Фінансове право України - Воронова Л.К. -
9.2. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження

На всіх стадіях бюджетного процесу задіяні його учасники, якими є, згідно зі ст. 20 Бюджетного кодексу, органи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями. Бюджетні повноваження - це права і обов’язки учасників бюджетних правовідносин.

Учасниками бюджетного процесу є органи і посадові особи законодавчої (представницької) та виконавчої влади, а саме: Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Національний банк України, місцеві ради та ін.; розпорядники та одержувачі бюджетних коштів, органи державного фінансового контролю. Всі ці суб’єкти наділені відповідними бюджетними повноваженнями, що реалізуються на відповідних стадіях бюджетного процесу.

Законодавчі органи влади усіх рівнів — Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради - мають право розгляду і затвердження бюджетів та звітів про їх виконання, здійснювати контроль за виконанням бюджетів. Зокрема, Верховна Рада України наділена такими бюджетними повноваженнями: визначення бюджетної політики держави; прийняття постанови про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; визначення бюджетних повноважень усіх учасників бюджетного процесу, складу і обсягів доходів та видатків Державного бюджету України; затвердження показників соціально-економічного розвитку країни, необхідних для формування бюджетів усіх рівнів; розгляд і прийняття Закону про Державний бюджет на відповідний період та внесення змін до нього; розгляд і прийняття рішення щодо звіту про виконання Державного бюджету України тощо.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету наділений такими бюджетними повноваженнями: відстеження, опрацювання та узагальнення пропозицій і висновків комітетів Верховної Ради України, народних депутатів України до проекту закону про Державний бюджет та законопроектів, які впливають на дохідну й видаткову частини бюджетів; підготовка висновків і необхідних матеріалів та подання їх на засіданні Верховної Ради у першому, другому й третьому читаннях проекту закону про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період; заслуховування інформації міністрів, керівників державних комітетів, інших органів центральної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян, а також головних розпорядників і розпорядників бюджетних коштів щодо виконання бюджетних повноважень на всіх стадіях бюджетного процесу; відстеження виконання, його оцінка та підготовка висновків про виконання закону про Державний бюджет протягом року.

Значну роль у бюджетному процесі відіграють органи виконавчої влади. Вони забезпечують усю підготовчу роботу зі складання проектів бюджетів, готують необхідні документи й матеріали, які разом із проектами бюджетів подають до законодавчих органів. Крім того, ці органи забезпечують виконання бюджетів, здійснюють контроль за їх виконанням, подають звіт про виконання бюджетів.

До бюджетних повноважень Кабінету Міністрів України належать: розроблення та подання Верховній Раді України проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; розроблення та подання Верховній Раді України проекту закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період; забезпечення виконання закону про Державний бюджет України; підготовка та подання Верховній Раді України звітів про виконання Державного бюджету України; розрахунок показників зведеного бюджету України та підготовка звіту про його виконання; прийняття рішень щодо використання коштів резервного фонду Державного бюджету України; прийняття рішень про здійснення державних запозичень в обсягах і на умовах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період, та ін.

Міністерство фінансів України посідає центральне місце в бюджетному процесі, бо здійснює багато функцій, пов’язаних із функціонуванням бюджету. Наприклад, воно зобов’язане готувати проект державного бюджету, забезпечувати методичне керівництво іншими органами, що беруть участь у складанні проекту бюджету; координувати діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. З огляду на це Міністерство фінансів України наділене такими бюджетними повноваженнями: підготовка й узагальнення передбачених Бюджетним кодексом документів і матеріалів, необхідних для формування проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період; аналіз бюджетних запитів; розроблення проектів нормативів бюджетної забезпеченості з розрахунку на одну особу, одного учня, одне ліжко-місце тощо; складання проекту закону про Державний бюджет України; організація виконання Державного бюджету України на всіх стадіях бюджетного процесу; розроблення і затвердження Річного розпису Державного бюджету України; обслуговування в межах своїх повноважень державного внутрішнього і зовнішнього боргу тощо. Особливо слід зазначити, що Міністерство фінансів України фактично наділене правом установлювати тимчасові обмеження асигнувань загального фонду Державного бюджету України (секвестр видатків).

Особливе місце в бюджетному процесі посідає Національний банк України, який має такі бюджетні повноваження: визначення основних засад грошово-кредитної політики України; розроблення законопроектів, пов’язаних із формуванням дохідної та видаткової частин бюджетів і підготовкою пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період.

Роль Президента України у бюджетному процесі полягає в тому, що він підписує Закон України про Державний бюджет на поточний рік та інші закони, що регулюють бюджетну діяльність; може застосовувати право вето щодо прийнятого Верховною Радою закону про Державний бюджет та інших нормативних актів про бюджетну діяльність із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховній Раді України.

Бюджетний кодекс України визначає таких суб’єктів бюджетного процесу, як розпорядники бюджетних коштів, котрі за обсягом наданих прав поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів і розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня; бюджетні установи та одержувачі бюджетних коштів.

Головними розпорядниками бюджетних коштів Бюджетний кодекс України називає бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом установлення бюджетних призначень. Отже, розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків із бюджету. Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня підпорядковується у своїй діяльності відповідному головному розпоряднику. Ці суб’єкти фактично виконують відповідну частину бюджету та забезпечують ефективне й цільове використання виділених у їх розпорядження бюджетних коштів.

Згідно зі ст. 22 Бюджетного кодексу, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно:

1) за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України, - органи, уповноважені відповідно Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України забезпечувати їх діяльність, в особі їх керівників, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та інші спеціалізовані суди; установи та організації, які визначені Конституцією України або входять до складу Кабінету Міністрів України, а також Національна академія наук України, Українська академія аграрних наук, Академія медичних наук України, Академія педагогічних наук України, Академія правових наук України, Академія мистецтв України в особі їх керівників;

2) за бюджетними призначеннями, що передбачені бюджетом Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників;

3) за бюджетними призначеннями, передбаченими іншими місцевими бюджетами, - керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їх секретаріатів, керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.

Головні розпорядники бюджетних коштів мають широкі повноваження: розробляють проект кошторису та бюджетні запити і подають їх Міністерству фінансів України чи місцевому фінансовому органу; доводять у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань відповідно до затверджених призначень і забезпечують управління бюджетними асигнуваннями. Крім того, вони затверджують бюджетні призначення у відповідному бюджеті, мають право: витрачати кошти бюджету на утримання апарату установи, на централізовані заходи, що здійснюються безпосередньо цією установою; розподіляти передбачені бюджетні кошти між розпорядниками нижчого рівня, а також затверджувати їх кошториси і плани асигнувань. Дуже важливим є право головних розпорядників бюджетних коштів здійснювати контроль за повнотою надходжень отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.

Головні розпорядники, як уже зазначалося, отримують відповідні повноваження через установлення бюджетних призначень. Бюджетне призначення - це повноваження, надане головному розпорядникові коштів бюджету законом про Державний бюджет, постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішенням місцевої ради про місцевий бюджет, що має кількісні й часові обмеження. Воно дає змогу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи коштом відповідного бюджету, надає розпорядникові коштів право брати зобов’язання щодо виконання робіт чи надання послуг. Бюджетні призначення встановлюються виключно законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет і дають змогу суб’єктам виконувати бюджетні зобов’язання. Під бюджетним зобов’язанням розуміють будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими потрібно здійснити платежі протягом цього періоду або в майбутньому.

Розпорядники бюджетних коштів надають їх бюджетним установам та одержувачам бюджетних коштів. Бюджетна установа - це орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів і є неприбутковою. Важливим є те, що бюджетні установи можуть використовувати бюджетні кошти виключно в порядку, що затверджений кошторисом доходів і видатків. До повноважень цих суб’єктів належить передусім підготовка бюджетних запитів. Бюджетний запит є документом, що підготовлений розпорядником бюджетних коштів і містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період. Фактично в цьому документі зазначено необхідну для належного функціонування суб’єкта суму грошових коштів.

Одержувачі бюджетних коштів - це юридичні й фізичні особи, що не мають статусу бюджетної установи. Ними можуть бути: 1) державні (комунальні) організації, установи й підприємства; 2) юридичні особи інших форм власності; 3) фізичні особи, в тому числі фізичні особи - підприємці. Проте в Бюджетному кодексі чітко не закріплено коло осіб, які є учасниками бюджетного процесу - одержувачами бюджетних коштів. Останні можуть отримувати зазначені бюджетні ресурси лише через розпорядника бюджетних коштів. Права та обов’язки їх такі: своєчасно і в повному обсязі отримувати кошти, витрачати їх відповідно до бюджетного розпису та кошторису і т. ін.

9.3. Складання проектів бюджетів
9.4. Розгляд і прийняття проекту закону
9.5. Виконання бюджетів. Співвідношення банківської і казначейської форм виконання бюджетів
9.6. Звітність про виконання бюджетів
ТЕМА 10. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН
10.1. Поняття і значення міжбюджетних відносин
10.2. Розподіл доходів і видатків між бюджетами
10.3. Бюджетне регулювання як основний засіб упорядкування міжбюджетних відносин
10.4. Порядок надання міжбюджетних трансфертів. Зміст фінансових нормативів бюджетної забезпеченості
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ III