Цивільний процес України - Харитонов Є.О. -
3. Прийняття апеляційної скарги до розгляду і підготовка розгляду справи апеляційним судом

Суд першої інстанції на наступний день після закінчення строку для подання апеляційної скарги надсилає її разом зі справою до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до апеляційного суду.

Цивільні справи у судах апеляційної інстанції розглядаються колегією у складі 3 суддів (ч. З ст. 18 ЦПК), але правові питання щодо прийняття апеляційної скарги до розгляду і підготовку розгляду справи апеляційним судом здійснює одноособово суддя-доповідач (ст.ст. 297, 301 ЦПК).

Зважаючи на це, цивільна справа, яка надіслана судом першої інстанції, спочатку реєструється в канцелярії апеляційного суду, а потім не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу (ст. 11-1 ЦПК). Такий обов'язковий порядок черговості виключає вибірковий підхід до розподілу справ і є складовою гарантії рівності осіб, які беруть участь у справі, перед законом і судом (п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку").

Протягом 3 днів після надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про прийняття скарги до розгляду апеляційним судом (ч. 1 ст. 297 ЦПК). Із цією метою суддя-доповідач відповідно до ст.ст. 292—295 ЦПК повинен перевірити: 1) чи передбачена законом можливість апеляційного оскарження ухвали; 2) наявність в особи, яка подає скаргу, права на апеляційне оскарження судового рішення; 3) чи дотримано строк на подання апеляційної скарги; 4) відповідність апеляційної скарги формі та змісту, встановлених законом, і перелік додатків до неї; 5) чи сплачено в належному розмірі та у визначеному порядку судовий збір й витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Якщо апеляційна скарга за формою та змістом не відповідає вимогам, встановленим ст. 295 ЦПК, перелік яких є вичерпним, суддя-доповідач відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК повинен застосувати положення ст. 121 ЦПК та ухвалою залишити апеляційну скаргу без руху.

В такій ухвалі апеляційного суду зазначаються підстави для залишення апеляційної скарги без руху та визначається строк для усунення недоліків з урахуванням реальної можливості отримання заявником копії ухвали та виправлення зазначених недоліків (зокрема, підписання скарги, подання довіреності, оригіналів документів про сплату судового збору і оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, засвідчених копій судових рішень тощо). В ухвалі можуть бути зазначені наслідки невиконання вимог щодо усунення недоліків (ч. 2 ст. 121 ЦПК). У разі невиконання вимог закону, визначених в ухвалі про залишення скарги без руху, суддя-доповідач постановляє ухвалу про визнання апеляційної скарги неподаною та її повернення.

У разі виявлення при судовому розгляді справи неповної сплати суми судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, стягнення недоплачених сум проводиться з відповідної особи при ухваленні судового рішення (п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку").

В будь-якому випадку при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги суддя-доповідач не вправі давати оцінку обґрунтованості чи необґрунтованості скарги. З цього випливає, що не можна відмовити у прийнятті апеляційної скарги, наприклад, від особи, яка не брала участі у справі, з тих підстав, що рішення суду не порушує прав цієї особи, оскільки це питання вирішується лише в судовому засіданні апеляційного суду при перегляді судового рішення по суті.

При вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду суддя-доповідач, як не передбачено ч. З ст. 297 ЦПК, постановляє ухвалу. У разі подання апеляційних скарг на судове рішення кількома особами, які беруть участь у справі, постановляється одна ухвала про прийняття апеляційних скарг до розгляду, а за результатами їх розгляду ухвалюється одне рішення чи постановляється одна ухвала.

За правилами ст. 298 ЦПК вже сам апеляційний суд не пізніше наступного дня після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду надсилає копію апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані ними заперечення на апеляційну скаргу.

Відповідно до загальних положень про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі (ст. 27 ЦПК), особа, в якої немає заперечень проти апеляційної скарги, може за бажанням подати свої письмові пояснення щодо цієї скарги. Важливо, що за правилами ст. 299 ЦПК надано право приєднатися до апеляційної скарги не тільки особам, які брали участь у справі на стороні особи, яка подала цю скаргу, але й особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права і обов'язки.

Заява про приєднання до апеляційної скарги може бути подана лише до початку розгляду справи в апеляційному суді (ч. 2 ст. 299 ЦПК), а саме — до постановлення ухвали про призначення справи до розгляду (ст. 302 ЦПК).

У разі, якщо в заяві про приєднання до апеляційної скарги, поданій до початку апеляційного розгляду справи, фактично містяться інші вимоги або заявлені інші мотиви, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі, така заява вважається окремою апеляційною скаргою зі всіма наслідками, які з цього випливають, а саме: вона залишається без руху для усунення її недоліків як апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 295 ЦПК і до сплати судових витрат. У заяві про приєднання до апеляційної скарги можуть міститися лише додаткові обґрунтування, уточнення вже поданої апеляційної скарги, у тому числі як питання факту, так і питання права (п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку").

За правилами апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, має право:

І) доповнити чи змінити апеляційну скаргу протягом строку на апеляційне оскарження (ч. 1 ст. 300 ЦПК). При цьому норми ст. 300 ЦПК не надають апеляційному суду права вирішувати питання про поновлення пропущеного строку на внесення змін чи доповнень до апеляційної скарги. Тому відповідні заяви, подані після визначеного законом строку, не повинні прийматися до розгляду, а повертаються заявникові ухвалою судді-доповідача;

2) відкликати апеляційну скаргу до початку розгляду справи в апеляційному суді (ч. 2 ст. 300 ЦПК), зокрема до постановлення ухвали про призначення справи до розгляду (ст. 302 ЦПК). При цьому перевірка обґрунтованості відповідної заяви не вимагається. В такому випадку суддя-доповідач постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги (частини 2 та З ст. 300 ЦПК). Якщо така заява надійшла після початку розгляду справи апеляційним судом, вона не може бути задоволена і справа підлягає розгляду по суті, проте особі роз'ясняються право на відмову від апеляційної скарги;

3) протягом усього часу розгляду справи відмовитися від апеляційної скарги повністю або частково (ч. 4 ст. 300 ЦПК), і це питання вирішується апеляційним судом у судовому засіданні. Повторне оскарження цього рішення (ухвали) з тих саме підстав не допускається (ч. 4 ст. 300 ЦПК).

Прийняття відмови від апеляційної скарги не пов'язується з обов'язком апеляційного суду перевіряти, чи у зв'язку з такою відмовою не порушуються права будь-яких осіб, оскільки право особи на відмову від апеляційної скарги не обмежене. При цьому апеляційний суд відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК має роз'яснити передбачені ч. 4 ст. 300 ЦПК наслідки прийняття відмови віл скарги. Однак заява про відкликання скарги, яка надійшла після початку розгляду справи, не може бути підставою для закриття апеляційного провадження, якщо особа не подала заяви про відмову від скарги.

Прийнявши відмову від апеляційної скарги, суд закриває апеляційне провадження за цією скаргою, а за наявності інших апеляційних скарг — продовжує апеляційне провадження за цими скаргами (скаргою).

Як при відкликанні апеляційної скарги, так і при відмові від апеляційної скарги втрачається можливість розгляду заяви про приєднання до апеляційної скарги, оскільки гака заява без апеляційної скарги не має свого самостійного значення, при її поданні не було оплачено судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення апеляційного розгляду справи. У разі відмови від апеляційної скарги особи, яка її подала, апеляційне провадження закривається. Проте зазначені особи не позбавлені права в загальному порядку подати апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження (п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку").

Положення ч. 2 ст. 300 ЦПК також передбачають, що друга сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині. Визнання апеляційної скарги враховується апеляційним судом лише у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи, і не звільняє сул апеляційної інстанції від необхідності перевірити законність та обґрунтованість судового рішення першої інстанції. Тобто визнання другою стороною апеляційної скарги апеляційним судом сприймається не автоматично, а виходячи з наявності або відсутності відповідних фактів, від яких залежало вирішення справи.

Після цього суддя-доповідач протягом 10 днів з дня отримання справи (ст. 301 ЦПК) вчиняє такі дії: 1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі; 2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює; 3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень; 4) з'ясовує, які обставини визначаються чи заперечуються сторонами та іншими особами; 5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, про наявність яких зазначається в апеляційній скарзі; 6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; 7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову; 8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

Важливим для об'єктивного розгляду справи є те, що перелік підготовчих дій, визначений ст. 301 ЦПК, не є вичерпним. Тому залежно від обставин справи, доводів апеляційної скарги, можуть бути вчинені й інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

При цьому підготовчі дії, визначені пунктами 6—8 ч. 1 ст. 301 ІІПК, здійснюються з дотриманням правил, установлених главою 3 "Провадження у справі до судового розгляду" розділу III ЦПК, без попереднього судового засідання.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач згідно зі ст. 302 ЦПК доповідає про них колегії суддів, яка в разі необхідності вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій або призначення справи до розгляду. Дійшовши висновку, що справа вже готова до розгляду, колегія суддів призначає її до розгляду в розумний строк, але не пізніше 7 днів після закінчення дій підготовки справи до розгляду.

Про призначення справи до розгляду колегія суддів апеляційного суду постановляє ухвалу, яка є правовою підставою здійснення судових викликів і повідомлень учасників цивільного процесу (ст.ст. 74—77 ЦПК).

4. Розгляд справи судом апеляційної інстанції
5. Повноваження суду апеляційної інстанції
6. Ухвали та рішення апеляційного суду
Глава 24. Касаційне провадження
1. Суть та значення касаційного провадження
2. Право касаційного оскарження і процесуальний порядок його реалізації
3. Прийняття касаційної скарги до розгляду, підготовка до розгляду справи та розгляд касаційної скарги судом касаційної інстанції
4. Повноваження суду касаційної інстанції
5. Ухвали та рішення суду касаційної інстанції
Глава 25. Перегляд судових рішень Верховним Судом України