Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А.І. -
2.9. Зміст шкільної освіти

Зміст освіти — це сукупність систематизованих знань, умінь, навичок, поглядів, переконань, а також певний рівень розвитку пізнавальних сил і практичної підготовки, досягнуті в результаті навчально-виховної роботи. За тисячолітню історію своєї діяльності людство накопичило величезний обсяг знань про природу, суспільство, виробничу діяльність. Зміст освіти охоплює лише частину узагальненого досвіду людей.

На кожному етапі суспільно-економічного розвитку до змісту освіти висувались ті чи ті вимоги, зумовлені життєвими потребами.

Пріоритетними напрямами сучасної державної політики в Україні щодо розвитку освіти є:

— особистісна орієнтація освіти;

— формування національних і загальнолюдських цінностей;

— створення для громадян рівних можливостей у здобутті освіти;

— постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;

— розвиток системи неперервної освіти та навчання протягом життя;

— пропаганда здорового способу життя;

— розширення україномовного освітнього простору;

— забезпечення освітніх потреб національних меншин;

— забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації педагогічних, науково-педагогічних працівників, підвищення їхнього соціального статусу;

- розвиток дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти в сільській місцевості та професійно-технічної освіти;

- органічне поєднання освіти і науки, розвиток педагогічної та психологічної наук, дистанційної освіти;

— запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій;

— створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів;

— створення ринку освітніх послуг та його науково-методичне забезпечення;

— інтеграція вітчизняної освіти до європейського та світового освітніх просторів.

Визначальними чинниками, якими керуються при визначенні змісту освіти для загальноосвітніх навчально-виховних закладів, є:

— рівень досягнення науки і техніки в різних галузях;

— завдання виховання всебічно розвиненої особистості;

— фізичні й соціально-психічні можливості учнів певного віку;

— відповідність обсягу змісту навчального матеріалу відведеному часу на вивчення конкретної дисципліни;

— наявність належної навчально-матеріальної бази;

— відповідність міжнародним стандартам і національним особливостям.

Види освіти. Традиційно виділяють три види освіти: загальну, політехнічну і професійну.

Загальна освіта передбачає оволодіння знаннями з основ наук і підготовку учнів до отримання професійної освіти. В межах загальної освіти виділяють такі освітні галузі: мови і література; суспільствознавство; естетична культура; математика; природознавство; технології; здоров'я і фізична культура.

Політехнічна освіта (від гр. poly — багато і techne — мистецтво, майстерність, вправність) має такі завдання: ознайомлення з різноманітними галузями виробництва (що і де виробляють); пізнання сутності багатьох технологічних процесів (як виробляють); оволодіння певними вміннями й навичками обслуговування найпростіших технологічних процесів.

Певними компонентами політехнічної освіти людина оволодіває впродовж усього життя в різних соціальних інститутах: у системі родинного виховання; під час навчання в загальноосвітніх навчально-виховних закладах; у процесі професійної підготовки; у процесі професійної діяльності та шляхом самоосвіти.

У процесі навчання в загальноосвітніх навчально-виховних закладах визначені такі шляхи оволодіння політехнічними знаннями: вивчення основ наук, заняття з трудового й виробничого навчання, практичні заняття в шкільних майстернях, екскурсії на виробництво.

Професійна освіта спрямована на оволодіння знаннями, вміннями й навичками, які необхідні для виконання завдань професійної діяльності. Професійну освіту людина здобуває у спеціальних навчальних закладах: професійно-технічних училищах, ліцеях, коледжах, інститутах, університетах, академіях та ін.

Усі види освіти (загальна, політехнічна, професійна) перебувають між собою в тісному зв'язку. У процесі отримання загальної освіти учні ознайомлюються з певними компонентами політехнічних знань. Водночас знання з основ наук і політехнізму, з одного боку, сприяють професійній орієнтації особистості, з іншого — є базою для отримання професійної освіти. У процесі здобуття професійної освіти людина розширює свою загальноосвітню підготовку і поглиблює політехнічну освіту.

Рівні освіти. Процес отримання освітньої підготовки має кілька рівнів. Відповідно до Закону України "Про освіту" (1996 р.) встановлені такі рівні освіти:

— початкова загальна освіта;

— базова загальна середня освіта;

— повна загальна середня освіта;

— професійно-технічна освіта;

— базова вища освіта;

— повна вища освіта.

Усі рівні освіти тісно пов'язані між собою. Зміст загальної освіти складається з таких структурних компонентів:

1) система знань про природу, суспільство, способи діяльності, засвоєння яких є основою формування в учнів наукового світогляду;

2) досвід практичної діяльності, тобто система інтелектуальних і практичних умінь і навичок, що становлять основу сукупності конкретних видів діяльності, необхідних молодому поколінню для збереження надбань попередніх поколінь;

3) досвід творчої діяльності, який забезпечував би подальший розвиток культури людства;

4) досвід ціннісного ставлення людини до навколишнього світу.

Знання — це ідеальне вираження у знаковій формі об'єктивних властивостей і зв'язків світу, природного й людського, результат відображення навколишньої дійсності.

Уміння — це здатність людини свідомо виконувати певну дію на основі знань і навичок; це інтелектуальна діяльність, яка завжди пов'язана із застосуванням знань. Тому уміння часто називають знаннями в дії.

Навички — це автоматизована дія, пов'язана із застосуванням набутих знань на практиці, що виконується безпомилково й багаторазово повторюється, здійснюється значною мірою без участі свідомості.

Серед умінь і навичок виділяють інтелектуальні й практичні, спеціальні й загально навчальні.

Досвід творчої діяльності характеризується такими рисами: самостійне перенесення знань, умінь і навичок на нову ситуацію; бачення нової проблеми у знайомій ситуації; бачення нової функції об'єкта; самостійне комбінування відомих способів діяльності й нових; альтернативне мислення.

Досвід ціннісного ставлення людини до навколишнього світу включає оцінні знання про норми ставлення до різних явищ життя, уміння та навички їх дотримання.

Основні компоненти змісту загальної освіти наводяться на рис. 2.8.

Процес навчання і зміст освіти в Україні регулюються певними державними документами. Це, передусім, навчальні плани, навчальні програми, підручники, навчальні посібники.

2.10. Методи й засоби навчання
Класифікація методів навчання
Методи навчання за джерелами знань
Методи навчання за характером логіки пізнання
Методи навчання за рівнем самостійної розумової діяльності.
2.11. Педагогічні інваріанти
Розділ 3. УРОК У СИСТЕМІ ОСВІТИ
3.1. Урок як форма організації навчання
3.2. Вимоги до сучасного уроку
3.3. Технологія і техніка організації учнів на уроці