Цивільний процес України - Харитонов Є.О. -
5. Ухвали та рішення суду касаційної інстанції

Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Згідно з ч. З ст. 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а у ст. 212 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті. Судові рішення суду касаційної інстанції викладено у 2 формах: ухвали суду та рішення суду.

Повноваження суду касаційної інстанції реалізуються у рішеннях і ухвалах, постановлених ним відповідно до ст.ст. 19, 343-347 ЦПК.

Судді, які розглядають справу у касаційному порядку, не мають права утримуватися від висловлювання думки щодо обговорюваних питань та правильності рішення, законність якого перевіряється у порядку касаційного оскарження. Міркування суддів, висловлені у нарадчій кімнаті, не підлягають розголошенню. Текст рішення і ухвали касаційного суду оформлюється суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу.

Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу при реалізації таких повноважень (ст. 336 ЦПК): 1) відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін; 2) скасування судового рішення із направленням справи на новий розгляд; 3) скасування судового рішення і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду; 4) скасування судового рішення і залишення у силі судового рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної інстанції; 5) відхилення касаційної скарги і залишення ухвали без змін; 6) зміни ухвали або скасування ухвали та вирішення питання по суті; 7) скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і передання справи для продовження розгляду до суду першої або апеляційної інстанцій (ч. 1 ст. 344 ЦПК).

Ухвала суду касаційної інстанції постановляється у письмовій формі, за змістом має відповідати вимогам ст. 345 ЦПК і містити: 1) вступну частину — час і місце її постановлення; найменування суду; прізвище та ініціали головуючого, суддів, секретаря судового засідання; найменування справи та осіб, які беруть участь у справі; 2) описову частину — короткий зміст вимог касаційної скарги і оскаржених судових рішень; узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, а також доводи та заперечення інших осіб, які беруть участь у справі; встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини; 3) мотивувальну частину — мотиви і положення закону, якими суд касаційної інстанції керувався при постановленні ухвали; 4) резолютивну частину — висновок суду касаційної інстанції; розподіл судових витрат; строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Якщо касаційний суд відхилив касаційну скаргу, в ухвалі зазначається, чому саме він відхилив касаційну скаргу і не погодився з її доводами.

У разі скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд, скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і передання справи для продовження розгляду в ухвалі суду касаційної інстанції має бути зазначено, які порушення права були допущені судом першої або апеляційної інстанцій.

Разом з постановленням ухвали як документа, у якому закріплено результат розгляду касаційної скарги, суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених у ст. 211 ЦПК, може постановити окрему ухвалу — у разі виявлення під час розгляду справи порушень закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню цього порушення. Така ухвала направляється відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин і умов.

Суд касаційної інстанції також може постановити окрему ухвалу, в якій зазначити порушення норм права і помилки, допущені судом першої або апеляційної інстанцій, які не є підставою для скасування їх рішення чи ухвали (ст. 350 ЦПК).

Суд касаційної інстанції ухвалює рішення при реалізації ним свого повноваження, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 336 ЦПК, у разі скасування судових рішень, ухвалення нового або зміни рішення (ч. 2 ст. 344 ЦПК). Рішення суду касаційної інстанції має бути ухвалене у письмовій формі і за змістом відповідати вимогам ст. 346 ЦПК. Рішення складається з:

1) вступної частини — містить час і місце його ухвалення; найменування суду; прізвища та ініціали головуючого, суддів та секретаря судового засідання; найменування справи та осіб, які беруть участь у справі;

2) описової частини — містить короткий зміст вимог заявника і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, а також вимог касаційної скарги; узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу; узагальнений виклад позицій інших осіб, які беруть участь у справі; встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини у справі;

3) мотивувальної частини — містить мотиви, на підставі яких суд касаційної інстанції змінив або скасував судові рішення і ухвалив нове рішення; зазначає, чи були порушені і ким невизнані або оспорені права і свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду; містить назву статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався;

4) резолютивної частини — містить висновок про скасування чи зміну рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково; про розподіл судових витрат; строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Рішення та ухвали касаційної інстанції проголошуються за правилами, встановленими ст. 218 ЦПК (ст. 347 ЦПК). Вони набирають законної сили з моменту їх проголошення. З цього моменту скасовані рішення або ухвали суду першої або апеляційної інстанцій втрачають законну силу (ст. 349 ЦПК).

У ст. 351 ЦПК визначено процесуальний порядок видачі та направлення особам, які брали участь у справі, судових рішень. Так, копії судового рішення видаються особам, які брали участь у справі, на їх вимогу не пізніше 5 днів з дня проголошення рішення. Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії судового рішення надсилаються протягом 5 днів з дня проголошення рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повторно копії судових рішень касаційного суду видаються уже судом першої інстанції, де зберігається справа, за відповідну плату.

Касаційний суд також розглядає касаційну скаргу на судові рішення, якщо вона була подана в установлені строки, але надійшла до суду після закінчення касаційного розгляду справи, або строки на подання касаційної скарги у зв'язку з їх пропуском із поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка подала касаційну скаргу, не була присутня під час розгляду скарги.

При встановленні обґрунтованості скарги суд касаційної інстанції постановляє ухвалу або ухвалює рішення відповідно до ст. 345 ЦПК, і може за наявності підстав скасувати свою ухвалу або рішення (ч. 2 ст. 348 ЦПК). Справа, яка була предметом касаційного оскарження і перевірки, після закінчення провадження в ній повертається протягом 7 днів до суду, який її розглядав (ст. 352 ЦПК).

Глава 25. Перегляд судових рішень Верховним Судом України
1. Загальна характеристика і підстави перегляду судових рішень у цивільних справах Верховним Судом України
2. Подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України
3. Процесуальні особливості перегляду судових рішень Верховним Судом України
Глава 26. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами
1. Поняття, суть та значення перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
2. Підстави перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
3. Процесуальний порядок перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами
Розділ V. Питання виконання судових рішень. Провадження у справах за участю іноземних осіб. Третейське судочинство
Глава 27. Участь суду у виконанні судових рішень