Педагогіка вищої школи - Курлянд З.Н. -
Система і механізм правового виховання. Правова вихованість

Правове виховання має свою систему, механізм, стадії.

Система правового виховання — це сукупність основних частин (елементів) правовиховного процесу, що забезпечує певний порядок і організацію його.

Систему правового виховання утворюють такі елементи:

суб'єкти — державні органи, організації, спеціально уповноважені державою особи, які здійснюють правовиховну діяльність,

об'єкти — громадяни або суспільні групи, яких виховують;

сукупність правовиховних заходів, певних способів і засобів.

Суб'єкт правового виховання може мати правовиховну функцію як основну (педагогічні державні університети, інші навчальні заклади України, юридичні факультети державних університетів та ін.) або як одну з багатьох (ради депутатів, прокуратура, адвокатура, органи юстиції, МВС, Міністерства освіти та науки та ін.).

Об'єкт правового виховання (громадяни) у перебігу право-виховного процесу зазнає впливу двох чинників, від яких залежить ефективність правового виховання:

1) об'єктивний чинник — позитивні зовнішні умови, що сприяють правовиховній діяльності (демократизація суспільства, захист прав особистості, успіхи правотворчої діяльності, юридичної практики та ін.), або негативні умови, що ускладнюють правовиховну діяльність (недосконалість законодавства, невідпрацьованість способів і засобів правового виховання тощо);

2) суб'єктивний чинник — позитивний внутрішній духовно-правовий стан особистості (її правова вихованість, установка на правомірну поведінку) або негативний (правова установка на неправомірну поведінку, однією з основ якої є правовий нігілізм).

Сукупність правовиховних заходів можна подати у вигляді способів і засобів правового виховання.

Способи правового виховання такі:

· правова освіта (або інакше: правовий всеобуч);

· правова пропаганда;

· юридична практика державних органів та Інших організацій (наприклад, правовиховна діяльність суду, прокуратури, органів внутрішніх справ, юстиції, адвокатури тощо);

· правомірна поведінка громадян, особиста участь їх у здійсненні (реалізації) і охороні правових норм;

· самовиховання.

Засоби правового виховання такі:

1. нормативно-правові акти, акти застосування норм права;

2. ознайомлювальні та роз'яснювальні матеріали про правові акти в пресі (у кожній газеті мають бути рубрики на зразок "Правова освіта", "Юридичний всеобуч", "Консультує юрист", "Запитуєте — відповідаємо");

3. педагогічні та юридичні газети, метою яких є поширення правових знань;

4. організаційно-освітні: прес-конференції, брифінги, зустрічі, лекції, бесіди, семінари, вечори запитань і відповідей, консультації та ін.

Заслуговує на увагу пропозиція про створення довідкової інформаційно-правової телефонної служби для оперативних відповідей на запитання індивідів, які мають потребу у виборі лінії своєї поведінки з погляду відповідності нормам права, закону.

Механізм правового виховання — це порядок переведення правових ідей та установок, що містяться в суспільній правосвідомості, у свідомості вихованців (особистості, суспільної групи).

Функціональні елементи механізму правового виховання такі:

суспільна правосвідомість;

система норм права;

способи і засоби правового виховання;

правосвідомість вихованців, яку необхідно збагатити правовими ідеями й установками, що містяться в суспільній правосвідомості.

Стрижневою ниткою, що пов'язує всі ланки (структурні елементи) механізму правового виховання, є правова інформація, що на рівні перших трьох елементів виступає як повідомляюча (дескриптивна), а на рівні четвертого елемента — як командна (прескриптивна).

Суспільна правосвідомість і правосвідомість вихованців — це внутрішня, духовна частина механізму правового виховання, а система норм права, способи і засоби правового виховання — його зовнішня, інструментальна, частина.

Механізм правового виховання особистості в духовному внутрішньому зрізі (правовиховний процес особистості) можна подати у вигляді таких стадій:

1. накопичення правових знань, правової інформації;

2. перетворення накопиченої інформації в правові переконання, навички правомірної поведінки;

3. готовність діяти, керуючись цими правовими переконаннями, тобто правомірно, відповідно до закону.

Результатом дії механізму правового виховання є рівень правової вихованості особистості, її правова культура.

Правова вихованість — це внутрішній духовно-правовий стан, у якому перебуває особистість у момент прийняття рішення про те, як вчинити за тих чи інших обставин. Це стан правосвідомості особистості, рівень її правової культури, готовність

до правомірної або протиправної поведінки. Рівень правової вихованості — це не тільки знання права й розуміння необхідності виконувати правові розпорядження. Він визначається також ступенем сформованості ставлення до права і правового закону як до цінностей, що в демократичному суспільстві перебувають поза конкуренцією.

Правове загальне навчання (правовий всеобуч)
Структура педагогічного забезпечення
Основні напрями і засоби педагогічного забезпечення
Спеціальні педагогічні принципи правовиховної роботи
5.4. Екологічне виховання студентської молоді
5.5. Позааудиторна робота студентів. Робота куратора студентської групи
ВСТУП
Розділ 1. Загальні основи педагогіки вищої школи
1.1. Предмет і завдання педагогіки вищої школи
1.2. Основи формування педагогічної системи ВНЗ: стандарти, характеристики, категорії, прогнозування, моделі