Облік у зарубіжних країнах - Губачова О.М. -
РОЗДІЛ 8. ОБЛІК ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

8.1. Сутність, класифікація та оцінка зобов'язань.

8.2. Облік короткострокових (поточних) зобов'язань.

8.3. Облік зобов'язань по заробітній платі та пов'язаних з нею відрахуваннях.

8.4. Облік довгострокових векселів.

8.5. Види облігацій і порядок їх випуску.

8.6. Облік довгострокових облігацій.

8.7. Облік довгострокових орендних зобов'язань.

8.8. Облік пенсійних зобов'язань.

Метою вивчення даного розділу є отримання теоретичних знань з економічної сутності, оцінки, організації обліку короткострокових і довгострокових зобов'язань у зарубіжних країнах та його нормативного забезпечення, а також набуття практичних навичок з відображення в бухгалтерському обліку виникнення і погашення короткострокової та довгострокової заборгованості.

ПІСЛЯ ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ, ВИ ПОВИННІ ВМІТИ:

o розкрити економічну сутність короткострокових і довгострокових зобов'язань;

o дати класифікацію зобов'язань та визначити критерії їх визнання і оцінки;

o викласти порядок розкриття інформації про короткострокові та довгострокові зобов'язання у фінансовій звітності;

o організувати облік зобов'язань по заробітній платі і відрахуваннях з неї, довгострокових векселях, облігаціях та лізингових операціях із застосуванням передового зарубіжного досвіду;

o розраховувати ринкову ціну облігації, суму амортизації дисконту і премії по випущених облігаціях, а також лізингових платежів;

o відобразити в обліку конвертацію облігацій в акції;

o виявити відмінності національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку стосовно обліку короткострокових і довгострокових зобов'язань у порівнянні з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

8.1. Сутність, класифікація та оцінка зобов'язань

Важливою умовою успішного функціонування підприємств в ринкових умовах є оптимізація зобов'язань, які виникають внаслідок минулих операцій чи подій. Зобов'язання є однією із складових Балансу і розглядаються як джерела формування фінансових ресурсів для фінансування операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємств. У майбутньому заборгованість за зобов'язаннями має бути погашена шляхом передачі кредиторам певних активів або послуг. Таким чином, зобов'язання - це вимоги кредиторів стосовно активів підприємства. Наявність зобов'язань (боргів) зменшує економічні вимоги підприємства і його капітал. Згадаємо формулу:

Активи = Зобов'язання + Капітал; (8.1)

Активи - Зобов'язання = Капітал (8.2)

Вимоги кредиторів щодо активів підприємства мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників. Інформація про зобов'язання підприємства допомагає користувачам фінансових звітів аналізувати його фінансовий стан та приймати фінансові рішення. Зобов'язання визнається в Балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує імовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

У бухгалтерському обліку зобов'язання відображають тільки тоді, коли виникає заборгованість по них. Як правило, кредиторська заборгованість виникає після одержання прав використання товарів і послуг. Зобов'язання розглядаються як кредиторська заборгованість, якщо вони:

o мають місце в теперішньому і є наслідком минулих фактів господарського життя (придбання, товарів; нанесення збитків, за які підприємство несе відповідальність, тощо);

o пов'язані з необхідністю майбутніх платежів з метою збереження господарських зв'язків підприємства або у відповідності з нормальним здійсненням господарської діяльності;

o мають визначений термін виконання (проте конкретна дата може бути невідома).

Кредиторська заборгованість визнається, якщо вона відповідає її визначенню, може бути виміряна і є релевантною і достовірною. Класифікація зобов'язань зображена на рис. 8.1.

Зобов'язання

в залежності від порядку визначення суми

фактичні

умовні

в залежності від термінів погашення

короткострокові (поточні)

довгострокові

Рис. 8.1. Класифікація зобов'язань

Фактичні зобов'язання виникають на основі договору, контракту, одержаного рахунка, сума заборгованості по них відома.

За умовними зобов'язаннями, навпаки, точна сума не може бути визначена до настання певної дати. Це заборгованість зі сплати податків, відпусток тощо.

Короткострокові (поточні) зобов'язання мають бути погашені в процесі одного операційного циклу діяльності підприємства або протягом одного фінансового року після дати складання Балансу. Термін оплати довгострокових зобов'язань перевищує фінансовий рік.

Оцінюються зобов'язання згідно з принципом собівартості, за номінальною вартістю. Як правило, вона вимірюється поточною дисконтованою оцінкою очікуваного платежу. По короткострокових зобов'язаннях величина дисконту незначна і кредиторська заборгованість може бути виражена за своєю номінальною вартістю в сумі, що підлягає сплаті в майбутньому. По довгострокових зобов'язаннях сума дисконту, як правило, є суттєвою. Тому договірні платежі по відсотках і погашенню довгострокової заборгованості мають бути дисконтовані.

8.1. Сутність, класифікація та оцінка зобов'язань
8.2. Облік короткострокових (поточних) зобов'язань
8.3. Облік зобов'язань по заробітній платі та пов'язаних з нею відрахуваннях
8.4. Облік довгострокових векселів
8.5. Види облігацій і порядок їх випуску
8.6. Облік довгострокових облігацій
8.7. Облік довгострокових орендних зобов'язань
8.8. Облік пенсійних зобов'язань
РОЗДІЛ 9. ОБЛІК ДОХОДІВ, ВИТРАТ ТА ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
9.1. Сутність, класифікація та порядок визнання доходів і витрат