Українське цивільне право - Ромовська З.В. -
1. Сутність позбавлення права власності

1. Сутність позбавлення права власності

Позбавити - значить відібрати, відняти, лишати246. Позбавлення права власності у давні часи відбувалося різними способами, з різних підстав і з різною метою.

Універсалом Гетьмана від 8 вересня 1703 р. у Батурині було наказано, аби ніхто не важився ловити рибу в озерах будь-якими посудинами, окрім як вудкою на Десні, таких самовольців виявляти, значні з них "грабежі" брати і не повертати їм назад, нам про те дати знати247.

У давній! недавній нашій історії закарбовані численні факти відібрання у власників їхнього майна.

"Надвечір в Ланчині у якогось орендаря опришки забрали сім хлібів, шкіру і 20 талярів. Далі загін вирушив до Добротвора, де також забрав в орендаря сім пачок тютюну, 19 хлібів і 50 злотих". Увірвавшись у Богородчанський замок, опришки ... забрали зброю, паризькі пістолі, шаблі. Взяли монети самими тинерами на 2 тис. злотих".

"Повісити (неодмінно повісити, щоб народ бачив) не менш як сто явних куркулів, багатіїв, кровопивць... Відібрати у них весь хліб. Зробити так, щоб на сотні верстов навкруги народ бачив, тремтів, кричав: душать і задушать кровопивць куркулів". (Із листа В. Леніна до Євгенії Бош (серпень 1918 р.)249.

Декретом уряду УСРР від 1 березня 1919 р. передбачалося у порядку "революційного розподілу" відібрання лишків одежі і білизни у буржуазії.

На Різдво 1930 р. більшовики влаштували масове спалення ікон, книжок, зокрема, стародруків, предметів релігійного культу. У селі Курульці на Слобожанщині у два прийоми спалили понад чотири тисячі пам'яток іконопису. Повсюдно руйнували храми. В Україні на 1936 рік залишилося 9,01 відсотка церков.

Постановою Політбюро ЦК КП (б)У "Про посилення репресій до одноосібників - злісних нездавачів хліба" від 29 грудня 1932 р. запропоновано Дніпропетровському та Харківському обкомам застосувати щодо злісних одноосібників розпродаж всього їхнього майна, а також позбавлення повністю всієї садибної землі та всіх будівель. Зокрема щодо Харківської області ліміт застосування цього заходу становив до 1000 господарств; щодо Дніпропетровської - 500 господарств252.

За наказом НКВС СРСР від 10 грудня 1940 p., майно арештованих і вбитих оунівців, активних повстанців підлягало конфіскації. Інструкцією про порядок заслання членів сімей оунівців і активних повстанців у віддалені райони СРСР від 5 квітня 1944 р. було визначено перелік майна, яке вони могли взяти з собою в розрахунку не більше 500 кг на сім'ю: одяг, постіль, посуд - якомога більше, сокиру, пилу, швейну машинку, продукти харчування, гроші, побутові цінні речі - без обмежень. Усі інші речі залишалися у помешканні і фактично ставали власністю нових мешканців.

Відповідно до статті 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, позбавлення права власності є однією із форм втручання у право власності. У частині 1 статті 55 Закону України "Про власність", яка мала назву "Випадки позбавлення права власності", була проголошена неможливість позбавлення власника права власності на своє майно, крім випадків, передбачених законом. Така сама гарантія недоторканності права власності згодом була закріплена у частині 4 статті 41 Конституції України: "Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності".

Як зазначено у пункті 2 частини 1 статті З ЦК, позбавлення права власності є неприпустимим, крім випадків, встановлених Конституцією та законами України. Це - єдина норма Кодексу, у якій використано термін "позбавлення" права власності.

Позбавлення права власності - це відібрання цього права в особи за рішенням суду, з передачею його іншій особі або відібрання з метою знищення речі. Проте позбавлення права власності можливе і щодо того майна власника, яким володіє інша особа.

Примус є характерною ознакою позбавлення права, тому вислів "примусове позбавлення права власності" не є правильним.

У Конституції України визначено два види позбавлення права власності: примусове відчуження і конфіскація. Водночас у ній немає заборони щодо визначення в законах України інших підстав позбавлення права власності.

У Цивільному кодексі, інших законах містяться й інші підстави позбавлення права власності, зокрема примусовий викуп, примусовий продаж, реквізиція, примусове знищення, розірвання договору за позовом попереднього власника.

2. Конфіскація
Кримінальна конфіскація
Адміністративна конфіскація
Цивільна конфіскація
3. Реквізиція
4. Примусовий викуп, продаж і знищення майна
Примусовий викуп
Примусовий продаж майна (ліцитація)
Знищення
5. Націоналізація