Теорія і методика виховання - Омеляненко В.Л. -
Дитина-холерик

1. Досить часто використовують упертість як засіб самоутвердження, їхня впертість відрізняється стійкістю, має пасивно-оборонний характер.

2. Рідко виступають у ролі знарядь чужої волі,

3. Вони самолюбиві, наполегливі в цьому.

4. Порівняно швидко стомлюються.

б. Часто схильні до виявів негативізму.

6. У стані перевтоми схильні до вияву афективних спалахів.

7. Відповідальне ставлення до виконання доручень формується в меланхоліків без особливих утруднень.

8. Досить вразливі.

9. Надмірно вразливі до схвалення й осуду.

10. Схильні до усамітнення.

11. Виявляють значну наполегливість у домаганні свого.

12. Схильні до внутрішнього психологічного конфлікту із самим собою.

13. Уникають участі в конфліктах. Якщо й змушені брати участь у конфліктах, то ця участь має пасивно-оборонний характер.

14. Самооцінка досить стійка.

15. Схильні маскувати свої недоліки.

16. Вони, зазвичай, вірні в дружбі.

17. Найчастіше приховують свої бажання, виявляють зверхність у дружбі.

18. Можливий "смисловий бар'єр".

19. Більшість меланхоліків керується настановами щодо поведінки.

20. У ролі "класного блазня" меланхолік не виступає.

Чи можна якимось чином впливати на вияви в людей особливостей темпераменту? Однозначної відповіді немає. Впливати навряд чи доцільно. Але враховувати необхідно. У цьому плані можна скористатися такими порадами:

• намагатися певним чином впливати на "окультурення" темпераменту;

• враховувати позитивні та негативні вияви темпераменту людини;

• віднаходити способи послаблення негативних виявів темпераменту;

• ні в якому разі не пригнічувати вияви темпераменту, а тактовно керувати ними;

• у процесі педагогічного спілкування не намагатися перетворити холерика на флегматика, а флегматика на сангвініка. Такс насилля не дасть позитивних наслідків;

• не можна експлуатувати темперамент особистості. Не варто також прикрашати його на догоду етичним нормам;

• антипедагогічно виставляти перед людьми негативні вияви темпераменту конкретної особи;

• не треба вдаватися до осуду тієї чи іншої особистості, якщо вона з огляду на темперамент виявляє себе не так, як хочеться педагогу-вихователю;

• роблять помилку ті педагоги і керівники колективів, які хочуть приборкати непідвладний темперамент дитини;

• необхідно систематично заохочувати позитивні вияви певного темпераменту особистості, не забувати народної мудрості: "Боги і діти живуть там, де їх хвалять".

Педагоги-вихователі, батьки мають цілеспрямовано впливати на виховання дітей у залежності від особливостей їхнього темпераменту.

Дитина-холерик

• гальмуйте її біг і кружляння в житті, розставивши скрізь доцільні перепони і зупинки;

• спрямовуйте надмірну енергію на корисні справи;

• постійно навчайте дитину завчасно обдумувати свої рішення, вчинки, правильно оцінювати свої сили;

• виховуйте стриманість, наполегливість, уміння гальмувати свої дії;

• рішуче і завчасно "гасіть" будь-які вияви агресивності;

• добирайте такі ігри, участь в яких сприяла б зміцненню процесів гальмування і не викликала надмірних збуджень; ігри, в яких успіх залежить від уваги;

• не забувайте, що безпосередність холерика часто перетворюється в нетактовність і зачіпає самолюбство дітей;

• холерика наполегливо вчіть ввічливості;

• дитину-холерика не вмовляйте. Зазвичай вона краще реагує на вимогливість батьків.

Дитина-сангвінік

• формуйте наполегливість, завзятість, прагнення доводити розпочату справу до завершення;

• якомога частіше заохочуйте за позитивні вчинки;

• пам'ятайте, що товариськість, схильність до активного спілкування, оптимізм сангвініка може заподіяти дитині шкоду у вигляді легковірності, непостійності, поверховості.

Дитина-флегматик

• намагайтеся виховати в неї допитливість, зробити її ініціативною;

• вчіть переключати увагу під час виконання певних дій з метою раціонального розподілення часу при виконанні завдань;

• не переймайтеся повільністю дій; краще вдаватися до ігрової діяльності;

• навчайте більш розкуто висловлювати свої емоції та почуття: як радіти, сумувати, жаліти кого-небудь, виявляти турботу, щирість;

• формуйте вміння спілкуватися, розвивати комунікабельність;

• грайтеся з дитиною в ігри, які потребують швидкості руху, точності, спритності, і заохочуйте, коли вона грає активно, дотримується правил;

• усіляко спонукайте до вияву кмітливості та творчої уяви;

• стежте, щоб дитина менше виявляла інертність, в'ялість, постійно залучайте до різних видів діяльності, щоб попередити появу лінощів.

Дитина-меланхолік

• не вимагайте від дитини-меланхоліка того, чого вона не може виконати. Накази гальмують її діяльність;

• намагайтеся підтримувати дитину, хвалити, виявляти пестливість і м'якість;

• орієнтуйте дитину на посильні завдання і допомагайте їх виконати;

• навчайте, як переборювати сором'язливість і невпевненість;

• усіляко підтримуйте самостійність у діях;

• виховуйте ініціативність, товариськість, довірливість і сміливість;

• допомагайте долати страх;

• ні в якому разі не залякуйте дитину;

• намагайтеся викликати у дитини якнайбільше позитивних емоцій;

• зважайте на те, що вразливість, висока чутливість дитини — криве дзеркало всіх виховних впливів.

Дитина-сангвінік
Дитина-флегматик
Дитина-меланхолік
2.2. Завдання всебічного гармонійного розвитку особистості в умовах полікультурної освіти
2.3. Концепції виховання
2.4. Закономірності виховного процесу
Єдність і взаємозумовленість біологічних і соціальних чинників у процесі розв'язання завдань всебічного гармонійного розвитку особистості.
Пріоритет загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей у змісті виховання.
Провідна роль сім'ї у вихованні дитини
Особлива місія праці в соціалізації особистості