Концепції сучасного природознавства - Бобильов Ю.П. -
12.2. Етика як продукт природного добору

Природний добір на етичні емоції. Коло інстинктів і безумовних рефлексів, необхідних для збереження потомства, – величезне. Потрібна не просто хоробрість, а хоробрість жертовна, надзвичайно сильне почуття товариськості, прихильність не тільки до своєї родини, але й до всіх дитинчат у цілому, необхідність захисту вагітних самок. Причому в умовах постійного нападу хижаків багато цих рефлексів повинні були спрацьовувати блискавично.

Звичайно, безглуздо уявляти собі еволюцію людини тільки як шлях удосконалювання того принципу, який можна назвати етичним. У багатьох ситуаціях вибірково виживав і залишав більше потомства той, у кому переважав інстинкт самозбереження, чистий егоїзм. Боротьба всередині зграї або племені за здобич, за самку супроводжувалася добором на хижацькі інстинкти; наприклад, вождь у сучасному південноамериканському племені залишає в 4–5 разів більше дітей, ніж рядовий мисливець.

Однак плем'я, позбавлене етичних інстинктів, мало, мабуть, дуже небагато шансів залишити потомство, як і плем'я одноногих, одноруких чи однооких. І якщо в ході еволюції, що спрямовується по каналу церебралізації, неминуче зростав до гігантських розмірів резервуар пам'яті, то настільки ж неминуче й швидко зростала та система інстинктів і емоцій, яку ми називаємо совістю. Під категорією "совість" ми будемо розуміти всю ту групу емоцій, що спонукає людину робити вчинки, які особисто їй невигідні і навіть небезпечні, але приносить користь іншим людям.

Якщо добір повів людство по шляху створення емоційного комплексу совісті, то це зовсім не значить, що він не йшов паралельно на різноманітність, у тому числі на егоїзм, і суспільство, що розвивалося, незмінно створювало такі соціальні ніші, у яких посилено розмножувалися й антисоціальні генотипи. Однак комплекс етичних емоцій і інстинктів, підхоплений добором в умовах тієї специфіки існування, у яку заводила людство його церебралізація, виявився надзвичайно широким і складним, причому багато протиприродних з погляду вульгарного дарвінізму видів поведінки насправді цілком природні і спадково закріплені.

Спадково закріплюються, зрозуміло, не емоції поза часом і простором, а норми реакції, системи сприйняття та обробки в психіці потоку інформації, що надходить у мозок з моменту народження. Тобто це здатність сприймати інформацію з позицій етичних критеріїв, що самостворюються, надзвичайно важливих для збереження групи, зграї.

Наприклад, на перший погляд може здаватися, що природний добір серед самців, чоловіків мав іти за ознакою максимальної сексуальності. Але чи так це? Добір іде за плодючістю, а не за сексом. Легковажний Дон Жуан залишав набагато менше дітей, ніж домовитий селянин. Тому переможцями з еволюційної точки зору, тобто розповсюджувачами своїх генів, виявляються народи чи групи, які мають стійну плодючість.

Походження деяких форм поведінки та естетичних емоцій. Для розкриття походження поведінкових інстинктів і емоцій можна проаналізувати модель, створену безпосередньо природним добором, наприклад, у процесі узгодження поведінки тварин з їхнім пристосувальним забарвленням. Це забарвлення має два основні й діаметрально протилежні призначення: захисне і застережливе.

У випадку захисного забарвлення вся поведінка тварини (безшумність пересування, завмирання під час тривоги тощо) спрямована добором по каналу непомітності.

Навпаки, застережливе забарвлення сполучається з шумною поведінкою, самодемонструванням. Зовнішність, що кидається в очі, приковує увагу ворога і провокує його напад: хижак, один раз напавши, на досвіді переконується, що помітно забарвлена "здобич" насправді або прекрасно озброєна (колючками, голками, могутніми щелепами, пазурами, дзьобом, отрутою, смердючими секретами), або дуже агресивна і небезпечна, або зовсім неїстівна. Хижак уже ніколи більше не чіпає таких чи подібно забарвлених тварин.

Відзначимо, що застережне забарвлення різних комах, амфібій, плазунів – це сполучення яскраво-червоних, чорних і жовтих відтінків, що збігаються з комбінаціями кольорів, якими художники і театральні режисери створюють у глядачів почуття тривоги, небезпеки, загрози. Цей збіг застережних забарвлень тварин і застережливої палітри режисера показує, на яку глибину нашарувань спадкових властивостей повинна була зануритися така група емоцій, щоб у сьогоднішнього театрального глядача, який побачив ці комбінації кольорів, створювалося те ж почуття тривоги, яке було в хижака, що бродить у пошуках здобичі.

Шлюбне оперення і спів у період залицяння за самкою підставляє самців під удари хижаків і з цієї сторони невигідне. Однак це оперення і спів прекрасний, причому не тільки в розумінні людини, але й для безпосереднього адресата, наприклад птаха з досить малим мозком, – інакше ці ознаки не закріплювалися б добором. Чи можна після цього сумніватися, що наші естетичні емоції є наслідком добору, який ішов ще задовго до появи людини? Отже, яскраве забарвлення у ряді випадків виконує роль не застережного, а привабного.

Наприклад, яскраве забарвлення самців у більшості качиних у період розмноження різко відрізняється від захисного оперення самок, розрахованого на непомітність. Такий диморфізм під час гніздування відводить ворогів від нападу на самку, яка висиджує яйця і годує пташенят, – об'єкт у цей період біологічно набагато цінніший, ніж самець.

Але якщо відповідно до цього в еволюції качиних формується фізіологія оперення і поведінка самців, то чи можна вважати елементарно пристойну поведінку чоловіка стосовно жінок і дітей лише результатом виховання або пережитком, а не проявом запрограмованих природним добором інстинктів?

12.3. Походження деяких негативних естетичних емоцій
12.4. Природний добір на емоції захисту старості
12.5. Груповий природний добір на жагу пізнання
12.6. Соціальний добір і породжувані їм перекручені уявлення про етичну природу людини
12.7. Про деякі тенденції до зречення від етичних норм
12.8. Генетика злочинності
Розділ 13. БІОЕТИКА
13.1. "Лікар-термінатор" і проблеми деонтології
13.2. Юридичні проблеми біоетики
13.3. Що таке смерть?