Облік у зарубіжних країнах - Губачова О.М. -
10.1. Економічна сутність та класифікація власного капіталу

10.1. Економічна сутність та класифікація власного капіталу.

10.2. Облік капіталу одноосібного власника.

10.3. Облік власного капіталу і розподіл прибутку в товариствах.

10.4. Облік власного капіталу і розподіл прибутку в корпораціях.

Метою опрацювання даного розділу є отримання теоретичних знань з питань економічної сутності, класифікації, формування та організації обліку власного капіталу, засвоєння методики розподілу прибутку в товариствах і корпораціях, а також набуття практичних навичок з відображення в бухгалтерському обліку формування власного капіталу та використання прибутку господарюючими суб'єктами з різними організаційно-правовими формами бізнесу.

ПІСЛЯ ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ, ВИ ПОВИННІ ВМІТИ:

o розкрити економічну сутність власного капіталу;

o ознайомитися з класифікацією власного капіталу;

o виявити особливості у формуванні власного капіталу господарюючих суб'єктів з різними організаційно-правовими формами бізнесу;

o відобразити в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності зміни у власному капіталі господарюючих суб'єктів з різними організаційно-правовими формами бізнесу;

o ознайомитися з порядком розподілу прибутку в товариствах і корпораціях;

o виявити відмінності національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку стосовно обліку власного капіталу і розподілу прибутку в товариствах та корпораціях порівняно з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

10.1. Економічна сутність та класифікація власного капіталу

В зарубіжних країнах основними організаційно-правовими формами бізнесу, метою якого є отримання прибутку, є підприємства на правах одноосібної власності, товариства і корпорації. В умовах ринкової економіки обов'язковим чинником успішного функціонування господарюючих суб'єктів, незалежно від форми власності, є формування власного капіталу в момент їх створення і поповнення власних фінансових ресурсів у процесі господарської діяльності.

Бухгалтерське рівняння Активи = Капітал представляє в алгебраїчній формі економічний стан підприємства в будь-який час і відображає співвідношення між економічними ресурсами компанії та правами на них. Тобто активи, з одного боку характеризують економічні ресурси, а з іншого - права на них і на одержання майбутніх доходів. "Нічого не виникає з нічого", компанія має зобов'язання по своїх активах.

Активи = Зобов'язання

Це зобов'язання перед кредиторами (залучений капітал) і перед власниками (власний капітал). Тому фундаментальна облікова модель має вигляд:

Активи = Зобов'язання + Капітал

Оскільки зобов'язання перед кредиторами виконуються за законом в першу чергу, капітал власників (або права власників) - це залишкова частка прав на активи підприємства. Власний капітал є різницею між активами підприємства і його кредиторською заборгованістю і характеризує ту частину "чистих активів" компанії, яка складає його власність:

Активи - Зобов'язання = Капітал

Таким чином, хоча власники беруть на себе максимальний ризик, властивий підприємству, вони мають право на всю залишкову винагороду, пов'язану з ним.

Отже, у відповідності з п. 49 Концептуальної основи складання та подання фінансових звітів власний капітал є часткою в активах підприємства, яка залишилась після вирахування всіх його зобов'язань. Цим документом (п. 65) передбачена можливість поділу власного капіталу на підкласи. Так, наприклад, в акціонерному товаристві пропонується виділити такі підкласи власного капіталу: кошти, внесені акціонерами; нерозподілений прибуток; резерви, які відображають асигнування нерозподіленого прибутку; резерви, які відображають коригування збереження капіталу. Така класифікація необхідна користувачам фінансових звітів для прийняття управлінських рішень за умови визначення в ній правових та інших обмежень щодо здатності підприємства розподіляти та використовувати власний капітал, а також прав сторін з часткою власності у підприємстві на отримання дивідендів або на виплати капіталу.

Як правило, сума власного капіталу, наведена в Балансі, не відображає ні поточну ринкову, ні іншу оцінку підприємства для його власників. Це лише різниця між активами і зобов'язаннями. Як наслідок, значення власного капіталу перебуває у безпосередній залежності від умовностей оцінки активів і зобов'язань.

Власний капітал формується за рахунок: 1) внесення власникам підприємства грошових коштів та інших активів; 2) накопичення суми доходу, яка залишається на підприємстві. Тому, зазвичай, власний капітал поділяється на дві категорії - інвестований капітал (його ще називають вкладений або сплачений) і нерозподілений прибуток. Детальна класифікація капіталу і його облік залежать від форми організації бізнесу і розглядатимуться нами окремо.

Власники підприємства мають різноманітні права, але з позицій бухгалтерського обліку інтерес представляють ті з них, які стосуються права власності на діюче підприємство (право продажу або передачі частки в капіталі), а також ті, що мають відношення до розподілу коштів підприємства (наприклад, у зв'язку з його ліквідацією). Визнання і розкриття цих прав є одним із найважливіших завдань бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Порядок подання інформації про зміни у власному капіталі в фінансовій звітності та визначення облікового підходу до власного капіталу регламентується МСБО 1 "Подання фінансових звітів", МСБО 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання", МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка", МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації".

10.2. Облік капіталу одноосібного власника
10.3. Облік власного капіталу і розподіл прибутку в товариствах
10.4. Облік власного капіталу і розподіл прибутку в корпораціях
РОЗДІЛ 11. ОСНОВИ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ
11.1. Мета та функції управлінського обліку
11.2. Система рахунків управлінського обліку
11.3. Класифікація витрат в управлінському обліку
11.4. Системи та методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРА ТУРИ
ПЕРЕДМОВА