Фінансове право України - Воронова Л.К. -
9.4. Розгляд і прийняття проекту закону

про Державний бюджет України та проектів рішень про місцеві бюджети

Другою стадією бюджетного процесу, згідно з Бюджетним кодексом, є розгляд і прийняття закону про Державний бюджет, рішень про місцеві бюджети.

Після подання у вересні - на початку жовтня поточного року Кабінетом Міністрів України проекту закону про Державний бюджет, Комітет Верховної Ради з питань бюджету доопрацьовує його та аналізує щодо відповідності нормам Бюджетного кодексу, Основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період, а також пропозиціям Верховної Ради України до Основних напрямів. Після цього Верховна Рада України починає готувати проект закону до першого читання.

У цей час комітет Верховної Ради України з питань бюджету приймає до розгляду пропозиції суб’єктів законодавчої ініціативи. За Конституцією України та Бюджетним кодексом, право бюджетної ініціативи з бюджету в цілому належить виключно Кабінету Міністрів України. Повноваження щодо проекту та внесення в нього поправок і доповнень мають усі суб’єкти, які мають право законодавчої ініціативи взагалі, згідно зі ст. 93 Конституції України: Президент України, народні депутати, Кабінет Міністрів України, Національний банк України. Зазначимо, що законодавча ініціатива - це право вказаних вище осіб та державних органів подавати до Верховної Ради України законопроект і обов’язок Верховної Ради України розглянути його.

Запропоновані пропозиції мають відповідати таким вимогам. По-перше, у разі якщо запропоновані до проекту зміни стосуються збільшення видатків, то обов’язково мають бути визначені джерела їх покриття. По-друге, у пропозиціях щодо зменшення доходів бюджету мають бути визначені джерела компенсації втрат доходів Державного бюджету або види та обсяги видатків, що підлягають повному скороченню. По-третє, важливим є те, що жодна з таких пропозицій не повинна призводити до збільшення державного боргу і гарантій порівняно з їх обсягом, передбаченим у поданому проекті закону. У разі, якщо щ* вимоги не виконуються, то такі пропозиції до розгляду не приймаються.

Пропозиції розглядають Комітет Верховної Ради України з питань бюджету спільно з представниками Кабінету Міністрів України не пізніше 15 жовтня. Результатом такого розгляду є висновок і пропозиції щодо проекту закону й таблиці пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи, які пропонується підтримати чи відхилити, та прийняте відповідне рішення.

Перше читання проекту закону про Державний бюджет має відбутися до 20 жовтня (25 жовтня, якщо проект прийнято до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів України). Воно розпочинається з доповіді голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету про Висновки та пропозиції до проекту закону про держбюджет, після чого щодо останніх відбувається голосування в цілому. У разі неприйняття позитивного рішення з цього питання проводять постатейне голосування.

Прийняття рішення Верховною Радою України щодо Висновків вважається прийняттям проекту закону про держбюджет у першому читанні. Схвалені Верховною Радою України висновки набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради України, які є невід’ємною складовою прийнятого проекту закону у першому читанні та підлягають обов’язковому розгляду і врахуванню Кабінетом Міністрів України при підготовці проекту до другого читання.

На початку листопада (3-8 листопада) доопрацьований Кабінетом Міністрів України проект держбюджету подається на друге читання до Верховної Ради України. Він має містити текстові статті й показники, запропоновані Кабінетові Міністрів у першому читанні або схвалені Бюджетними висновками Верховної Ради України. У разі, якщо пропонуються нові текстові статті, то до них додається детальне пояснення з обґрунтуванням необхідності в них.

Під час другого читання проекту закону про держбюджет насамперед затверджують загальний обсяг дефіциту (профіциту), доходів і видатків Державного бюджету з подальшим постатейним голосуванням. Крім того, обов’язковому затвердженню у другому читанні підлягають обсяг міжбюджетних трансфертів та інших положень, потрібних для формування місцевих бюджетів, оскільки вони, згідно зі ст. 43 Бюджетного кодексу, не піддягають розгляду в третьому читанні. Інші статті проекту, які не були прийняті в другому читанні, переносять на розгляд у третьому читанні.

Третє читання має відбутися не пізніш як 25 листопада року, що передує плановому. При цьому проводиться голосування статей, які не були прийняті в другому читанні, та проекту закону загалом.

’ Закон про Державний бюджет Верховна Рада України повинна прийняти до 1 грудня року, що передує плановому. Затверджений вищим законодавчим органом бюджет стає обов’язковим для виконання.

Порядок розгляду і прийняття бюджетів ґрунтується на тому, щоб забезпечити розгляд і затвердження їх проектів обов’язково до початку чергового бюджетного (фінансового) року. Проте може скластися і така ситуація, коли з різних причин закон про Державний бюджет України не приймається своєчасно, наприклад, через невчасне подання проекту бюджету Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України або коли бюджет не прийняла Верховна Рада України, чи на нього наклав вето Президент України. Проте ця ситуація не може бути підставою для припинення сплати податків чи зборів (обов’язкових платежів) та здійснення фінансування відповідних заходів і програм, приміром, освіти, охорони здоров’я, виплат на соціальний захист населення, заробітної плати, стипендій тощо. У разі, якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний бюджет, Кабінет Міністрів відповідно до ст. 46 Бюджетного кодексу України має право здійснювати витрати з Державного бюджету України з відповідними обмеженнями.

При цьому видатки з державного бюджету здійснюються лише на цілі, що фінансувалися в попередньому році і водночас передбачені в проекті закону про державний бюджет на наступний бюджетний рік. Щомісячні видатки за цих умов не повинні перевищувати 1/12 частини річних призначень попереднього року. Здійснення капітальних видатків за рахунок коштів державного бюджету за таких обставин має бути припинено. Запозичення можна здійснювати лише з метою погашення основної суми державного боргу. Видатки на погашення державних боргових зобов’язань та витрати спеціального фонду бюджету можна здійснювати в необхідних обсягах незалежно від обсягу коштів, передбачених на цю мету в законі про державний бюджет попереднього року.

9.5. Виконання бюджетів. Співвідношення банківської і казначейської форм виконання бюджетів
9.6. Звітність про виконання бюджетів
ТЕМА 10. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН
10.1. Поняття і значення міжбюджетних відносин
10.2. Розподіл доходів і видатків між бюджетами
10.3. Бюджетне регулювання як основний засіб упорядкування міжбюджетних відносин
10.4. Порядок надання міжбюджетних трансфертів. Зміст фінансових нормативів бюджетної забезпеченості
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ III
ТЕМА 11. ПРАВОВІ ОСНОВИ ОПОДАТКУВАННЯ
11.1. Місце інституту податкового права в системі фінансового права