Соціальна педагогіка - Пальчевський С.С. -
Стратегія соціально-педагогічної роботи з клієнтами у світлі теорії особистості в логотерапії В.Франкла

Цей відомий австрійський психолог і психіатр (нар. 1905 р.) рушійною силою розвитку особистості вважає пошук смислу життя, Логосу. Якщо цей пошук безуспішний, то внаслідок "екзистенційної фрустрації" (від лат. Frustratio - обман, руйнування планів) може виникнути нусогенний (духовний) невроз, пов'язаний з "духовним ядром особистості". Він потребує спеціальної логотерапії, яка зумовлює внесення духовного виміру в людське існування. Її мета-допомогти клієнтові в пошуках смислу свого життя та в його реалізації. Такий пошук викликає нусо-генне (духовне) напруження, яке якраз і є передумовою психічного здоров'я. Людині не стільки потрібен стан рівноваги, скільки боротьба за поставлену мету. Ця духовна динаміка (нусодинаміка) відбувається у межах полярного напруження двох полюсів: полюсу смислу, мети і полюсу, який утворює людина, котра досягає духовної мети.

Нусогенні неврози часто зумовлюються так званим екзистенційним вакуумом, який виникає на основі усвідомлення людиною беззмістовності та порожнечі свого існування, результатом якого стають алкоголізм, наркоманія, розпуста, депресія, різноманітні правопорушення.

Обов'язок логотерапевта - допомогти пацієнтові знайти специфічний для цієї особистості смисл життя в даний момент часу. Пошуки такого смислу логотерапія спрямовує в таких напрямах: а) діяння (подвигу); б) переживання цінностей у любові; в) страждання. Перший шлях передбачає визначення та здійснення духовно спрямованих дій і вчинків. Другий - розуміння глибинної сутності іншої людини на основі любові. Третій - усвідомлення смислу страждання, яке в результаті цього усвідомлення перестає бути стражданням.

За головним принципом логотерапії сутність людини полягає в розумінні й реалізації сенсу життя, в силу чого вона не повинна бути детермінованою його обставинами. Їй самій дано вирішувати як їй жити і якою бути. Вона здатна піти на страждання за умови, якщо вони мають сенс. Переборюючи себе, може підніматися над наявними умовами, переступати їх і робити з себе те, що поставила за мету, звільняючись від такого поняття, як доля.

Функції соціального педагога у світлі цієї теорії в дечому співпадають із функціями логотерапевта. Клієнтами у цьому випадку бувають люди переважно середніх і старших вікових груп. Аморальна поведінка, тривале вживання алкоголю, наркотиків перебувають у тісному взаємозв'язку з екзистенційним вакуумом, що рано чи пізно породжує нусогенні неврози. Екзистенційну фрустрацію, яка лежить у їхній основі, соціальний педагог може розглядати, як одну із форм психологічного стресу. В його умовах для надання клієнту першочергової допомоги, передусім, необхідно встановити фрустратор-причину, яка викликала фрустрацію; особливості фрустраційної ситуації, фрустраційної реакції підопічного; рівень фрустрації, який безпосередньо пов'язаний із силою та інтенсивністю фрустратора. Але, насамперед, слід виявити ступінь так званої фрустраційної толерантності в клієнта-стійкості до фрустраторів, в основі якої лежить здатність людини до адекватної оцінки фрустраційної ситуації і передбаченні виходу з неї. Досить часто такі оцінки далекі від адекватності.

Однак у всіх випадках соціальному педагогу слід спершу приступити до зняття сформованих негативних суґестивних комплексів і формування на їхньому місці позитивних за допомогою відповідних суґестивних установок. Як їх змістовну основу можна використати вислови відомих у світі людей, авторитет яких має значний суґестуючий вплив.

Французький письменник Ромен Роллан (1866-1944):

"Немає туману, із якого не було б виходу".

Французький письменник Марсель Пруст (1871-1922):

"Щастя благотворне для тіла, але тільки горе розвиває здатність духу".

Російський письменник Лев Миколайович Толстой (1828 - 1910):

"Влада над собою - найвища влада, поработіння своїми пристрастями -найстрашніше рабство".

"Чим більше живеш духовним життям, тим незалежніший від долі та навпаки".

Італійський письменник Карло Доссі (1849 - 1910): "Останній ступінь невдачі-це перша сходинка успіху". Індійський поет та громадський діяч Рабіндранат Тагор (1861 - 1914): "Тонучи в насолодженнях, ми перестаємо відчувати будь-яке задоволення".

Німецький філософ і поет Фрідріх Ніцше (1844 - 1900):

"... Ухиляюся я тепер від щастя свого і віддаю себе всім нещастям - щоб випробувати і пізнати себе востаннє".

Після першої допомоги важливо паралельно із залученням клієнта до джерела заповнення духовного вакууму налаштувати його на звільнення від шкідливих звичок. Згаданим джерелом часто буває прилучення підопічного до лона церкви, повернення його до втраченої трудової діяльності, до сім'ї. Бездуховність поступово зникає там, де людина починає жити для інших, навчаючись відчувати себе в них і отримувати від цього радість. Конкретні організаційні форми соціально-педагогічної роботи соціального педагога, які зумовлюють такі внутрішні зміни його клієнта, залежать від конкретних обставин і конкретних людей.

Вихідною основою для специфічного, властивого лише особистості постраждалого, смислу життя в даний момент часу можуть слугувати слова англійського письменника, політично і державного діяча Бенджаміна Дизраелі ( лорда Біконефілда) (1804-1881): "Усі ми народжуємося для любові, це принцип існування і єдина ціль його".

Стратегія соціально-педагогічної роботи з клієнтами у світлі теорії особистості С.Л.Рубінштейна
Стратегія соціально-педагогічної роботи з клієнтами у світлі теорії діяльності О.М.Леонтьєва та поняття особистості
Стратегія соціально-педагогічної роботи з клієнтами відповідно до поглядів Б.Г.Ананьєва на особистість
Стратегія соціально-педагогічної роботи з клієнтами у світлі концепції особистості Г.С.Костюка (1899 -1982)
2.2. Стратегії, методики і тактики соціально-педагогічної роботи з клієнтами у кризові періоди їх життя
Тактики запобігання суїцидам
2.3. Робота соціального педагога з молодим подружжям та дітьми раннього дитячого і дошкільного віку
Технологія роботи соціального педагога в сім'ї
2.4. Робота соціального педагога в загальноосвітніх навчальних закладах
Стратегія зовнішньої соціально-педагогічної діяльності загальноосвітнього навчального закладу