Педагогіка вищої школи - Туркот Т.I. -
Завдання освіти, виховання і розвитку особистості студента вищої школи

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

Вищі навчальні заклади, працюючи на рівні вимог ринкової економіки і науково-технічного розвитку сучасного суспільства, повинні виконувати його соціальне замовлення, вирішувати тріаду взаємопов'язаних завдань:

1. Дидактичні (навчальні) завдання полягають у наданні студентам системи наукових знань, вмінь і навичок відповідно до профілю професійної підготовки, згідно навчальної програми та навчального плану. У сучасному постійно мінливому світі важливого значення набуває підготовка студентів до самоосвітньої діяльності, тому наразі у вищій школі особлива увага акцентується на організації їх самостійної роботи, уміннях творчо опрацьовувати інформацію, адже ще Д.Дідро підкреслював, що "люди перестають мислити, коли перестають читати".

2. Виховні завдання спрямовані на формування всебічно розвиненої особистості: її емоцій, волі, характеру, мотивації діяльності, ціннісних орієнтацій, інтелекту, моральних якостей. Проблеми виховання і навчання нерозривно пов'язані, оскільки спрямовані на людину як єдине шле. З моменту виникнення педагогічної професії основна функція педагога, учителя полягала у вихованні. Учитель у першу чергу - це вихователь, наставник молоді. Саме у цьому його найвище громадянське призначення. Так, підкреслюючи значення виховного впливу педагога на формування особистості молодої людини, О.С. Пушкін присвятив професору царськосельського ліцею А. Куніцину наступні рядки: "Он создал нас, он воспитал наш пламень... Заложен им краеугольный камень, им чистая лампада возжена" .

Як не можна навчати, не створюючи виховних впливів, так і не можна вирішувати виховних задач, не надаючи вихованцям системи знань, вмінь та навичок. Прогресивні мислителі всіх часів і народів ніколи не протиставляли навчання і виховання, а завжди поєднували ці функції. На думку Платона "... найбільш важливим у навчанні ми визнаємо відповідне виховання". Він також стверджував, що "ніхто не стає гарною людиною випадково". Сутність виховання з позицій філософії можна визначити як перетворення культури людства в індивідуальну форму існування особистості. З погляду педагогіки сутність виховання полягає у засвоєнні особистістю соціального досвіду, тобто те зовнішнє об'єктивне, те краще, що є в соціальному досвіді, повинно перетворитися в суб'єктивне - погляди і переконання, вчинки і поведінку людини. На сучасному етапі розвитку українського суспільства ідеалом виховання має стати всебічно розвинута, високоосвічена, соціально активна і національно свідома особистість, яка наділена громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними і патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатна до саморозвитку, самовдосконалення і творчої діяльності. Ураховуючи стрижневі завдання національної системи виховання в Україні , у вихованні студентства суттєвим є використання теоретичної парадигми національного виховання через тріаду рис особистості "громадянин - патріот - гуманіст" (В. Гнатюк) (рис.9).

Провідною ланкою виховної роботи у ВНЗ є формування світогляду студентів, яке відбувається в тісній єдності з вихованням їхніх високих моральних якостей.

У системі виховання загальнолюдське і національне мас співвідноситися як ціле і частина, адже особистість індивідуально проходить основні етапи духовного розвитку людства. Ця теза обгрунтована в передмові до "Феноменології духу" Гегеля як закон збігу онтогенезу (розвитку індивіда) і філогенезу (розвитку людства як виду). Тому однією з найбільш важливих функцій системи освіти постає навчання молодої людини орієнтації у всій різноманітності духовної скарбниці людства і, в першу чергу, національного культурного надбання. Вивчення рідної мови, історії, духовної і матеріальної культури, звичаїв і традицій народу, народних обрядів повинно стати не лише джерелом знань, але й важливим засобом формування національної свідомості підростаючих поколінь: "Нема мудріших, ніж народ учителів. У нього кожне слово - це перлина, це праця, це людина" (М.Рильський).

Вітвицька С.С. підкреслює, що реалізація суспільного ідеалу і завдань національного виховання студентів у вищих навчальних закладах може здійснюватися засобами:

- виховання майбутніх спеціалістів на взірцях життєдіяльності авторитетних, висококваліфікованих людей, носіїв високої загальної світоглядної, політичної, професійної, правової, інтелектуальної, соціально-психологічної, емоційної, естетичної, фізичної та екологічної культури. Слід при цьому ураховувати відому педагогічну аксіому: тільки особистість може виховати особистість;

- створення необхідних умов для вільного розвитку особистості студента, його мислення і загальної культури, шляхом залучення до різноманітних видів творчої діяльності (навчально-дослідної, науково-дослідної, технічної, культурне-просвітницької, право­охоронної та ін.);

- збагачення життєвого досвіду, формування національної свідомості та патріотичних почуттів студентів шляхом участі їх у відродженні забутих та створенні нових національно-культурних традицій регіону, міста, вищого навчального закладу;

- формування "Я" - концепції особистості на основі самоосвіти, саморозвитку, самовиховання та самовдосконалення;

національне виховання через тріадурис особистості

- поширення принципів здорового способу життя, запобігання вживання студентами алкоголю, наркотиків, викорінення шкідливих звичок та профілактики девіантної поведінки.

3. Розвивальні завдання навчання у вищому навчальному закладі полягають першочергово у формуванні творчої особистості, і зорієнтовані на розвиток її інтелекту, загальних і професійних здібностей, емоційно-вольової сфери, моральних якостей. Як приклад значущості завдань розвитку особистості можуть слугувати думки відомих громадянських діячів. Так, на Давоському форумі 2000 року колишній президент США Б. Клінтон підкреслив, що "глобалізаційна економіка, центром якої себе вбачає США, цінує людський розвиток понад усе". Канцлер ФРН Г. Шредер з приводу стратегії розвитку Німеччини висловився так: "Нас не цікавить індустріальний потенціал. Нас цікавить гуманітарний потенціал суспільства та інтелектуальний капітал. Туди ми робитимемо найбільші інвестиції, адже саме ці фактори визначають безпеку держави у XXI столітті". Завдання розвитку особистості можна конкретизувати з позицій "Моделі випускника XXI ст.", запропонованої закордонними експертами і узагальнену А. Амбросовим та О. Сердюком*. В її структуру входять пріоритетні якості ідеального випускника ВНЗ, зокрема:

o любов і прагнення до нових знань і умінь;

o бажання здобути глибокі знання в галузі професійних інтересів, переконаність у необхідності безперервного навчання й удосконалювання;

o інтерес до усього нового, захоплення процесом самоосвіти і наявність відповідних навичок;

o досить глибока базова підготовка у визначеній спеціальності;

o наявність знань і умінь в галузі сучасних інформаційних технологій (уміння отримання інформації з різних джерел, її систематизація, збереження, аналіз та використання);

o володіння однією з міжнародних мов на рівні виступу в будь-якій аудиторії; бажання володіти на рівні спілкування другою іноземною мовою;

o компетентність у системному аналізі та розв'язанні проблем - виокремлення і збір даних, аналіз і синтез, пошуки і прийняття рішення; гнучкість і впевненість у застосуванні знань у нестандартних умовах, у роботі з відкритими проблемами, які мають множинні рішення і т. ін.;

o уміння презентувати результати досліджень у різних формах і видах;

o здатність до ефективної співпраці в групі ("команді"), толерантність та урівноваженість;

o здатність формулювати власну думку після критичного аналізу інформації з багатьох джерел.

Слід також урахувати, що студентський вік є сенситивним періодом у формуванні самооцінки особистості та рівні її домагань, які є свідченням самоповаги, самовідношення, формування самосвідомості.

Викладачеві необхідно знати взємозв'язок між рівнем самооцінки, рівнем домагань та їх наслідками для формування особистості молодої людини у випадку неадекватного сприйняття власного "Я" (рис. 10). Наставник молодої людини має вміти надати їй допомогу за необхідності корекції негативних рис.

Взаємозв'язок між рівнем самооцінки та рівнем домагань особистості

Показники якості навчання у вищій школі
Міні-модуль 2.3. Мета, зміст та організація навчального процесу у вищій школі
Проблема змісту освіти у вищій школі
Державні стандарти освіти та їх функції
Науково-методичне забезпечення навчального процесу у вищому навчальному закладі
Навчальна книга в структурі професійної підготовки: зміст, функції та критерії якості
Модуль 3. Технології та методи навчання у сучасній вищій школі
Міні-модуль 3.1. Визначення категорії "технологія навчання". Технологія та методика навчання
Зміст та структура освітньої технології
Основні етапи розвитку технологій навчання
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru