Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О.В. - 3. Система цивільних зобов'язань

Класифікація зобов'язань, як і інших правових інституцій, пов'язана, перш за все, з необхідністю визначення відповідних критеріїв для поділу цих інституцій на відповідні класифікаційні групи або ряди. В науці цивільного права були спроби систематизувати зобов'язання за різними принципами.

Так, І. Б. Новицький виділяв відповідно три групи зобов'язань: а) зобов'язання, які виникають на підставі або у зв'язку з народногосподарським планом; б) зобов'язання, які не охоплені соціалістичним плануванням; в) зобов'язання, які сприяють правильному розвиткові відносин у кожній із попередніх груп3.

М. М. Агарков, взявши за підставу класифікації мету, якій підпорядковуються зобов'язальні правовідносини, виділив інші класифікаційні групи: а) зобов'язання, що забезпечують виконання народногосподарського плану; б) зобов'язання, які безпосередньо мають на меті охорону та забезпечення майна держави; в) зобов'язання, що забезпечують розвиток та охорону інших гарантованих суспільних відносин.

Неважко встановити, що наведені підходи правознавців, закладені в основу систематизації зобов'язань, були тісно пов'язані з особливостями майнового обороту в межах планово-розподільчої економіки і зумовлені відповідною метою - визначити планові завдання та державні інтереси як безумовні пріоритети.

М. В. Гордон запропонував об'єднаний критерій для класифікації зобов'язань, який поєднував економічні та юридичні ознаки зобов'язань. Цю точку зору поділяв і О. С. Іоффе. Побудована за комбінованим критерієм система зобов'язань має такий вигляд:

1) зобов'язання з оплатної реалізації майна (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, довічне утримання);

2) зобов'язання з безоплатної передачі майна в користування (майновий найм, найм жилого приміщення);

3) зобов'язання з безоплатної передачі майна у власність або користування (дарування, позичка);

4) зобов'язання з виконання робіт (підряд, підряд на капітальне будівництво);

5) зобов'язання з надання послуг (доручення, комісія, схов, експедиція);

6) зобов'язання з перевезень (залізничних, морських, річкових, повітряних, автомобільних, морським та річковим буксируванням);

7) зобов'язання з кредитних розрахунків (позика, банківське кредитування, розрахунковий та поточний рахунки, розрахункові правовідносини, чек, вексель);

8) зобов'язання зі страхування (майнове та особисте страхування);

9) зобов'язання за спільною діяльністю (спільна діяльність громадян, спільна діяльність організацій);

10) зобов'язання, що виникають з односторонніх правомірних дій (публічне обіцяння винагороди, ведення чужих справ без доручення);

11) охоронні зобов'язання (зобов'язання, які виникають внаслідок заподіяння шкоди" рятування майна, безпідставного придбання або збереження майна).

Прибічники цієї класифікації зобов'язань звертали увагу на те, що вона відповідає меті передусім вивчення цих зобов'язань, тобто має науковий характер. Кожній з наведених груп зобов'язань властиві специфічні ознаки, а кожне окреме зобов'язання забезпечується особливим юридичним нормуванням4.

Таким чином, межі будь-якої систематизації, ступінь її глибини та деталізації, спрямованість і визначеність критеріїв зумовлюються перш за все метою, з якою вона здійснюється.

Так, при побудові Особливої частини зобов'язального права (розділ III книги п'ятої) були виділені договірні зобов'язання і окремо - недоговірні. До першої групи віднесено купівлю-продаж, дарування, ренту, довічне утримання, найм, найм житла, позичку, підряд, перевезення, зберігання, страхування, доручення, комісію, управління майном, позику, кредит, банківський вклад, банківський рахунок, факторинг, розрахунки, комерційну концесію та спільну діяльність; до не-договірних зобов'язань - публічне обіцяння винагороди, ведення чужих справ без доручення, запобігання загрозі шкоди чужому майну, рятування здоров'я та життя іншій особі, заподіяння шкоди, створення небезпеки (загрози) життю та здоров'ю фізичних осіб, а також їхньому майну та майну юридичних осіб, набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

4. Динаміка суб'єктного складу зобов'язання
Глава 2. Виконання зобов'язань
1. Виконання зобов'язання і його підтвердження
2. Загальні умови виконання зобов'язання
3. Принципи виконання зобов'язання
4. Елементи належного виконання зобов'язання
Суб'єкти виконання зобов'язання
Предмет і спосіб виконання зобов'язання
Місце виконання зобов'язання
Строк (термін) виконання зобов'язання
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru