Цивільний процес України - Харитонов Є.О. -
4. Дія цивільних процесуальних норм

Джерела цивільного процесуального права існують у певних просторових і часових межах. Таким чином, розрізняють дію цивільних процесуальних норм у часі, у просторі і за колом осіб.

Дія цивільних процесуальних норм у часі — визначається відповідно до правила про те, що незалежно від часу порушення цивільної справи в суді, при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій.

Відповідно до ч. З ст. 2 ЦПК провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У наведеній нормі відтворюється загальне правило про дію закону в часі, згідно з яким застосовуються норми, чинні на момент вчинення дій. Отже, у випадку звернення заінтересованих осіб до суду застосовується цивільний процесуальний закон, що діє на момент провадження у справі, незалежно від того, коли виникло спірне правовідношення. Процесуальні закони набирають чинності з моменту їх опублікування або з моменту, зазначеного в законі.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 ЦПК закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, що належать учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі. У законодавстві, таким чином, закріплено принцип, згідно з яким закон не має зворотної сили. Так, Рішенням Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 р. .9 22-рп/2003 у справі щодо строків перебування на посту Президента України встановлено, що закон діє після набрання ним чинності. Цивільний процесуальний закон зворотної сили не має. Винятки із цього правила можуть бути встановлені законом.

Дія цивільних процесуальних норм у просторі означає правило, згідно з яким при розгляді цивільної справи, здійсненні окремих процесуальних дій і виконанні рішень суду діє процесуальний закон за місцем здійснення окремої процесуальної дії.

Дія цивільних процесуальних норм за колом осіб поширюється на всіх громадян України, на іноземців, осіб без громадянства, на організації, що мають права юридичних осіб, іноземних юридичних осіб, іноземні держави і міжнародні організації.

5. Цивільне процесуальне право як наука і навчальна дисципліна. Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права

Цивільне процесуальне право розглядається не лише як галузь права, але як наука та навчальна дисципліна.

Наука цивільного процесуального права становить вчення про цивільний процес як галузь права, об'єднане в систему понять, категорій, думок, концепцій, теорій.

Крім цього, цивільне процесуальне право становить систему знань про закономірності цивільного процесуального правового регулювання певних суспільних відносин, що виникають у зв'язку із здійсненням правосуддя в цивільних справах.

Предметом науки цивільного процесуального права є концепція цивільного процесу, норми цивільного процесуального права (цивільного процесуального законодавства); цивільні процесуальні відносини; юридичні факти (обставини), завдяки яким ці відносини перетворюються на правовідносини; умови і порядок реалізації цивільних процесуальних прав і обов'язків; практика застосування норм цивільного процесуального права (цивільного процесуального законодавства).

Наука цивільного процесуального права вивчає поняття цивільного процесуального права як галузі права та його місце у загальній системі права, систему і зміст цивільних процесуальних правових інститутів; джерела цивільного процесуального законодавства, їх види і значення, прийоми і методи тлумачення цивільних процесуальних норм і ефективність їх вивчення.

При ньому сучасна наука цивільного процесуального права не обмежується вивченням цивільного процесуального права лише однієї якоїсь країни, тим більше локалізованої на певному відрізку часу. Тому предметом науки цивільного процесуального права с також форми цивільного процесуального законодавства і практика їх застосування в інших державах. У зв'язку з цим органічною частиною науки цивільного процесуального права повинно стати порівняльне цивільне процесуальне право, що має на мсті визначення загального і особливого у різних системах права, можливість імплементації концепцій, засад цивільного процесуального права, окремих правових рішень або їх сукупності.

Крім того, важливою складовою науки цивільного процесуального права є історія становлення і розвитку цивільного процесу. Вивчення історії цивільного процесуального права дає можливість як запозичити позитивний досвід минулого, так і (хоч би деякою мірою) уникнути повторення помилок. До того ж, вивчення історії і характеру розвитку цивільного процесуального права дозволяє визначити тенденції його розвитку.

Таким чином, предмет науки цивільного процесуального права істотно відрізняється від предмета цивільного процесуального права як галузі права і об'єкта цивільного процесуального законодавства як сукупності норм, що регулюють цивільні процесуальні відносини.

Цивільне процесуальне право як навчальна дисципліна є однією з профілюючих дисциплін юридичного циклу, обов'язковою для вивчення студентами-юристами незалежно від типу вищого навчального закладу, факультету, спеціалізації тощо. Предметом цієї навчальної дисципліни є цивільне процесуальне право у всіх 3 названих вище виявах: як галузь, як система законодавства, як наука.

Цивільне процесуальне право є частиною системи права України і тісно пов'язане з іншими її галузями. З одного боку, маючи свій специфічний зміст, галузі процесуального права спрямовані, насамперед, на те, щоб забезпечити втілення у життя приписи норм матеріального права. У цьому сенсі, залишаючись самостійними галузями, вони мають похідне значення щодо матеріальних галузей. Це стосується і цивільного процесуального права, яке призначене для забезпечення реалізації матеріальних норм цивільного права у випадку відхилення від нормального розвитку відповідних суспільних відносин. Без цивільного і похідних від нього галузей права — земельного, житлового, трудового, сімейного тощо — цивільне процесуальне право не мало б предмету. Натомість матеріальні галузі права без процесуальної були б позбавлені механізму захисту.

Взаємодія норм матеріального і цивільного процесуального права здійснюються на різних стадіях цивільного процесу.

Зв'язок цивільного процесуального права з правом конституційним полягає в конституційності основних засад організації і здійснення цивільного судочинства. Конституція встановлює права і свободи громадян, що підлягають судовому захисту, передбачає здійснення правосуддя виключно судами, поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі.

Цивільне процесуальне право тісно пов'язане з господарським процесуальним правом, що обумовлене спільністю завдань загального та господарського суду щодо захисту прав і інтересів фізичних і юридичних осіб.

5. Цивільне процесуальне право як наука і навчальна дисципліна. Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права
Глава 2. Принципи цивільного процесуального права
1. Поняття та система принципів цивільного процесуального права
2. Застосування загальноправових принципів у цивільному процесі
3. Міжгалузеві принципи, що властиві правосуддю в цілому
Здійснення правосуддя виключно судами
Принцип незалежності суддів і підкорення їх лише закону
Рівність усіх учасників цивільного процесу перед законом і судом
Гласність і відкритість цивільного процесу
Змагальність сторін
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru