Цивільне право України - Харитонов Є.О. - 4. Договір зберігання

Договору зберігання присвячено гл. 66 ЦК. Додатково зберігання у товарному складі регулюється ст. 294 ГК, а також Законом України від 23 грудня 2004 р. "Про сертифіковані товарні склали та прості і подвійні складські свідоцтва". Іншими законодавчими актами визначається специфіка зберігання окремих речей, з огляду на їх особливі властивості - наприклад, Законом "Про зерно та ринок зерна в Україні" встановлюються, відповідно, умови зберігання зерна. Митний кодекс (МК) України регламентує тимчасове зберігання товарів та транспортних засобів у спеціалізованих складах. Законом України від 24 січня 1997 р. "Про державний матеріальний резерв" визначаються умови та порядок зберігання відповідних матеріальних цінностей.

Поняття договору зберігання

Згідно зі ст. 936 ЦК за договором зберігання одна сторона (зберігай) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Характеристика договору зберігання

1 Сторонами договору зберігання є поклажодавець.

Як випливає зі змісту термінів, зберігачем с особа, що здійснює зберігання речі. Поклажодавцем вважається особа, яка, відповідно, передає річ за договором зберігання.

За загальними положеннями ЦК як зберігачем, так і поклажодавцем можуть бути як фізичні, так і юридичні особи незалежно віл наявності у них статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Обов'язкова наявність такого статусу обумовлюється природою, власне зберігання - якщо діяльність зі зберігання мас ознаки підприємницької діяльності, відповідно, необхідним с і статус суб'єкта підприємницької діяльності у зберігана; якщо зберігання здійснюється у зв'язку з підприємницькою діяльністю поклажодавця, це обумовлює наявність статусу суб'єкта підприємницької діяльності і у нього.

Зберігач, що здійснює діяльність на засадах підприємницької діяльності, с професійним зберігачем (ч. 2 ст. 936 ЦК). Такими зберігачами є, наприклад, товарні склали (§ 2 гл. 66 ІІК), інші власники складських приміщень або територій, на яких можуть зберігатися речі (наприклад, автостоянок), суб'єкт охоронної діяльності тощо, тобто особи, для яких зберігання є основною діяльністю. Якщо особа, для якої підприємницька діяльність зі зберігання не є основною, має спеціалізовані приміщення (устаткування) для здійснення зберігання, вона також вважається професійним зберігачем (наприклад, організації транспорту, які зберігають речі у камерах схову) Відповідно, не с професійними зберігачами особи, які приймають речі на зберігання не у зв'язку зі здійсненням ними підприємницької діяльності (наприклад, гардероби, нотаріуси, які приймають у депозит і ротові суми та шині папери, та інші особи).

Особливі властивості речей, що перелаються на зберігання, зумовлюють, зокрема, особливі вимоги щодо організаційної структури зберігана. Так, наприклад, згідно зі ст. 24 Закону "Про зерно та ринок зерна н Україні" зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Зерновим складом, в спою чергу, згідно і и 15 ч. І ст. І Закону < винятково юридична особа, що мас на праві власності зерносховище та сертифікат на відповідність послуг 11 зберігання зерна та продуктів його переробки За змістом Закону "Про державний матеріальний резерв" розмішеним матеріальних цінностей державного резерву здійснюється на базі юридичних осіб, спеціально призначеній для такого зберігання

2. За договором зберігання передається річ.

Індію зі ст. 179 ЦК річчю є предмет матеріального снігу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки Таким чином, на зберігання перелаються лише матеріальні активи, водночас нематеріальні блага не можуть бути об'єктом відносин зберігання.

Речі, що перелаються на зберігання, можуть бути визначені як індивідуальними, так і родовими ознаками. У першому випадку поверненню підлягає саме та річ, що передавалась, оскільки за змістом ст. 184 ЦК вона є незамінною. У разі передання замінної речі, визначеної родовими ознаками, за ст. 941 ЦК за згодою поклажодавця зберігач має право змішані речі одного роду та однієї якості, які передані на зберігання. Відповідно, поверненню підлягає не та сама річ, яка передавалася, а інша річ, проте того ж роду та якості, як і річ, що передавалася.

Зберігання як індивідуально визначеного майна, так і майна, визначеного родовими ознаками, може набути характеру "відповідального" - див. п. 1.24 ст. 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств") - поверненню підлягають саме ті матеріальні активи, які передавалися, без зміни їх якісних і кількісних характеристик; крім того, зберігач не має можливості користуватися переданим майном.

ЦК не зазначає, які саме речі можуть передаватися на зберігання. Це означає, що на зберігання можуть передаватися будь-які речі, залежно віл можливості зберігача забезпечити належне їх утримання та інших чинників. Саме право та можливість зберігача взяти на зберігання річ є визначальним чинником при укладенні договору зберігання.

3. Зберігач зобов'язується зберігати річ, що передана йому поклажодавцем.

Словосполучення "річ, що передана поклажодавцем" за буквального його тлумачення означає, що для чинності договору зберігання необхідне реальне передання речі зберігачу. Проте згідно з ч. 2 ст. 936 ЦК договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Іншими словами, за договором зберігання річ може передаватися як під час, так і після його укладення - у разі, якщо зберігання такої речі здійснюється в межах підприємницької діяльності зберігача.

Згідно з ч. З ст. 936 ЦК договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування. Зважаючи на це, ст. 940 Кодексу встановлює обов'язок професійного зберігача, який зберігає речі на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування, прийняти річ на зберігання за наявності у нього такої можливості. Зберігач звільняється від обов'язку прийняти річ на зберігання, якщо у зв'язку з обставинами, які мають істотне значення, він не може забезпечити її схоронності. Також, якщо річ мала бути передана на зберігання в майбутньому, зберігач звільняється від обов'язку її приймати, якщо у зв'язку з обставинами, які мають істотне значення, він не може забезпечити її схоронності.

Зберігач, який зобов'язався прийняти в майбутньому річ на зберігання, не має права вимагати її передання на зберігання. Поклажодавець, який не передав річ на зберігання, зобов'язаний відшкодувати зберігачеві збитки, завдані йому в зв'язку з тим. що зберігання не відбулося, якщо він в розумний строк не попередив зберігача про відмову віл договору зберігання.

Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто. Він має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити п інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду. Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов'язаний своєчасно повідомити поклажодавця. У такому разі умови договору зберігання є чинними, і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання.

Зберігач не мас права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Уразі необхідності зміни умов зберігання речі, зберігач зобов'язаний негайно повідомити поклажодавця про це і отримати його відповідь. У разі небезпеки втрати, нестачі або пошкодження речі зберігач зобов'язаний змінити спосіб, місце та інші умови її зберігання, не чекаючи відповіді поклажодавця.

Якщо річ пошкоджена або виникли реальна загроза її пошкодження чи інші обставини, що не дають змоги забезпечити її схоронність, а вжиття заходів з боку поклажодавця очікувати неможливо, зберігач має право продати річ або її частину. Якщо зазначені обставини виникли з причин, за які зберігач не виповідає, він мас право відшкодувати свої витрати з суми виторгу, одержаної від продажу речі. Наявність зазначених обставин доводиться зберігачем.

4. Зберігач зобов'язується повернути річ поклажедавцю у схоронності. Ньому кореспондує обов'язок поклажодавця. що передбачений ст. 948 ЦК, а саме - забрати річ у зберігача після закінчення строку договору зберігання.

Згідно зі ст. 949 ПК зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої "кості. Річ мас бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач також зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі.

Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві. може підтверджуватися свідченням свідків.

5. Згідно зі ст. 937 ЦК договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених ст. 208 Кодексу. До таких належать вкладки:

o укладення договору зберігання між юридичними особами;

o укладення договору зберігання між фізичною та юридичною особою, крім випадків, коли договір зберігання повністю виконується сторонами у момент вчинення (здача речей в гардероб);

o укладення договору зберігання між фізичними особами на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім тих договорів, що повністю виконуються сторонами у момент їх укладення.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Прийняття речі на зберігання при пожежі, повені, раптовому захворюванні або за інших надзвичайних обставин може підтверджуватися показанням свідків.

Прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

6. ЦК не вважає строк істотною умовою договору зберігання. У ст. 938 він містить зобов'язання зберігача зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Згідно зі ст. 953 ЦК зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

7. Зберігання може здійснюватися як на платних засадах, так і безоплатно. Відповідно до ст. 946 ЦК плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ як про свою власну (ч. 2 ст. 942 Кодексу).

Від плати за зберігання слід відрізняти витрати на зберігання. Згідно зі ст. 947 ЦК витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

8. ЦК містить заходи відповідальності, що можуть бути застосовані до зберігача та поклажодавця.

Так, ст. 950 ЦК встановлює, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

o у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

o у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості (ст. 951 ЦК).

Поклажодавець, в свою чергу, зобов'язаний відшкодувати зберігачеві збитки, завдані властивостями речі, переданої на зберігання, якщо зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати про ці властивості.

9. Договір зберігання за загальними положеннями є реальним і вважається укладеним з моменту передання речі поклажодавцем; Проте згідно з ч. 2 ст. 936 ЦК договори зберігання, у яких зберігач є професійним, можуть укладатися з умовою передання товару на зберігання у майбутньому, тому такі договори зберігання є консенсуальними.

Особливості зберігання на товарному складі. Поняття договору складського зберігання.

Згідно зі ст. 957 ЦК за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Поняття договору зберігання
Характеристика договору зберігання
Характеристика договору складського зберігання
Інші види зберігання
5. Договір страхування
Характеристика договору страхування
6. Договір доручення
Поняття договору доручення
Характеристика договору доручення
7. Агентський договір
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru