Політична економія - Щетинін А.І. - 2.3. Виробничий потенціал суспільства і межа виробничих можливостей

Визначені в першому розділі прості моменти процесу праці, а саме робоча сила, предмети праці і засоби праці, в економічній літературі визначаються ще як ресурси і фактори. І хоча в них багато спільного з названими вище складовими процесу праці, певні відмінності тут все таки є. Розглянемо це більш детально.

Ресурси - це певні потенційні можливості, які можуть бути використані під час виробництва. Отже, коли ми говоримо про людський ресурс, матеріальний, фінансовий чи якийсь інший, то маємо на увазі потенційні можливості означеного ресурсу, який ще не задіяний у безпосередньому виробництві. Найчастіше виділяють три загальні ресурси, які беруть участь у суспільному виробництві: працю, землю і капітал.

Праця є функцією робочої сили, і вона невіддільна від людини. Як ресурс виробництва праця являє собою ту загальну сукупність працездатного населення, що може бути задіяне у виробництві. Цей ресурс знаходить своє відображення в понятті трудові ресурси.

Земля - це загальний засіб виробництва, який забезпечує просторове розміщення будь-якого виробництва. У сільському господарстві земля виступає основним засобом праці. Цей ресурс характеризується різними показниками, як то площа, якість грунту, кліматичні умови, в яких вона розташована і т.ін.

Капітал - це ті ресурси виробництва, які є результатом людської праці і представлені машинами, інструментами, технологіями тощо. До капіталу відносять і вже накопичені і, як правило, зафіксовані на матеріальних, речових носіях людські знання. З позиції самого виробництва дійсним капіталом виступають засоби праці. Але з огляду на виробництво як складний процес, що включає певні фази, як капітал можуть виступати і товар, і гроші. Це його конкретні форми, які цей ресурс набуває на різних стадіях відтворювального процесу і поза його межами.

Говорячи про капітал як певний матеріальний ресурс суспільного виробництва, ми віддаємо данину дуже розповсюдженому терміну, який широко вживається як у науковому, так і в позанауковому обігові. Але таке тлумачення капіталу фіксує тільки його поверхову форму і ніяк не розкриває суті поняття "капітал". Внутрішній глибинний зміст цього поняття буде розкрито в розділі VI.

Ресурси виробництва певним чином класифікують. Так, ті ресурси, які мають матеріально-речову форму, об'єднують під назвою об'єктивних ресурсів. Що стосується людини і, взагалі, трудових ресурсів країни, то їх визначають як суб 'єктивні. Але з огляду на те, що суспільне виробництво в будь-якій країні розвивається в умовах обмеженості ресурсів, найбільш важливою є класифікація ресурсів по можливості їх відновлення. З цього погляду виділяють ресурси, які відтворюються (ліс, вода, повітря), і ресурси, які не відтворюються (газ, нафта, руди металів тощо).

Досить часто в економічній літературі використовують і таке поняття, як фактори виробництва. їх відрізняє від ресурсів те, що це не всі ресурси, якими володіє країна, а тільки ті,що задіяні в процесі суспільного виробництва. В їх складі виділяють речові фактори, які представлені працею, уречевленою в засобах виробництва, і особистий фактор, який у процесі виробництва проявляється як праця людини.

Обмеженість ресурсів, а відтак, і факторів виробництва, на тлі постійно зростаючих і необмежених у своєму зростанні потреб (закон зростання потреб) примушує суспільство шукати шляхи найбільш ощадливого використання ресурсів. Поряд з цим на кожен даний момент суспільство має тільки певну сукупність факторів виробництва, здатних забезпечити виробництво необхідних благ. Усе це ставить перед суспільним виробництвом проблему альтернативності, проблему вибору, в якому співвідношенні один до одного необхідно виготовляти конкретні блага.

Означена проблема в економічній літературі відома як проблема виробничих можливостей. Дуже спрощено її можна проілюструвати таким умовним прикладом. Скажімо, усі задіяні у виробництві ресурси (фактори виробництва) спрямовані на виготовлення двох груп споживчих благ, наприклад, зброї (літаків, панцерників, ракет тощо - група А) і предметів довгострокового споживання (автомобілі, холодильники, пральні машини тощо - група Б). Припустимо, що за умови спрямування всіх ресурсів на виготовлення товарів групи А їх буде виготовлено на суму 12млрд. грн., а якщо всі ці ресурси будуть спрямовані на виготовлення виключно товарів групи Б, то їх буде виготовлено на 5 млрд. грн.. Для наочності побудуємо відповідний графік (рис. 2.2).

Графік відповідності виробництва товарів групи А і групи Б

Рис. 2.2. Графік відповідності виробництва товарів групи А і групи Б

На цьому графіку точки А та Б визначають відповідну кількість товарів групи А і групи Б за умови, що всі фактори виробництва функціонують виключно на першу або на другу групу товарів. Але в суспільному виробництві потрібні як блага групи А, так і блага групи Б. Це означає, що всі виробничі ресурси будуть спрямовані на виробництво обох груп товарів. При цьому чим більше факторів буде спрямовано на виробництво товарів групи А, тим менше буде їх задіяно у виготовленні товарів групи Б і навпаки. Ця можлива кількість одночасно виготовлених товарів групи А і групи Б буде відповідати розміщенню точок на кривій, яка об'єднує точку А і точку Б. Цю криву в економічній літературі називають кривою виробничих можливостей. Проте оптимальний варіант кількості одночасно вироблених товарів групи А і групи Б буде визначатися як їх кінцевою значущістю для задоволення потреб суспільства, так і низкою інших економічних, соціальних і політичних чинників.

Отже, підводячи підсумок, можна зазначити, що виробничий потенціал, визначений у досить широкому спектрі понять (ресурси, фактори і т.ін.), дає можливість більш повно охарактеризувати ті реальні можливості, якими володіє суспільство на кожний даний момент. Вони ж і обмежують виробництво, хоча з урахуванням альтернативності використання наявних ресурсів суспільство завжди має можливість визначити найбільш оптимальний (з погляду нагальності конкретних потреб) варіант використання своїх ресурсів.

Нові категорії і поняття.

Робоча сила Предмети праці Засоби праці Знаряддя праці Засоби виробництва Продуктивні сили Матеріальне виробництво Нематеріальне виробництво Сукупний суспільний продукт

Валовий внутрішній продукт Додана вартість

Номінальний валовий внутрішній продукт

Реальний валовий внутрішній продукт

Дефлятор валового внутрішнього продукту

Національний дохід

Чистий національний продукт

Ресурси суспільного виробництва

Питання для самоконтролю

1. Які фактори включає процес виробництва?

2. Що таке робоча сила?

3. Від чого залежить розвиток робочої сили?

4. У межах якого віку в нашій країні людина є повністю готовою до праці?

5. Які позитивні зміни з розвитком людства відбуваються в робочій силі?

6. Які негативні зміни мають місце у робочій силі в процесі розвитку людського суспільства?

7. Чому робоча сила є головним рушійним елементом суспільного виробництва?

8. Що являють собою предмети праці?

9. За якою ознакою частину предметів праці відносять до сировини?

10. Чому перед людством стоїть проблема раціонального використання природних ресурсів?

11. Що таке засоби праці?

12. Що таке знаряддя праці і чому їх виділяють в особливу групу засобів праці?

13. Чому земля виступає особливим засобом праці?

14. Яким земельним ресурсом (кількість і якість) володіє наша Батьківщина?

15. Що таке засоби виробництва?

16. Що таке продуктивні сили і чому в них людина з її знаннями, уміннями, досвідом і т.ін. є головним, вирішальним елементом?

17. У чому суть компенсуючого характеру взаємодії тих елементів, які входять в склад продуктивних сил?

18. Які великі сфери виділяють у суспільному виробництві?

19. Які галузі належать до сфери матеріального виробництва?

20. Які галузі відносять до сфери нематеріального виробництва?

21. Що являє собою сукупний суспільний продукт?

22. Що таке повторний рахунок і як він утворюється?

23. Що таке кінцевий суспільний продукт?

24. Як визначити кінцевий суспільний продукт?

25. Хто став розробником прийнятої ООН системи національних рахунків?

26. Які базові принципи лежать у системі національних рахунків?

27. Які сектори (сфери) економіки виділяють у системі національних рахунків?

28. Хто такі резиденти?

29. Хто такі нерезиденти?

30. Що таке валовий внутрішній продукт?

31. Що таке додана вартість?

32. Як визначити валовий внутрішній продукт за виробничим методом?

33. Як визначити валовий внутрішній продукт за витратами?

34. Як визначити валовий внутрішній продукт за доходами?

35. Чому підрахунок валового внутрішнього продукту за доходами не дуже поширений?

36. Які види господарської діяльності не відображає валовий внутрішній продукт?

37. Що таке національний дохід і які складові він включає?

38. Що таке чистий національний продукт?

39. Що таке номінальний валовий внутрішній продукт?

40. Що таке реальний валовий внутрішній продукт?

41. Що таке дефлятор валового внутрішнього продукту і як його можна розрахувати?

42. Що таке валовий національний продукт і що він включає?

43. Що таке ресурси суспільного виробництва?

44. Як класифікують ресурси з огляду на ознаку суб'єктивності?

45. Як класифікують ресурси виробництва з погляду їх здатності до відтворення?

46. У чому суть поняття "обмеженість ресурсів"?

47. У чому суть проблеми виробничих можливостей?

Питання для самоконтролю
РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНІ ПОТРЕБИ ТА ІНТЕРЕСИ
3.1. Економічні потреби, їх суть і структура
3.2. Закон зростання потреб і механізм його дії
3.3. Економічні інтереси, їх сутність і структура
3.4. Економічні суперечності, їх характер та класифікація. Суперечності - джерело розвитку
РОЗДІЛ 4. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УСТРІЙ СУСПІЛЬСТВА. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА ТА ЗАКОНИ ЇЇ РОЗВИТКУ
4.1. Економічна система і її суть
4.2. Виробничі відносини в економічній системі
4.3. Відносини власності як визначальний елемент системи економічних відносин
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru