Фінансове право України - Воронова Л.К. -
12.2. Поняття державного боргу

Державна позика прямо пов’язана з такою фінансово-правовою категорією, як державний борг. У різних країнах він зростає неоднаковими темпами. Однак перевищення державного боргу над валовим національним продуктом більш ніж у 2,5 рази вважається небезпечним для стабільності економіки, особливо для стійкого грошового обігу.

У теорії фінансового права під державним боргом ( чи заборгованістю) розуміють всю суму випущених, але не погашених державних позик з нарахованими відсотками, що мають бути виплачені по них до визначеної дати чи за визначений термін.

Матеріальним змістом державного боргу вважають загальну суму заборгованості держави з непогашеними борговими зобов’язаннями і невиплаченими по них відсотками. При цьому державний борг як матеріальна категорія поділяється на капітальний (зазначений вище) і поточний, тобто державний борг є сумою витрат держави за всіма борговими зобов’язаннями, термін погашення яких вже настав2.

Законодавче визначення державного боргу закріплено в ст. 2 Бюджетного кодексу України. Тому можна виокремити і правовий аспект змісту державного боргу. Державний борг (борг Автономної Республіки Крим чи борг місцевого самоврядування) - це загальна сума заборгованості держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави (Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування), включаючи боргові зобов’язання держави (Автономної Республіки Крим чи міських рад), що вступають у дію в результаті наданих гарантій за позиками або зобов’язань, що виникають

1 Брайчева Т. В. Государственные финансы. - СПб.: Питер. 2001.-С. 183.

на підставі законодавства або договору. Як бачимо, в цьому визначенні йдеться як про внутрішній, так і про зовнішній державний борг.

Законодавче визначення, що закріплене в ст. 1 Закону України "Про державний внутрішній борг України" від 16.09.1992 p., стосується тільки внутрішнього державного боргу і визначається як термінові боргові зобов’язання Уряду України в грошовій формі. Цей нормативний акт визначає відносини з внутрішнього державного боргу. Державний внутрішній борг гарантується всім майном, що перебуває в загальнодержавній власності, і складається із заборгованості минулих років і заборгованості, що знову виникає по боргових зобов’язаннях Уряду України. До боргових зобов’язань Уряду України належать випущені ним цінні папери, інші зобов’язання в грошовій формі, гарантовані Урядом, а також отримані ним позики. До складу боргових зобов’язань Уряду України включається також частина боргових зобов’язань Уряду колишнього СРСР, прийнятих на себе Україною.

За строком дії розрізняють короткостроковий (до одного року), середньостроковий (від одного до п’яти років) і довгостроковий (5 і більше років) державний борг. Найважчими є короткострокові борги. По них через короткий час доводиться виплачувати основну суму з відсотками. Таку заборгованість можна пролонгувати (продовжити), але це пов’язано з виплатою відсотків. Державні органи намагаються консолідувати короткострокову й середньострокову заборгованість, тобто перетворити її на довгострокові борги, відклавши на тривалий строк виплату основної суми й обмежуючись щорічною виплатою відсотків.

За територіальністю державний борг поділяється на внутрішній і зовнішній. Зовнішній державний борг - це борг іноземним державам, організаціям і особам. Для країни він є найбільшим тягарем, тому що для його погашення держава повинна віддавати будь-які коштовні товари, робити певні послуги. Можливі ситуації, коли кредитор ставить певні умови, після виконання яких надає позику. Якщо платежі за неї становлять значну частину надходжень від зовнішньоекономічної діяльності країни, наприклад 20-30%, то залучати нові позики з-за кордону стає важко. їх надають неохоче і під більш високі відсотки, вимагаючи застав чи особливих порук. У деяких малорозвинених і середньорозвинених країнах щорічні зобов’язання виплат по позиках перевищують усі надходження від зовнішньоекономічної діяльності. У сфері зовнішнього державного боргу діє низка нормативних актів, якими визначаються відносини з такого боргу між Україною та іншими державами. Це Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо державної власності, державних архівів і державних боргів, Положення про порядок проведення операцій зменшення зовнішніх державних боргових зобов’язань з використанням казначейських векселів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 16.11.1999р., постанова Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 р. "Про впорядкування залучення і використання іноземних кредитів, повернення яких гарантується Кабінетом Міністрів України, вдосконалення системи залучення зовнішніх фінансових ресурсів та обслуговування зовнішнього державного боргу" тощо.

Внутрішній державний борг - це борг держави своєму населенню (юридичним і фізичним особам). Такий борг призводить насамперед до перерозподілу доходів країни, виникнення певних змін в економічному житті.

Нині внутрішній державний борг може бути не тільки фінансовим, а й політичним інструментом, за допомогою якого уряд створює суспільне коло, матеріальні інтереси якого спрямовані на зміцнення держави. Міцні демократичні держави зазвичай мають високий внутрішній державний борг, який уряд не в змозі погасити найближчим часом. Хоча таке завдання і не ставиться. Нині внутрішній державний борг є постійнодіючим фінансовим інструментом. Це виявляється у підтриманні балансу між надходженням і відтоком внесків. Таким є загальний принцип організації ощадної справи. Якщо держава виявляє, що вилучається більше, ніж вноситься, то вона збільшує відсоток по вкладах, і її зовнішні надходження збільшуються. 1 навпаки,, якщо більшими є надходження, а держава не бажає збільшувати державний борг, вона зменшує відсоток. У сфері відносин держави із внутрішнього державного боргу діє Бюджетний кодекс України, Закон України Про державний внутрішній борг України.

Конкретний розмір внутрішнього і зовнішнього державного боргу щорічно оприлюднюється в Законі України про Державний бюджет на поточний рік.

За сукупністю боргових зобов’язань розрізняють державний борг капітальний і поточний. Капітальний охоплює всю сукупність боргових зобов’язань держави на певну дату, а поточний складається з платежів по зобов’язаннях, які позичальник має погасити у звітний період.

Залежно від суб’єкта борг може бути державним і муніципальним. Визначення державного боргу було дано вище. Муніципальний внутрішній борг - це загальна сума заборгованості муніципального утворення за непогашеними борговими зобов’язаннями і невиплаченими по них відсотками.

12.3. Управління державним внутрішнім боргом
ТЕМА 13. ПУБЛІЧНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ЗАГАЛЬНООБОВЯЗКОВ’ОГО ДЕРЖАВНОГО СТРАХУВАННЯ
13.1. Загальна характеристика страхування. Особливості державного страхування
13.2. Види страхування. Обов’язкове страхування
ТЕМА 14. ПУБЛІЧНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
14.1. Банківська система України
14.2. Правовий статус Національного банку України
14.3. Банківське регулювання і банківський нагляд
ТЕМА 15. ПРАВОВІ ОСНОВИ ГРОШОВОГО ОБОРОТУ
15.1. Грошова система України