Цивільний процес України - Харитонов Є.О. -
4. Розгляд справи судом апеляційної інстанції

Цивільні справи у судах апеляційної інстанції, як це передбачено ч. З ст. 18 ЦПК, розглядаються колегією у складі З суддів, головуючий з числа яких визначається в установленому законом порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом 2 місяців з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції — протягом 15 днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду. У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи апеляційний сул може подовжити строк розгляду справи, але не більш як на 15 днів, про що постановляє відповідну ухвалу (ст. 303-1 ЦПК).

Судове засідання як процесуальна форма розгляду справи судом апеляційної інстанції складається з декількох частин, а саме: І) підготовчої; 2) розгляду справи по суті; 3) судових дебатів; 4) ухвалення та проголошення рішення суду. Зазначені етапи судового засідання, кожен з яких має своє завдання, складаються з певних процесуальних дій апеляційного суду та інших осіб, які беруть участь у справі, мають відповідний зміст, перебувають в тісному зв'язку з іншими і становлять у сукупності єдиний процес. Зміст їх полягає в наступному.

Підготовча частина судового засідання — це така частина, від належного проведення якої залежить ефективність всього судового засідання у справі. Зокрема, у підготовчій частині перед судовою колегією апеляційного суду стоїть завдання з'ясувати, чи може бути розглянута справа:

1) за цього складу суду;

2) за цієї явки учасників процесу;

3) за наявності зібраних доказів у справі.

З цією мстою у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься. Важливо, що початок судового засідання в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 163 ЦПК, має здійснюватись незалежно від явки осіб, які беруть участь у справі. Відкладення розгляду справи в зв'язку з відсутністю будь-кого з учасників процесу без дотримання процедури, передбаченої ст.ст. 163—170 ЦПК, обмежує права тих осіб, які з'явились у судове засідання, оскільки позбавляє їх можливості офіційно висловити своє ставлення до ситуації, що виникла.

Потім секретар судового засідання, як це передбачено ч. 2 ст. 163 ЦПК, доповідає суду, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини неявки викликаних осіб, якщо вони відомі.

Відповідно до ст. 305 ЦПК суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано поважними. На відміну від розгляду справи в суді першої інстанції, нез'явлення сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному суду розглянути справу по суті.

Головуючий складу судової колегії апеляційного суду встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників (ч. З ст. 163 ЦПК). Істотним є те, що відповідно до цієї норми головуючий перевіряє повноваження всіх представників, а не лише повноваження представників службових осіб.

Якщо у справі бере участь перекладач, головуючий: а) роз'яснює йому права та обов'язки, встановлені ЦПК; б) попереджає його під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків; в) приводить його до присяги, текст якої підписується перекладачем і разом з розпискою приєднується до справи.

Свідки, які з'явилися на судовий розгляд, видаляються із залу судового засідання безпосередньо після перевірки явки учасників процесу у відведені для цього приміщення. При цьому судовий розпорядник повинен вживати заходів щодо того, щоб допитані судом свідки не спілкувалися з тими, яких суд ще не допитав (ст. 165 ЦПК). Ця дія має на меті забезпечення правдивості й об'єктивності при даванні показань свідками, їх неупередженості, а також запобігання узгодженості дій свідків для досягнення своїх інтересів, що буде заважати встановленню об'єктивної істини у справі.

Після цього головуючий оголошує склад судової колегії апеляційного суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи на підставах, визначених ст.ст. 20-22 ЦПК (ст. 166 ЦПК).

Після вирішення питань щодо відводів або якщо відводів не було заявлено головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки. При роз'ясненні обов'язків (ч. З ст. 27 ЦПК) він указує на можливі наслідки їх недотримання. Також головуючий може оголосити про час, який відводиться для судових дебатів. Але кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу (ч. 5 ст. 304 ЦПК). Все це зазначається в журналі судового засідання (ст. 167 ЦПК).

Заяви та клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються колегією суддів апеляційного суду після того, як заслухано думку решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала.

Клопотання і заяви можуть бути виражені як у письмовій, так і усній формі, прохання, виражене в клопотанні, має бути достатнім чином вмотивоване. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню (ст. 168 ЦПК), якщо в подальшому розвитку процесу стали відомі нові обставини, змінились або відпали обставини, що вплинули на ухвалу суду про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Якщо під час розгляду справи за апеляційною скаргою однієї з осіб, яка бере участь у справі, іншою особою, яка має право на апеляційне оскарження, заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження разом з апеляційною скаргою, апеляційний суд відкладає розгляд справи для вирішення питання про поновлення пропущеного строку та розгляду всіх апеляційних скарг в одному провадженні (п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку").

Експерту, який з'явився до суду, головуючий судової колегії роз'яснює права та обов'язки, встановлені ст. 53 ЦПК, і попереджає під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків (ч. 4 ст. 147, ч. 1 ст. 171 ЦПК). За умови участі спеціаліста головуючий судової колегії роз'яснює такому спеціалістові його права та обов'язки, встановлені частинами 3—5 ст. 54 ЦПК (ст. 172 ЦПК).

Виконанням вищевказаних дій завершується підготовча частина судового засідання апеляційної інстанції. Після чого колегія суддів апеляційного суду переходить до другої його частини — розгляду справи по суті.

Розгляд справи по суті — це основна, центральна частина судового засідання апеляційної інстанції, в якій колегія суддів апеляційного суду з'ясовує фактичні обставини справи. Вона розпочинається доповіддю головуючого про:

1) зміст рішення (ухвали), яке оскаржено;

2) доводи апеляційної скарги;

3) межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Після чого головуючий уточнює у позивача незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу, про наявність у нього бажання відмовитися від позову в апеляційному суді, а у сторін — укласти мирову угоду (ст. 306 ЦПК). При реалізації такого права ці процесуальні дії виконуються відповідно до загальних правил (ст.ст. 174, 175 ЦПК).

Якщо сторони вирішили продовжувати розгляд справи, після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі (ч. З ст. 304 ЦПК).

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції визначені в положеннях ст. 303 ЦПК. їх аналіз дозволяє зазначити, що межі розгляду справи судом апеляційної інстанції — це максимально допустимий обсяг перевірки законності та обґрунтованості судового рішення першої інстанції. Межі розгляду справи апеляційним судом поділяються на матеріально-правові (обмежені змістом позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції) та процесуальні (обсяг перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції обмежений доводами апеляційної скарги).

Водночас за змістом п. 6 ч. 1 ст. 295, ч. 2 ст. 303 та п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку.

У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен урахувати як вимоги ч. З ст. 27 ЦПК щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. При цьому мають враховуватися вимоги ч. З ст. 27 ЦПК про те, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої права й виконувати процесуальні обов'язки.

Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати до суду апеляційної інстанції всі наявні в них докази на підтвердження порушення їх прав.

Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання (ч. 2 ст. 208, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 304 ЦПК).

Дослідження нових доказів в апеляційному суді провадиться, зокрема, у таких випадках: 1) якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; 2) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; 3) додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; 4) суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; 5) суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі, тощо); 6) наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у разі відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.

Разом з тим суд апеляційної інстанції при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги згідно з частинами З та 4 ст. 303 ЦПК лише в разі, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. За цих умов апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі й зобов'язаний мотивувати в рішенні вихід за межі доводів апеляційної скарги, проведення перевірки справи в повному обсязі.

Не є виходом за межі доводів апеляційної скарги заявлення особою, яка подала скаргу, вимоги про скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, а суд апеляційної інстанції ухвалює нове рішення або змінює рішення чи навпаки, оскільки в цьому разі суд використовує надані йому законом повноваження (ст. 307 ЦПК).

У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ані в мотивувальній, ані в резолютивній частинах судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку").

Судові дебати (промова) — це наступна частина судового засідання апеляційного суду. В ній особами, які беруть участь у справі, та їх представниками підбивається підсумок проведеного дослідження обставин справи та належних у справі доказів. У судових дебатах особи, які беруть участь у справі, виступають з промовами, посилаючись лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Головуючий колегії суддів апеляційного суду надає особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у судових дебатах у такій послідовності, в якій вони давали пояснення. При цьому він може обмежити тривалість судових дебатів шляхом оголошення на початку судового засідання часу, що для них відводиться. Кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу.

Після судових дебатів колегія суддів виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення) для ухвалення судового рішення, визначивши орієнтовний час його проголошення.

Ухвалення та проголошення судового рішення — заключна частина судового засідання, в якій колегія суддів апеляційного суду перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, ухвалює своє рішення (постановляє ухвалу) та оголошує його. При цьому апеляційний суд ухвалює рішення та постановляє ухвалу за правилами ст. 19 ЦПК і глави 7 розділу III ЦПК за винятками і доповненнями, зазначеними у ст.ст. 314—316 ЦПК.

Зокрема, усі питання, що виникають під час розгляду справи апеляційним судом, вирішуються більшістю голосів колегії суддів. При цьому головуючий голосує останнім. При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування. Судове рішення апеляційного суду може бути написаним від руки, виконаним машинописним способом чи набране на комп'ютері в одному примірнику. Воно оформляється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу (ч. 2 ст. 313 ЦПК).

Рішення та ухвали апеляційного суду відповідно до ст. 317 ЦПК проголошуються за правилами, встановленими ст. 218 ЦПК. Ця процесуальна дія полягає в тому, що рішення чи ухвала або їх вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених ЦПК для рішень суду першої інстанції. Головуючий роз'яснює зміст рішення чи ухвали, порядок і строк їх оскарження. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин зазначеного судового рішення апеляційний суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням чи ухвалою.

Після проголошення рішення апеляційний суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 318, ст. 361 ЦПК. Так, нормами ст. 318 ЦПК визначено, що в разі, якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані в установлений ЦПК строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи, або коли строки на подання апеляційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами глави 1 розділу V ЦПК. В останньому випадку йдеться не про новий перебіг строків на подання апеляційної скарги, а про те, що з одночасним їх поновленням (продовженням) подається апеляційна скарга.

У зазначених випадках залежно від обґрунтованості запізнілої апеляційної скарги суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до ст. 307 ЦПК і за наявності підстав може скасувати свої рішення чи ухвали (ч. 2 ст. 308 ЦПК). При цьому не можна виключити, що це буде не тільки відповідне скасування рішення чи ухвали, але й зміна рішення апеляційного суду.

Відповідно до положень ст. 322 ЦПК на суд апеляційної інстанції покладено обов'язок у 7-денний строк після закінчення апеляційного провадження повернути справу до суду першої інстанції, який її розглядав. Там вона і зберігається (див. Інструкцію з діловодства в місцевому загальному суді).

5. Повноваження суду апеляційної інстанції
6. Ухвали та рішення апеляційного суду
Глава 24. Касаційне провадження
1. Суть та значення касаційного провадження
2. Право касаційного оскарження і процесуальний порядок його реалізації
3. Прийняття касаційної скарги до розгляду, підготовка до розгляду справи та розгляд касаційної скарги судом касаційної інстанції
4. Повноваження суду касаційної інстанції
5. Ухвали та рішення суду касаційної інстанції
Глава 25. Перегляд судових рішень Верховним Судом України
1. Загальна характеристика і підстави перегляду судових рішень у цивільних справах Верховним Судом України