Педагогіка вищої школи - Туркот Т.I. -
При підготовці та проведенні лекції викладачеві бажано скористатися наступними рекомендаціями

1) При плануванні лекції слід:

- чітко визначити місце лекції в структурі навчального курсу, її тему та завдання (дидактичні, виховні, розвивальні) з урахуванням особливостей студентської аудиторії;

- згідно навчальної програми скласти план лекції;

- опрацювати джерела інформації (варто зібрати більше матеріалу, ніж можете використати, відокремити основну та другорядну інформацію, систематизувати її);

- продумати вступ до лекції (цікаве запитання, цитата, історичний факт тощо);

- скласти конспект (тези чи розгорнутий план лекції);

- підкреслити в конспекті основне, що обов'язково слід повідомити студентам;

- перевірити за словником зміст нових слів, визначити наголоси та правопис;

- продумати висновки: максимально короткий зміст основних тез лекції;

- сформулювати поради студентам щодо самостійної роботи над темою і матеріалами лекції;

- спрогнозувати можливі запитання студентів та продумати відповіді на них;

- перевірити час виступу, проаналізувати, яку інформацію варто додати чи вилучити з виступу.

2) Перед початком лекції слід уявити позитивну реакцію аудиторії. З'явитись в аудиторію необхідно за 2-3 хвилини до початку заняття.

3) При проведенні лекції необхідно:

- установити візуальний і емоційний контакт з аудиторією;

- звертатися до студентів, бути приязним, говорити "ми", а не "ви";

- дати зрозуміти, що матеріал цікавий, необхідний для професійної діяльності і зрозумілий для слухачів;

- зацікавлювати аудиторію. Розвивати у студентів звичку зосереджено працювати, зберігати високий рівень уваги.

Пам'ятайте пораду відомого педагога П. Ф.Каптєрєва, який зазначив, що навчати неуважного це те ж саме, що наповнювати бездонну діжку.

- слідкувати за темпом мовлення (оптимальним темпом є 80-100 слів за хвилину);

- надавати можливості студентам обдумати і записати основні тези;

- ілюструвати сказане;

- висловлювати своє ставлення до сказаного;

- вживати терміни, звичні для аудиторії, незрозумілі чи вперше вживані - пояснювати та записувати на дошці;

- не читати, а розповідати;

- говорити впевнено, стежити за культурою мовлення;

- стежити за жестами, мімікою і візуальними сигналами слухачів, реагувати на них;

- бути натхненим і надихати аудиторію на успішну роботу;

- зорієнтувати студентів на самостійне опрацювання лекційного матеріалу, нагадуючи відоме правило про повторення.

Ще одне питання, яке хвилює викладачів - початківців: "Чи слід студентам конспектувати лекції?" Різні викладачі мають різні точки зору на ці проблеми. На наш погляд, студенти повинні записувати основні тези лекції, але викладач не повинен перетворювати лекцію в диктант.

З метою удосконалення методики проведення лекції бажано вивчати і творчо використовувати зарубіжний досвід проведення лекційних занять. Так, практика вищої школи у Великій Британії передбачає наступні варіанти навчання:

- основою є лекції, а тьюторські (індивідуальні) заняття і семінари виконують допоміжну роль;

- тьюторські заняття є основною формою навчання у вищій школі, тоді як лекціям і семінарам відводять допоміжні функції.

На думку англійських педагогів тьюторство (англ. tutor -спостерігаю, піклуюсь) є найціннішим методом навчання у вищій школі, адже це: по-перше, регулярні заняття викладача-наставника з 1-2 студентами (в певних університетах 5-6 студентів), по-друге, тьютор є консультантом студента, що допомагає молодій людині у навчанні, житті, практиці, її формуванні як фахівця.

У американській вищій школі тьюторство також посідає значне місце. До тьюторства залучають старшокурсників, аспірантів, стажерів, викладачів-пенсіонерів. Тьюторські заняття поширені в Оксфордському, Кембриджському, Гарвардському університетах. В українських ВНЗ тьюторство ще не набуло поширення, але у перспективі приєднання національної вищої школи до Болонського процесу методика тьюторства посідатиме гідне місце в університетській освіті України.

Робота викладача після завершення лекції - важливий елемент самовдосконалення. Відразу після лекції слід позначити місця, які викликали зацікавленість слухачів, або навпаки були сприйняті холодно чи були незрозумілими. Молодому викладачеві бажано зафіксувати запитання, які були йому задані. їх необхідно потім систематизувати і, враховуючи зміст запитань, доповнити матеріал лекції або підготуватися до відповіді на них. Іноді на наступних лекціях цими запитаннями можна активізувати аудиторію, звернувши увагу, що саме ці проблеми викликали зацікавленість попередніх слухачів. Систематизовані запитання можуть бути використані викладачем для семінарів, консультацій та колоквіумів.

Семінарське заняття, методика його підготовки та проведення
Практичні заняття. Методика підготовки і проведення
Методика проведення консультацій та індивідуальних занять
Міні-модуль 3.3. Психолого - педагогічні особливості організації самостійної роботи студентів
Види самостійної роботи студентів
Метод "Портфоліо" в структурі самостійної роботи
Комп'ютерна підтримка самостійної роботи студентів
Передумови забезпечення ефективності самостійної роботи студентів
Міні-модуль 3.4. Педагогічний контроль у вищих навчальних закладах та основні форми його здійснення
Завдання, функції і види педагогічного контролю