Юридична деонтологія - Гусарєв С.Д. - 1. Нормативний зміст освітньо-професійної програми

Освітньо-професійна програма підготовки фахівців-юристів базується на освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця-юриста і складається з:

¨ призначення освітньо-професійної програми підготовки фахівця;

¨ сфери використання освітньо-професійної програми підготовки фахівця;

¨ розподілу змісту освітньо-професійної програми та тривалості навчання;

нормативного змісту освітньо-професійної програми (системи знань, переліку навчальних дисциплін, державної атестації студента).

Терміни навчання складають для молодшого спеціаліста — юриста - 2,5-3 роки, бакалавра з "Права" - 3,5-4 роки, спеціаліста, магістра з напряму "Правознавство" - 1-1,5 року.

Обсяг циклу гуманітарної і соціально-економічної підготовки повинен складати 18-23 відсотка, а обсяг циклів професійної і практичної підготовки - відповідно — 82-77 відсотка від загального обсягу освітньо-професійної програми підготовки фахівців.

Вибіркова частина ОПП складається з навчальних дисциплін, що самостійно обираються навчальним закладом та безпосередньо студентом (окрім ОПП підготовки молодшого спеціаліста).

1. Нормативний зміст освітньо-професійної програми

1.1. Система знань.

На підставі аналізу системи умінь, яка наведена в освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця, визначається система знань, потрібних для формування означених умінь.

Система визначається у вигляді упорядкованого набору (масиву) знань, згрупованих в змістовні модулі, що пов'язані з переліком навчальних дисциплін, які не повинні дублювати зміст навчання, наданий в освітніх програмах загальної середньої освіти або в програмах попередніх освітньо-кваліфікаційних рівнів, а їх назва формулюється так само, як назва теми навчальної дисципліни.

1.2. Державна атестація студента.

В ОПП визначається форма державної атестації, необхідна для встановлення рівня опанування студентом відповідного блоку змістовних модулів.

¨ Нормативна форма державної атестації студента встановлюється у залежності від напряму підготовки та спеціальності у вигляді:

¨ для молодших спеціалістів: поєднання захисту дипломного проекту (випускної роботи) та складання державних іспитів (іспиту) або комплексного кваліфікаційного іспиту;

¨ для бакалаврів: поєднання захисту випускної роботи та складання державного іспиту (іспитів);

¨ для спеціалістів: поєднання захисту дипломного проекту (випускної роботи) та складання державних іспитів (іспиту);

¨ для магістрів: поєднання складання державних іспитів та захисту магістерської випускної роботи.

7. Суб'єкти освітньої діяльності

Вищий заклад юридичної освіти9 є суб'єктом освітньої діяльності, який проводить підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців за спеціальностями і освітньо-кваліфікаційними рівнями, які визначені ліцензіями і сертифікатами, наданими Державною акредитаційною комісією України, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження; сприяє поширенню наукових знань і здійснює культурно-просвітницьку діяльність серед населення; має відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення такої діяльності.

Вищий заклад юридичної освіти є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

Основним призначенням вищого закладу юридичної освіти відповідно до Закону України "Про освіту" є забезпечення громадянам України та іншим особам можливості отримати вищу юридичну освіту на рівні державних стандартів за освітньо-кваліфікаційними рівнями та здобути наукові ступені. Зокрема це:

¨ підготовка фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

¨ підготовка та атестація наукових, науково-педагогічних кадрів;

¨ науково-дослідна робота;

¨ спеціалізація, підвищення кваліфікації, перепідготовка кадрів;

¨ культурно-освітня, методична, видавнича, фінансово-господарська, виробничо-комерційна робота;

¨ здійснення зовнішніх зв'язків.

Порядок створення, реорганізації, ліквідації, ліцензування, атестації та акредитації вищого закладу юридичної освіти, а також здійснення державного контролю за якістю підготовки випускників встановлює Кабінет Міністрів України.

Документи про вищу юридичну освіту, перепідготовку і підвищення кваліфікації, які видаються акредитованими вищими закладами юридичної освіти, визнані державою і дійсні на всій території України.

У своїй діяльності вищі заклади юридичної освіти керуються Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативними актами Міністерства освіти, інших міністерств і відомств України та Статутом вищого закладу освіти, який приймається на загальних зборах (конференції) трудового колективу, затверджується у встановленому порядку."

Вищі заклади, незалежно від їх статусу, мають право на добровільних засадах об'єднуватися в комплекси та інші типи об'єднань у встановленому порядку.

7. Суб'єкти освітньої діяльності
1. Види вищих закладів юридичної освіти.
2. Рівні акредитації вищих закладів юридичної освіти.
3. Порядок створення, реорганізації, ліквідації, ліцензування, атестації та акредитації вищого закладу юридичної освіти
4. Завдання, права та обов'язки вищого закладу юридичної освіти
5. Структура вищого закладу юридичної освіти.
6. Управління вищим закладом юридичної освіти.
7. Студентське самоврядування.
8. Наукова діяльність.
9. Міжнародні зв'язки і зовнішньоекономічна діяльність.
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru