Цивільне право. Том 2 - Борисова В.І. - Обов'язки обдаровуваного

За загальним правилом ч. 1 ст. 722 ЦК право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. При цьому ч. 4 ст. 722 ЦК встановлюється правило, що прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка1. Таким способом можна прийняти у власність транспортні засоби, інші речі, фізичне прийняття яких є ускладненим.

При даруванні нерухомих речей право власності на них виникає в обдаровуваного на підставі імперативного правила ч. З ст. 334 ЦК з моменту нотаріального посвідчення договору дарування або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Дарувальник, який передав річ підприємству, організації транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення її обдаровуваному, має право відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному.

Якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди, дарунок є прийнятим, якщо обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття.

Зміст договору дарування

За консенсуальним договором дарування дарувальник зобов'язаний у визначений договором строк (термін) передати дарунок (відступити майнове право) обдаровуваному.

Якщо дарувальникові відомо про недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб, він зобов'язаний повідомити про них обдаровуваного. Дарувальник, якому було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного, зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком.

Дарувальник має такі права:

- відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився;

- вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку на користь третьої особи. У разі порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості;

- вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;

- вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;

- вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

Вимоги щодо розірвання договору дарування можуть бути пред'явлені, дарувальником, якщо на момент вимоги дарунок є збереженим. Наслідком розірвання договору дарування є обов'язок обдаровуваного повернути дарунок у натурі.

До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.

Обов'язки обдаровуваного

Як зазначалося, договір дарування є безоплатним та у більшості випадків одностороннім договором. Але ст. 725 ЦК дозволяє встановлення в договорі дарування обов'язок у обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо).

Обдаровуваний має право:

- у разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановлених договором дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваний має право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування його вартості;

- обдаровуваний має право у будь-який час до прийняття дарунка на підставі договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому відмовитися від нього.

Види договору дарування

Окремим видом договору дарування є пожертва. За частиною 1 ст. 729 ЦК пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, для досягнення обдаровуваними певної, наперед обумовленої мети.

Сторонами договору пожертви є пожертвувач та обдаровуваний.

Договір про пожертву є завжди реальним договором та вважається укладеним з моменту прийняття пожертви.

До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

Пожертвувач (або його правонаступники) має такі права:

- здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву;

- вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням. Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи - за рішенням суду.

Види договору дарування
ГЛАВА 38. Договір ренти
1. Поняття та умови договору ренти
2. Припинення договору ренти і розрахунки між сторонами
ГЛАВА 39. Договір довічного утримання (догляду)
1. Поняття та умови договору довічного утримання (догляду)
2. Зміст договору довічного утримання (догляду) та умови його виконання
РОЗДІЛ X. Зобов'язання, що виникають у зв'язку з передачею майна у користування
ГЛАВА 40. Договір найму (оренди)
1. Загальні положення про договір найму (оренди)
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru