Теорія і методика виховання - Омеляненко В.Л. -
Принцип природовідповідності

Принцип природовідповідності спрямований на врахування багатогранної природи людини, особливостей ц анатомо-фізіологічного розвитку з погляду віку і статі. Цей принцип обстоювали відомі педагоги Я.А. Коменський, Жан-Жак Руссо, К.Д. Ушинський, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський та ін. Зокрема, Ж.-Ж. Руссо (1712—1778) писав: "Природа хоче, щоб діти були дітьми, перш ніж бути дорослими. Якщо ми намагаємося порушити цей порядок, то виростимо скороспілі плоди, які не матимуть ні зрілості, ні смаку і не забарять* ся зіпсуватися: у нас вийдуть юні лікарі і старі діти"1.

К.Д. Ушинський у своїй ґрунтовній праці "Людина як предмет виховання. Спроба педагогічної антропології" неодноразово вказував на необхідність повсякчас зважати на анатомофізіологічні і психічні особливості розвитку дітей, зокрема на становлення їхньої нервової системи. Аргументував це аналізом типових психічних явищ. "Скільки дітей, які в дитинстві вважалися маленькими геніями і справді подавали блискучі надії, стають потім людьми ні до чого не здібними! Це явище так часто повторюється, що, безумовно, відоме читачеві. Але небагато хто вдумувався в його причини. А причина саме та, що нервовий організм таких дітей справді дуже складний, багатий і чутливий і міг би справді бути джерелом прекрасної людської діяльності, якби був підкорений ясній свідомості й волі людини. Але в тому-то й лихо, що він сам своїм багатством подавив волю суб'єкта і зробив його іграшкою своїх примхливих, випадкових проявів, а необережний вихователь замість того, щоб підтримувати людину в боротьбі з її нервовим організмом, ще більше роздратовував цей організм"3.

Таке зауваження стосується безпосередньо виховної роботи з дітьми і нашого часу. "Добрі наміри" батьків, педагогів якомога раніше завантажити нервову систему дитини ще до початку навчання в школі вивченням іноземної мови, освоєнням комп'ютерної техніки, математикою та іншим відбувається всупереч вимогам принципу природовідповідності. Та й у період навчання в школі спостерігається непосильне навантаження вихованців змістом навчального матеріалу, особливо у профільних школах з математичним, природознавчим ухилом та ін. Навіть з погляду часу 7—10-річ ні діти вимушені займатися розумовою діяльністю 8—10 годин на добу. А в якому психологічному стані перебувають вихованці, які не мають достатніх інтелектуальних можливостей?

Виходячи з вимог принципу природовідповідності, не можна дітей передчасно позбавляти дитинства. Мова йде не лише про надмірне навантаження і передчасне руйнування нервової системи дітей, але й про фізичний стан. Перебування дітей у статиці за партами чи столами впродовж 5—8 годин при частковому кисневому голодуванні призводить до того, що велика кількість випускників загальноосвітньої школи є хворими людьми. Як бачимо, нехтування вимогами принципу природовідповідності в системі виховання спричиняє негативні наслідки.

Повернемося ще до роздумів К.Д. Ушинського з приводу збереження фізичного і психічного здоров'я дітей:

"На основі фізіологічно-психологічної причини, яку ми намагалися з'ясувати вище, педагогіка

1) забороняє дітям давати чай, каву, вино, ваніль, усякі прянощі

— словом, усе, що специфічно подразнює нерви;

2) забороняє ігри, що подразнюють нерви, як, наприклад, усякі азартні ігри, яких розвелося тепер для дітей дуже багато (а що тоді можна сказати про масив сучасних ігор, особливо комп'ютерних. — Авт.) забороняє дитячі бали та ін.;

3) забороняє раннє й надмірне читання романів, повістей і особливо на ніч;

4) припиняє діяльність дитини або гру, якщо помічає, що дитина виходить з нормального стану;

5) забороняє взагалі будь-чим дуже збуджувати почуття дитини;

6) вимагає педантично суворого розподілу дитячого дня, бо ні що так не заспокоює нерви, як точний порядок у діяльності, і ніщо так не розладнує нерви, як безладне життя;

7) вимагає постійної зміни розумових вправ тілесними, прогулянок, купання та ін."'.

Таким чином, мова йде про здоров'я молодого покоління та й суспільства в цілому. У педагогічних колах уже поширюється думка: "Врятуємо дітей — врятуємо Україну". Економіка

— важливий аспект життєдіяльності громадян. Але хто буде її рухати, якщо виростимо хворе покоління? Можливо, виховання здорового й освіченого покоління могло б стати важливим аспектом національної ідеї.

Принцип гуманності
Принцип неперервності
Принцип індивідуальності та диференціальності
Принцип єдності виховання та життєдіяльності
Принцип етнічності
Принцип систематичності та послідовності
Принцип культуровідповідності
Принцип поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю вихованців
Принцип опори на позитивне в людині
Принцип оптимальності виховного процесу