Облік у зарубіжних країнах - Губачова О.М. -
РОЗДІЛ 4. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ДЕБІТОРАМИ

4.1. Класифікація, оцінка дебіторської заборгованості та облік рахунків до отримання*

4.2. Облік наданих знижок і повернення проданих товарів.

4.3. Методика розрахунку та облік резерву сумнівних боргів.

4.4. Облік отриманих векселів.

4.5. Облік дисконтованих векселів.

Метою вивчення даного розділу є отримання знань щодо економічної сутності, класифікації, оцінки, організації обліку розрахунків з дебіторами у зарубіжних країнах, а також набуття практичних навичок з відображення у бухгалтерському обліку виникнення і погашення дебіторської заборгованості, створення і використання резервів сумнівних боргів та подання інформації про стан розрахунків з дебіторами у фінансовій звітності.

ПІСЛЯ ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ, ВИ ПОВИННІ ВМІТИ:

o розкрити економічну сутність дебіторської заборгованості;

o дати класифікацію дебіторської заборгованості та визначити критерії її оцінки;

o розкривати інформацію про дебіторську заборгованість у фінансовій звітності;

o організувати облік розрахунків з дебіторами за реалізовану продукцію (товари), надані знижки і повернені цінності;

o розрахувати резерв сумнівних боргів та відобразити в обліку його створення і використання;

o організувати облік та дисконтування векселів отриманих;

o виявити відмінності національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості у порівнянні з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

4.1. Класифікація, оцінка дебіторської заборгованості та облік рахунків до отримання

Здійснюючи продаж продукції, підприємство, як правило, надає кредит своїм покупцям. Якби продукція завжди продавалася за готівку, надходження грошових коштів було б постійним, але обмеженим. При продажу в кредит активізується реалізація товарів, робіт, послуг, але грошові надходження за рахунками відкладаються на час погашення дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість (receivables- амер.; debt, debtors - англ.) містить у собі всі вимоги підприємства до інших юридичних чи фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг. Це заборгованість перед підприємством за відвантажені, але не оплачені товари, надані послуги та з інших операцій. Вона буває двох видів: торговельна (операційна) і особлива (поопераційна). Залежно від терміну погашення дебіторська заборгованість може бути:

o короткостроковою - поточною (current receivables), яка має бути погашена впродовж одного року або операційного циклу, якщо він довший за рік;

o довгостроковою - непоточною (noncurrent receivables).

Торговельна (операційна) дебіторська заборгованість виникає в процесі звичайної операційної діяльності компанії за умови продажу товарів чи надання послуг в кредит. Такий кредит називають комерційним кредитом. На відміну від попередньої оплати, ця форма є поширеною у міжнародній практиці. Відповідно до умов договору, клієнт сплачує заборгованість через 15, 30, 45 або 60 і більше днів, що сприяє розвитку торгівлі. Заборгованість по торговельних операціях відображається на рахунках "Рахунки до отримання", які підтверджуються рахунками-фактурами, та "Векселі отримані", які підтверджуються офіційними борговими зобов'язаннями. Облік торговельних операцій з використанням "Рахунків до отримання" докладно розглядається у розділі 4 "Облік матеріально-виробничих запасів".

Особлива (неопераційна) дебіторська заборгованість виникає від операцій, не пов'язаних з операційною діяльністю підприємства. До неї відносяться позики та аванси, видані працівникам або філіям компанії, депозити для покриття потенційних збитків, депозити, як гарантія платежу, дивіденди і відсотки до отримання тощо. Вона відображається в обліку під відповідними назвами і не включається до торговельної дебіторської заборгованості.

В окремих випадках, коли рахунки до отримання мають кредитове сальдо в результаті передоплати або помилкової переплати покупців, вони мають бути перекласифіковані і відображені у Балансі як поточні зобов'язання.

Нагадуємо, що у західних країнах рішення про деталізацію і порядок розміщення різних видів дебіторської заборгованості у

Балансі приймає Сама компанія. Однак існують загальні правила класифікації дебіторської заборгованості і надання інформації про неї у Балансі. Так, МСБО 1 "Подання фінансових звітів" рекомендує виділяти у Балансі торговельну та іншу дебіторську заборгованість. У США Положения про стандарти фінансового обліку (Statements of Financial Accounting Standards) вимагають дотримання наступних правил:

1) виділення різних видів дебіторської заборгованості, що належить підприємству, якщо це є суттєвим;

2) правильне розташування оціночних (коригуючих) статей до відповідних статей дебіторської заборгованості;

3) дотримання того, що дебіторська заборгованість, представлена у розділі "Поточні активи", дійсно буде перетворена у гроші впродовж одного року або операційного Циклу, якщо він довший за piк;

4) розкриття будь-яких непередбачених збитків, пов'язаних з існуючою дебіторською заборгованістю;

5) розкриття будь-якої дебіторської заборгованості, право на яку передано або віддано у заставу як забезпечення;

6)розкриття усіх значних концентрацій ризику, пов'язаних з Дебіторською заборгованістю [53, р. 342-343].

Ці правила регламентують кількість і якість інформації про дебіторську заборгованість, яка Має розкриватися у фінансовій звітності для її користувачів.

Для забезпечення правдивого подання інформації у фінансовій звітності дебіторська заборгованість має бути оцінена з урахуванням принципу обачності - щоб активи або дохід не були завищені.

При реалізації товарів (робіт, послуг) з відстрочкою платежу дасться бухгалтерський запис:

Дебет рахунку "Рахунки до отримання"

Кредит рахунку "Дохід від реалізації"

Незважаючи на прискіпливу роботу з оцінки платоспроможності клієнтів, деякі з них не заплатять по своїх рахунках і заборгованість буде визнана якщо не безнадійною, то сумнівною. Це призведе до того, що суми, враховані за зазначеною вище кореспонденцією, викривлять показники фінансової звітності, а саме: у Балансі завищать активи за статтею "Торговельна дебіторська заборгованість", а у Звіті про фінансові результати - завищать Дохід від реалізації. Щоб запобігти цьому, дебіторська заборгованість оцінюється за первісною вартістю за мінусом очікуваної неінкасації (сумнівної Заборгованості), грошових знижок та повернення проданих товарів - тобто за чистою реалізаційною вартістю (net realisable value).

Для забезпечення належного контролю за погашенням дебіторської заборгованості ведуться окремі рахунки для кожного покупця товарів або послуг у кредит, а також застосовуються спеціальні журнали:

o журнал обліку продажу з відстрочкою платежу;

o журнал обліку придбань з відстрочкою платежу;

o журнал обліку грошових надходжень;

o журнал обліку грошових виплат.

Несподіваним для нас є те, що у зарубіжних країнах спеціальні журнали не стандартизовані, вони пристосовуються для задоволення потреб кожного конкретного підприємства. Деякі компанії замість журналів обліку грошових виплат і надходжень для контролю за грошовими операціями використовують систему ордерів, яка більше пристосована до комп'ютеризації обліку, ніж журнальна система.

Головними питаннями, що виникають в організації обліку дебіторської заборгованості, є її визнання, оцінка та інкасація. У свою чергу, можливість інкасації дебіторської заборгованості впливає на її визнання і оцінку. Щоб зрозуміти ці питання у взаємозв'язку, необхідно з'ясувати порядок обліку наданих знижок і повернення проданих товарів, а також методику розрахунку та обліку резерву сумнівних боргів.

4.1. Класифікація, оцінка дебіторської заборгованості та облік рахунків до отримання
4.2. Облік наданих знижок і повернення проданих товарів
4.3. Методика розрахунку та облік резерву сумнівних боргів
4.4. Облік отриманих векселів
4.5. Облік дисконтованих векселів
РОЗДІЛ 5. ОБЛІК ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСІВ
5.1. Поняття, склад товарно-матеріальних запасів, завдання їх обліку та оцінка
5.2. Визначення вартості запасів
5.3. Системи обліку товарно-матеріальних запасів
5.4. Методи оцінки вибуття запасів