Педагогіка вищої школи - Туркот Т.I. -
Технологія і методика навчання

Дидактичні технології, як і кожен соціальний феномен, у своєму розвитку пройшли складний еволюційний шлях з його протиріччями, вдалими та не зовсім вдалими спробами, досягненнями та помилками (таблиця 4).

Таблиця 4

Основні етапи розвитку технологій навчання*

Періоди розвитку, XX століття

Визначальні риси технології навчання

1-й період. 1940-1950 роки

Характеризується використанням у навчально-виховному процесі різноманітних технічних засобів отримання інформації, об'єднаних поняттям "аудіовізуальні засоби** - магнітофони, телевізори, радіоприймачі, програвачі, кінопроектори тощо. Саме з використанням різноманітних засобів навчання деякі педагоги пов'язували сподівання на радикальні зміни ефективності масового навчання.

2-й період. 1950-1960 роки

Теоретичною базою технологізації стала ідея програмованого навчання, яке передбачало розробку і упровадження спеціальних програм управління процесом засвоєння знань. Відповідно були розроблені аудіовізуальні засоби зворотного зв'язку, в школах впроваджувалися класи програмованого навчання, лінгафонні кабінети, навчальні машини, тренажери, засоби систематизування програм: програмовані підручники, дидактичні машини для контролю знань та ін. Особлива увага приділялася програмованому навчанню, однак було визнано, що своєрідна автоматизація навчання, надмірна апеляція до пам'яті можуть негативно впливати на розвиток творчого мислення та емоційної сфери особистості

Продовження табл.

Періоди розвитку, XX століття

Визначальні риси технології навчання

3-й період. 1970-і роки -середина 9б-х років

Характеризується розширенням бази педагогічної технології на ґрунті досягнень психолого-педагогічних наук: запроваджуються результати нових досліджень із психології навчання, теорії управління пізнавальною діяльністю учнів і студентів, наукової організації праці педагогів і студентів. Починаючи з 70-х років, у зв'язку з упровадженням програмованого навчання, поняття "педагогічна технологія " активно упроваджується у науковий обіг і використовується педагогами-практиками. При тлумаченні цього терміну особливого значення набуває визначення навчальних цілей, послідовності кроків навчання і раціональних способів досягнення поставлених цілей. У цей період активізуються спроби упровадження проблемного навчання.

4-й період. Середина 1990-х років -теперішній час

Створюються комп'ютерні аудиторії, центри дистанційного навчання. Збільшується кількість і поліпшується якість програмованих засобів навчання, широко використовуються інтерактивні системи. На основі системного аналізу педагоги-дослідники (В.П. Беспалько, B.C. Данюшенков, В.Ю. Питюков та ін.) схиляються до думки, що головне в педагогічній технології - це проектування процесу формування особистості студента Такий підхід має гарантувати педагогічний успіх незалежно від майстерності викладача За такого підходу, який можна визначити як дискусійний, педагогічна технологія виступає системою, складовими якої є учасники педагогічного процесу, система теорій, дій, засобів і методів організації навчальної діяльності для ефективного забезпечення вирішення проблем, що охоплюють усі елементи засвоєння знань і формування практичних умінь. Сумніви педагогів і психологів викликає звуження комунікативного поля взаємодії викладача і студента (учня), що може негативно вплинути на формування гармонійно розвиненої особистості.

Технологія і методика навчання

При вивченні педагогічної літератури звертає на себе увагу використання у деяких випадках понять "методика викладання" та "технологія навчання" як ідентичних. Очевидно, необхідно конкретизувати їх зміст, окреслити схожість та відмінність між ними.

Звернувшись до "Українського педагогічного словника", знаходимо наступне визначення: "Методика навчального предмета - галузь педагогічної науки, яка досліджує закономірності вивчення певного навчального предмета. Оскільки загальні закономірності навчання вивчаються дидактикою, то методику окремого навчального предмета правомірно розглядати як часткову дидактику .

Погоджуючись з точкою зору Д.В. Чернилевського відносно того, що у своїй більшості педагоги-практики не вбачають особливої різниці між методикою навчання і дидактичною технологією , розглянемо порівняльну характеристику "методики" і 'Технології" (табл.5), спираючись на дослідження М.П. Сибірської.

Таблиця 5

Порівняльна характеристика "методики" і "технології" навчання

Порівняльна характеристика

В основу дидактичної технології покладено ідеї проектування та відтворення навчального циклу, а також забезпечення оптимального зворотного зв'язку. В.О. Сластенін підкреслює, що поняття технологія навчання слід розглядати як педагогічну діяльність, котра реалізує науково-обгрунтований проект дидактичного процесу й має більш високий ступінь ефективності, надійності та гарантованості результатів, ніж це має місце при традиційних методиках навчання .

Традиційне та інноваційне навчання: порівняльний аналіз
Дидактичні можливості нових інформаційних технологій
Критерії ефективності технологій навчання
Міні-модуль 3.2. Традиційні форми та методи навчання у вищій школі
Лекція у вищій школі: технологія і техніка підготовки і проведення
Проблемна лекція
Опорний конспект (зразок)
При підготовці та проведенні лекції викладачеві бажано скористатися наступними рекомендаціями
Семінарське заняття, методика його підготовки та проведення
Практичні заняття. Методика підготовки і проведення