Облік у зарубіжних країнах - Губачова О.М. - РОЗДІЛ 5. ОБЛІК ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСІВ

5.1 Поняття, склад товарно-матеріальних запасів, завдання їх обліку та оцінка.

5.2. Визначення вартості запасів.

5.3. Системи обліку товарно-матеріальних запасів.

5.4. Методи оцінки вибуття запасів.

5.5. Відображення товарно-матеріальних запасів у фінансовій звітності

Метою вивчення розділу е отримання знань щодо економічної сутності, складу товарно-матеріальних запасів, порядку організації їх обліку та оцінки; виявлення особливостей методів вітчизняного обліку та оцінки запасів у порівнянні із зарубіжним досвідом, а також набуття практичних навичок оцінки та відображення в обліку і фінансовій звітності товарно-матеріальних запасів.

ПІСЛЯ ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ, ВИ ПОВИННІ ВМІТИ:

o формулювати визначення товарно-матеріальних запасів;

o правильно класифікувати матеріальні цінності і відносити їх до запасів з мстою організації обліку і складання фінансової звітності;

o визначати собівартість придбаних запасів;

o визначати собівартість реалізованих запасів із застосуванням різних методів;

o порівнювати методи оцінки вибуття ТМЗ та визначати їх вплив на фінансові результати;

o організовувати облік ТМЗ за постійною та періодичною системами;

o розкривати інформацію про товарно-матеріальні запаси у фінансовій звітності;

o виявляти особливості вітчизняних методів обліку та оцінки ТМЗ у порівнянні з обліковою практикою зарубіжних країн.

5.1. Поняття, склад товарно-матеріальних запасів, завдання їх обліку та оцінка

Запаси вміщують у собі значну частину активів підприємства, призначених для здійснення основної діяльності. Вони також є головним джерелом доходу і відіграють важливу роль в утворенні прибутку. У зв'язку з цим методи оцінки і обліку запасів суттєво впливають на Баланс і Звіт про прибутки та збитки, а також мають важливе значення для аналізу фінансового стану фірми та результатів проведених нею операцій.

До складу запасів включають матеріальні активи, що придбані та зберігаються для перепродажу, а також призначені для використання у процесі виробництва та при наданні послуг.

Запаси товарно-матеріальних цінностей має кожна компанія, незалежно від сфери її діяльності. Для торговельної компанії основним джерелом доходу є продаж товарів. Тому запаси оптової та роздрібної торгівлі складаються із товарів, що закуповуються у готовому вигляді і продаються без додаткової обробки чи переробки.

Виробнича компанія перетворює сировину та деталі на готові вироби. Тому у виробничому бізнесі існує три типи запасів: сировина і матеріали, незавершене виробництво і кінцевий товар - готова продукція. Отже, рахунок "Запаси" у зарубіжних компаніях поділяється на декілька рахунків другого порядку, кожен з яких призначений для обліку і контролю за рухом певного виду товарно-матеріальних цінностей.

Очікується, що протягом одного року або операційного циклу запаси перетворяться в готівку, тому вони відносяться до поточних активів. Разом з тим, ліквідність цієї статті дещо менша, ніж дебіторської заборгованості.

У Балансах західних країн товарно-матеріальні запаси представляються однією статтею "Запаси" (Stock- англ.; Inventory - амер.).

Основні методологічні принципи оцінки, обліку та відображення у фінансовій звітності запасів викладені у Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 2, відповідно до якого запаси - це активи, які:

а) утримуються для продажу за умов звичайної господарської діяльності;

б) перебувають у процесі виробництва для такого продажу

або

в) існують у формі основних чи допоміжних матеріалів для споживання у виробничому процесі або при наданні послуг.

Як бачимо, основним критерієм віднесення активів до запасів є мета, з якою вони утримуються. Тому земля та інша нерухомість, машини і обладнання, що утримуються для продажу - також вважаються запасами товарів.

До основних завдань обліку руху запасів можна віднести наступні:

1) визначення собівартості придбаних запасів;

2) визначення вартості, за якою запаси мають бути списані на витрати в результаті їх використання, споживання чи продажу;

3) визначення вартості, за якою запаси мають бути відображені у Балансі на дату його складання.

Перше і друге завдання пов'язані з визначенням вартості запасів, що знаходяться у залишку і відображаються у Балансі. Згідно з МСБО 2, запаси повинні вимірюватися та відображатися в обліку і звітності за найменшим із двох показників: собівартістю або чистою вартістю реалізації.

До собівартості запасів включаються всі витрати на придбання (купівельна вартість, транспортування, мито), переробку та інші. Торговельні знижки, компенсації і субсидії вираховуються при визначенні вартості придбання. Із собівартості запасів виключаються і визнаються як витрати періоду, в якому вони відбулися:

o наднормативні суми відходів матеріалів, оплати праці або інших виробничих витрат;

o витрати на зберігання, крім витрат, що зумовлені виробничим процесом і є необхідними для наступного етапу виробництва;

o адміністративні накладні витрати, не пов'язані з доставкою запасів до їх теперішнього місця розташування та приведенням у теперішній стан;

o витрати на продаж.

У тих випадках, коли запаси виявилися пошкодженими, частково чи повністю застарілими або ціна їх реалізації знизилася - застосовується практика часткового списання запасів нижче собівартості до чистої вартості реалізації, оскільки балансова вартість активу не повинна перевищувати суму, яка очікується від їх продажу або використання. Чиста вартість реалізації - це розрахункова ціна продажу, зменшена на розрахункові витрати, пов'язані із завершенням виробництва чи здійсненням продажу.