Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. -
2.3.4 Східне Середземномор'я

Півострів Мала Азія являє собою суху улоговину, оточену горами: з півдня — Таврським, аз півночі — Понтійським хребтами. На сході обидві гірські гряди, по той бік долини верхнього Євфрату, що тече з півночі на південь, переходять у порізане замкнутими долинами Вірменське нагір'я (Східну Анатолію). Півострів має ще одну назву — Анатолія. Це азіатська частина сучасної Туреччини, один з найдавніших у світі осередків землеробства й скотарства. Мала Азія була сполучною ланкою, своєрідним мостом, що з'єднував Близький Схід з Егейським морем і Ватіканським півостровом. Особливо важливу роль у цих зв'язках відігравало місто Троя в протоці Дарданелли на шляху з Егейського моря (частини Середземного) в Чорне.

Ще в III тис. до н.е. на території східної частини Малої Азії виникло кілька політичних утворень — міст-держав — об'єднаних пізніше під верховенством міста-держави Куссари. Куссарське царство було наймогутнішим політичним об'єднанням, що існувало в Центральній Малій Азії до утворення Хеттської держави. За правління останнього царя Анітти індоєвропейські неситські племена поширилися по всій території Центральної Анатолії, де до того часу проживали хатти.

У результаті злиття індоєвропейців з аборигенними хаттськими племенами до середини 18 ст. до н.е. у Центральній Малій Азії утворилася могутня Хеттська держава, що повністю сприйняла багаті культурні традиції хаттів. Історія цієї держави поділяється на три головні періоди: давній (1650-1500 pp. до н.е.), середній і новий (1400-1200 рр.дон:е.).

У кінці ХНІ ст до н.е. Хеттське царство було охоплене внутрішньодержавною кризою. Нескінченні військові походи значно ослабили економіку країни, зруйнувавши багато галузей господарства. Крім усіх вищезазначених труднощів, ситуація ускладнилася через вторгнення в Малу Азію племен Егейського моря, які у єгипетських джерелах дістали назву "народів моря". Близько 1200 р. до н.е. грізне царство Хатти назавжди зникло разом зі своєю столицею Хаттусою. Східну Малу Азію було спустошено на триста-чотириста найближчих років. Приблизно в той же час у результаті війни з ахейцями загинула й знаменита Троя, яка поєднувала цивілізації Малої Азії і Балкан-ського півострова.

2.3.4 Східне Середземномор'я

Ця назва об'єднує три історичні області (III-11 тис. до н.е.): Сирію, Фінікію і Палестину. У природному відношенні вони не становили якесь цілісне й однорідне утворення: тут зустрічалися і пустелі, і родючі низовини, і нагір'я, і вічнозелена рослинність, і болота, і засніжені гори. Однак тут не було великих річок з повноводними розливами, щоб створити потужну іригаційну систему. Така система могла 6 стати основою для державотворення із сильною центральною владою.

Власне, давня Палестина — країна природних контрастів: на захід від річки Йордан простягаються нагір'я, а подекуди зустрічаються оазиси й родючі долини; родюча низовина тягнеться також уздовж Середземного моря. А на півночі підносяться вершини гір, нерідко вкриті снігом. Зайордання відділялося від іншої частини Палестини глибокою, зарослою вологим лісом і хащами папірусу западиною річки Йордан та солоним Мертвим морем. Фінікія була відгороджена від інших частин Передньої Азії високим гірським хребтом Лівану, де росли кедрові та інші ліси, а вище лежали альпійські луки й засніжені вершини. Схили Лівану, обернені до моря, вкривала вічнозелена середземноморська рослинність. Вологі морські вітри, що приносили дощі, зволожували підніжжя Лівану, тому штучне зрошення тут було непотрібне.

Сирія розташована на схід від Лівану. З півдня на північ її розділяє долина, що лежить між Ліваном та Антиліваном. У південній частині долини, прориваючись до моря, тече річка Літані, а в північній — річка Оронт. Північна Сирія простягається від Середземного моря до гір Малоазійського Тавру, до переправ через Євфрат. Гирло Оронта відкриває широкий доступ вітрам із Середземного моря вглиб цієї горбистої країни. Тому місцевість тут досить родюча.

2.3.5 Середня Азія та Іран
2.3.6 Перші держави в Індії
2.3.7 Стародавній Китай
2.3.8 Культура давньосхідних цивілізацій
2.3.9 Від міфу до науки
2.3.10 Астрономічні знання стародавнього Єгипту й Межиріччя
2.3.11 Вавилонська математика та її застосування у фізиці
2.4 Давні цивілізації Європи
2.4.1 Мінойська цивілізація
2.4.2 Ахейська (мікенська) цивілізація