Цивільний процес України - Харитонов Є.О. -
1. Поняття та види судових витрат. Судовий збір

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

1. Поняття та види судових витрат. Судовий збір

Судові витрати — це витрати, які несуть сторони, треті особи із самостійними вимогами у справах позовного провадження, заявники і заінтересовані особи в справах окремого провадження, стягувач і боржник у справах наказного провадження, за вчинення цивільних процесуальних дій, пов'язаних із розглядом справи в порядку цивільного судочинства.

Стаття 79 ЦПК поділяє судові витрати на 2 групи: 1) судовий збір; 2) витрати, що пов'язані із розглядом справи. Судові витрати, що пов'язані з розглядом справи, несуть сторони конкретної справи та в окремих випадках — інші учасники процесу.

Судовий збір — це грошовий збір, що справляється (сплачується) за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до місцевого бюджету.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до п. 5 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" ЦПК до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.

Розмір судового збору визначається відповідно до ст. З Декрету із заяв і скарг, що подаються до суду, та за видачу судом копій документів:

а) із позовних заяв — \% ціни позову, але не менше З неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше І00 неоподатковуваних мінімумів походів громадян;

б) із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян, — 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

в) із позовних заяв про розірвання шлюбу — 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян; із позовних заяв про розірвання повторного шлюбу — 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян; у разі поділу майна при розірванні шлюбу мито визначається відповідно до ціни позову згідно з підпунктом "а";

г) із позовних заяв про розірвання шлюбу з особами, визнаними у встановленому порядку безвісно відсутніми чи недієздатними, або з особами, засудженими до позбавлення волі, — 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

д) із позовних заяв про зміну або розірвання договору найму житлових приміщень, про продовження строку прийняття спадщини, про скасування арешту на майно та з інших позовних заяв немайнового характеру (або таких, що не підлягають оцінці) — 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

е) із заяв (скарг) у справах окремого провадження — 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

є) із позовних заяв з переддоговірних спорів — 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

ж) із позовних заяв про розгляд питань захисту честі та гідності:

— із позовних заяв немайнового характеру — І неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

— із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 1% ціни позову, але не менше І неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

— із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 5% ціни позову;

— із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з ціною позову понад 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 10% ціни позову;

з) із апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, — 50% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових спорів — ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

и) за повторну видачу копії судового рішення, вироку, ухвали та іншої постанови суду — 0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний аркуш копії;

і) із позовних заяв щодо захисту прав громадян на земельну частку (пай) і майновий пай — 0,1% ціни позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ЦПК ціна позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковим реквізитом позовної заяви, яка подається до суду.

Розмір державного мита за позовами майнового характеру визначається виходячи з ціни позову. Ціна позову характеризує вартісний грошовий вираз предмета спору між позивачем (третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) та відповідачем.

Судовий збір за позовами майнового характеру також може визначатися виходячи з ціни позову. Ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів -— сумою, яка , стягується;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування — вартістю майна. Питання про визначення вартості майна, яке стягується, в ряді випадків є спірним, оскільки єдиних правил визначення такої вартості законодавством не встановлено. Вартість майна, що стягується, визначається в такому разі на підставі даних, які відомі позивачу;

3) у позовах про строк аліментів — сукупністю всіх виплат, але не більш ніж 6 місяців;

4) у позовах про строкові платежі та видачі — сукупністю всіх платежів або видач, але не більш ніж за 3 роки;

5) у позовах про безстрокові або довічні платежі та видачі — сукупністю платежів та видач за 3 роки;

6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач — сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі або видачі, але не більш ніж за і рік;

7) у позовах про припинення платежів або видач — сукупністю платежів або видач, які залишились, але не більш ніж за 1 рік;

8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла — сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, який залишається до кінця дії договору, але не більш ніж за 3 роки;

9) у позовах про право власності на нерухоме майно, яке належить фізичним особам на праві приватної власності, — дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, — не нижче його балансової вартості;

10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, — загальною сумою всіх вимог.

Об'єктом сплати судового збору в судах є цивільні процесуальні документи, до яких належать: позовні заяви; зустрічні позовні заяви; заяви третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору; апеляційні і касаційні скарги на рішення судів; заяви у справах окремого і наказного провадження; заяви про повторну видачу копій судового рішення, ухвали.

2. Витрати, пов'язані з розглядом судової справи
3. Відстрочення і розстрочення судових витрат, зменшення розміру та повернення судових витрат
Глава 14. Заходи процесуального примусу
1. Поняття, підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу. Види заходів процесуального примусу
2. Попередження і видалення із залу судового засідання
3. Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом. Привід свідка
Привід свідка
Розділ III. Провадження у суді першої інстанції
Підрозділ І. Наказне провадження
Глава 15. Судовий наказ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru