентської групи залежить від перебігу та результатів діяльності студентів, від досвіду та вміння викладачів, керівників вищого навчального закладу забезпечити успіхи студентів, запобігати невдачам і конфліктам. У загальній діяльності студентів виникають і зміцнюються мотиви активних дій, спрямованих на досягнення високих результатів у навчанні, громадській діяльності.

Атмосфера співробітництва у групі ґрунтується на відповідальному й ініціативному ставленні студентів до навчальної діяльності, оволодіння своєю спеціальністю. Важливо, щоб атмосфера співробітництва у групі, поважливого спілкування була глибоко гуманістичною за духом, сприяла адаптації студентів перших курсів до умов навчання у вищому навчальному закладі.

Позитивна психологічна атмосфера студентської групи сприятливо впливає на формування необхідних професійних, моральних якостей, емоційно-вольової стійкості і готовності до праці після закінчення вищого навчального закладу.

Вивчення соціальної спрямованості діяльності групи, її організаційної, емоційної і вольової єдності, діагностика міжособистісних відносин у групі, психологічного клімату, оцінка своїх гуманістичних якостей і товаришів по академічній групі також сприяють формуванню гуманістичних відносин студентів.

Отже, громадянська зрілість академічної групи, гуманістичні відносини в ній підсилюють мотивацію; включається механізм перенесення як наочний зразок для наслідування й ототожнення у процесі підготовки до формування гуманістичних відносин школярів.

Обробка результатів
4.6. Специфіка професійної діяльності вчителя з розвитку мотивації учнів щодо успішності навчальних досягнень
Розділ 5. ВИХОВНА РОБОТА ЗІ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ
5.1. Виховна робота зі студентами вищого навчального закладу
5.2. Моральне виховання студентів
5.3. Правове виховання. Правовий всеобуч
Поняття, ознаки і функції правового виховання
Система і механізм правового виховання. Правова вихованість
Правове загальне навчання (правовий всеобуч)
Структура педагогічного забезпечення
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru