Теорія і методика виховання - Омеляненко В.Л. -
Програма вивчення класного колективу і складання характеристики

Загальна характеристика: віковий склад учнів; пізнавальний рівень, рівень розвитку, працездатність та успішність учнів.

Рівень розвитку колективу: стадія (етап) розвитку дитячого колективу; характерні ознаки розвитку колективу; особливості розвитку активу, його роль у формуванні та зміцненні колективу; діяльність органів самоврядування; напрями і стилі взаємин активу, органів самоврядування та вихованців між собою; лідери в колективі; їхній вплив на життєдіяльність вихованців; вплив перспективних ліній на розвиток колективу; напрями і форми зв'язків класпого колективу із загально-шкільним.

Рівень морально духовного розвитку колективу: рівень володіння загальнолюдськими цінностями; особливості вияву почуттів членів колективу; рівень захищеності особистості; сформованість умінь і навичок у поведінці.

Рівень фізичного розвитку колективу: етап здоров'я учнів; ставлення дітей до фізичної культури та спорту; потреби у фізичному розвитку.

Рівень трудового виховання: ставлення учнів до праці (громадської діяльності); рівень сформованості соціально-психологічної готовності до праці; сформованість умінь і навичок у сфері трудової підготовленості; професійна спрямованість учнів.

Рівень естетичного виховання: сформованість почуттів прекрасного; інтереси учнів до певних видів мистецтва; потреби учнів у сфері естетичного розвитку.

Шляхи та засоби подальшого формування класного колективу; створення сприятливих умов для розвитку особистості в колективі.

Робота класного керівника з організації та проведення позакласної виховної роботи

Позакласна і позашкільна виховна робота є невід'ємною складовою всієї системи освіти та виховання молодого покоління. Треба розрізняти поняття "позакласна виховна робота" і "позашкільна виховна робота".

Позакласна виховна робота — це здійснення в позаурочний час різноманітної діяльності учнів під керівництвом учителів-вихователів школи, спрямованої на задоволення інтересів і запитів вихованців, розвиток їхніх інтелектуальних можливостей.

Позашкільна виховна робота — це також здійснення в позаурочний час діяльності школярів у позашкільних дитячих виховних закладах під керівництвом педагогічних працівників цих закладів. Вона теж спрямована на розвиток інтелектуальних можливостей вихованців, задоволення їхніх інтересів і потреб.

Організатором підготовки і проведення позакласних виховних заходів є класний керівник разом з іншими педагогічними працівниками школи. Він же одночасно є й ініціатором залучення учнів свого класу до участі в роботі гуртків, секцій та ін., які діють у позашкільних виховних закладах.

Є різноманітні форми і види позакласної виховної роботи. Щодо змісту можна виділити такі основні її напрями: а) робота, спрямована на моральне виховання учнів, формування у них національної гідності; б) освітньо-виховна робота; в) заняття з праці та техніки; г) заняття з різних видів мистецтва; д) фізкультурно-оздоровча робота; е) розважально-ігрова робота.

Залежно від кількості учасників розрізняють колективну, групову та індивідуальну форми позакласної виховної роботи.

За способами проведення виділяють вербальні, наочні і практичні види позакласної виховної роботи.

Позакласна виховна робота з учнями будується, в основному, на загальнопедагогічних принципах національного виховання: народності, природовідповідності, культуровідповідності, гуманності, демократичності, безперервності, етнічності, диференційованого та індивідуального підходу, послідовності, систематичності, поліваріантності форм і методів виховання, інтегративності. До цього варто додати специфічні принципи, які є основою організації позакласної виховної роботи: добровільності, інтересу, самодіяльності.

У системі виховної роботи є чимало різноманітних позакласних форм роботи з учнями. Назвемо лише частину з них: бесіди, зустрічі, екскурсії, прогулянки, обговорення книг, читацькі конференції, культпоходи в кіно, театр, на виставки, диспути, класні години, тематичні або розважальні вечори та ранки, свята, змагання, колективні творчі справи, турніри, виставки, конкурси, спартакіади та багато інших. Учителі-вихователі знаходяться у невпинному пошуку, відпрацьовують усе нові і нові форми.

Розглянемо вимоги до організації та проведення найбільш поширених форм позакласної роботи.

Класна година — форма позакласної виховної роботи, яка реалізується у продуктивному спілкуванні класного керівника з учнями на умовах педагогіки співробітництва з метою формування у них соціальної зрілості.

Щоб досягти ефективності класної години, класному керівникові напередодні її проведення потрібно поставити перед собою низку запитань і відповісти на них: "Якою вона буде? Кому потрібна класна година — педагогу чи учням? Які очікуються результати?" Треба відповісти і на такі організаційні запитання: "Як обрати тему класної години? Як підготуватися до неї? Чи потрібно складати план? Кого залучати до підготовки?"

У процесі підготовки і проведення класних годин необхідно дотримуватися таких правил:

• проводити класні години систематично;

• не влаштовувати на класних годинах педагогічних "розборок" випадків життєдіяльності учнів, що накопичилися впродовж певного часу;

• виносити на розгляд питання, які цікавлять учнів, сприяють задоволенню їхніх інтересів;

• складати план проведення класної години;

• добирати для класної години цікавий матеріал, який спонукав би учнів до вільного висловлювання своїх думок;

• забезпечувати мажорний тон у спілкуванні учнів на класній годині;

• заохочувати учнів до вільного висловлювання своїх думок, не дорікати їм за помилковість суджень;

• враховувати особливості соціально-психічного розвитку дітей певного віку;

• створювати умови для психічного і соціального розвитку школярів у процесі вільного спілкування;

• навчати учнів ставити запитання, слухати відповіді, спілкуватися, виховувати у них терпимість і толерантність;

• поважати думки всіх вихованців, з розумінням ставитись до нестандартних і незручних думок і суджень;

• залучати всіх учнів до розмови, не залишати поза увагою несміливих;

• вивчати інтереси учнів для визначення наступних тем класних годин;

• не обмежувати проведення класних годин стінами класної кімнати. Проводити їх у музеях, на природі, за місцем праці батьків та ін.

Етична бесіда — форма виховної роботи, спрямована на формування в учнів умінь і навичок моральної поведінки, оволодіння загальнолюдськими і національними морально-духовними цінностями.

У реальній дійсності повідомлення і пояснення знань про моральні норми та правила відбуваються постійно: під час навчання, у щоденному житті та діяльності школярів. Різноманітні джерела: сімейне спілкування, навчальна робота в школі, зміст освіти, засоби масової інформації та ін. дають багатий матеріал про зміст загальнолюдської і національної моралі. Але цей процес носить стихійний характер, не повною мірою сприяє формуванню істинних моральних переконань. У дітей нерідко внаслідок стихійності складаються хибні уявлення про моральні цінності. Тому процесу навчально-виховної роботи з дітьми шкільного віку необхідно надавати науково обґрунтованої спрямованості і системності, щоб сформувати в учнів надійний фундамент моральних цінностей.

Зрозуміло, що в ідеалі моральні норми та вміння мають закладатися в сім'ї. Та, на жаль, сім'ї доволі неоднорідні з погляду психолого-педагогічної культури, багато з них не готові до ефективної роботи з морального виховання своїх дітей. До того ж система виховання, що діяла раніше, ґрунтувалася на засадах партійно-класової моралі, не визнаючи загальнолюдські та національні моральні цінності. Ось чому в системі освітньо-виховної роботи школи питання набуття учнями теоретичних знань моралі, що ґрунтується на загальнолюдських і національних духовних цінностях, має посісти провідне місце. Адже людяність особистості визначається передусім її моральним багатством. Шкільні знання здобуваються завдяки особливостям людської пам'яті. Дорослу людину, колишнього вихованця школи практично ніхто не запитує про основний закон гідростатики, формулу бензолу, перший чи другий закон Г. Менделя. Але життя для кожної людини, де б вона не жила і чим би не займалася, влаштовує на кожному кроці своєрідний екзамен на моральну стійкість, на рівень володіння моральними цінностями — гуманністю, добротою, чесністю, правдивістю, національною гідністю, дисциплінованістю та ін.

На жаль, у школі дотепер немає головної дисципліни — науки про мораль. Тому класному керівникові доводиться виконувати функцію навчителя моральності, належно систематизувавши цей процес на весь період навчання учнів. Важливу роль тут може відіграти бесіда. В основі бесіди лежить прийом діалогу. У процесі етичних бесід відбувається узагальнення дитячих спостережень, особистих вражень і переживань, знань морально-етичних норм. На основі первинного матеріалу відбувається поступове сходження до нових моральних якостей.

У системі підготовки й проведення етичних бесід слід дотримуватися таких методичних правил:

• підготовка до бесіди має тривати б—6 днів;

• тема бесіди залежить від віку учнів, рівня розвитку первинного колективу, стилю взаємин у колективі, соціально-економічних умов у суспільстві;

• продумувати логічно доцільний план бесіди, виділяти опорні моральні поняття, які мають стати основою формування у школярів моральних умінь і звичок;

• тривалість бесіди залежить від віку учнів: 1—4-ті класи — 26—30хв, 6—7-ті —30—40 хв, 8—11-ті —до 46 хв;

• проведення бесіди має такі основні етапи: підготовчий, власне бесіда, наступна діяльність школярів, оцінка вчителем рівня сформованості моральних норм і навичок;

• залучення всіх дітей до висловлення власних думок щодо певних моральних понять;

• необхідно стимулювати школярів до виявлення активності під час бесіди;

• використовувати цікавий матеріал, педагогічні ситуації, які б спонукали школярів до активної емоційно-розумової діяльності;

• визначати для учнів, з урахуванням їхніх індивідуальних можливостей, конкретні завдання для підготовки до бесіди, які б викликали у них інтерес;

• після завершення бесіди класний керівник має уважно проаналізувати особливості впливу бесіди на поведінку вихованців, класного колективу;

• давати домашні завдання, залучати учнів до колективної роботи над матеріалом, що стосується теми бесіди (пошуків нових матеріалів, прикладів, підготовки тематичних газет, альбомів та ін.).

Робота класного керівника з організації та проведення позакласної виховної роботи
Диспут – як форма позакласної роботи
Колективні творчі справи (КТС)
Ключова роль сім'ї у вихованні дітей
Батьківський авторитет у вихованні дітей
Спілкування класного керівника з батьками
Форми і методи роботи класного керівника з батьками учнів
ПЕРЕДМОВА
Розділ 1. З ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ
Розділ 2. НАУКОВІ ЗАСАДИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ