Судова бухгалтерія - Дондик Н.Я. -
Розділ 9. Організація, призначення, проведення судово-бухгалтерської експертизи та оцінка її результатів

9.1. Поняття, предмет та метод судово-бухгалтерської експертизи, її призначення та проведення, класифікація судових експертиз

На стадії досудового розслідування та судового розгляду важлива роль належить науковим методам збору доказів. Одним з таких методів, що застосовується у процесі розслідування або судового розгляду справ про розкрадання та привласнення майна, інші корисливі господарські злочини, є судово-бухгалтерська експертиза [26, с.247].

Судово-бухгалтерська експертиза належить до найпоширеніших видів судових експертиз. її застосовують при розслідуванні та розгляді кримінальних і цивільних справ, коли виникають питання, для розв'язання яких необхідні спеціальні знання з бухгалтерського обліку та аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства [26, с.248].

Судово-бухгалтерська експертиза на стадіях провадження дізнання, досудового слідства і судового розгляду складається з дослідження матеріалів справи фахівцем-бухгалтером і надання, у відповідності до його спеціальних знань, висновку за поставленими питаннями, що відносяться до господарської діяльності і знайшли своє відображення в бухгалтерському обліку.

Як визначено в Законі України "Про судову експертизу",

судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду.

Правовою основою призначення і проведення судових експертиз є Закон України "Про судову експертизу", Кримінально-процесуальний

(КПК), Цивільний процесуальний (ЦПК), Господарський процесуальний (ГПК) кодекси України. Законодавство встановлює, що судові експертизи по кримінальних і цивільних справах призначаються в тих випадках, коли для вирішення питань при провадженні за цими справами необхідні спеціальні пізнання.

Історія розвитку судової експертизи в нашій країні почалася з 10 липня 1923 року, коли Рада Народних Комісарів України затвердила Положення про обласні кабінети науково-судової експертизи в Харкові, Києві й Одесі. Нове Положення про кабінети науково-судової експертизи, що було прийняте 25 квітня 1925 року, уже передбачало виконання ними не тільки експертиз, але також наукових праць і експериментальних досліджень з питань криміналістичної техніки і методології розслідування злочинів. У зв'язку з розширенням функцій кабінети у тому ж 1925 році були перейменовані в інститути науково-судової експертизи. Таким чином, у судовій системі був створений такий важливий і самостійний інститут, як судова експертиза, незалежна від органів слідства.

Судово-бухгалтерська експертиза, як і будь-яка судова експертиза, не існує поза кримінальними чи цивільними справами, що виникають у процесі розслідування або судового розгляду. Незалежно від того, по яких справах призначається судово-бухгалтерська експертиза, предметом )) є господарська діяльність, відображена в документах бухгалтерського обліку та бухгалтерських регістрах, що стали об'єктом розслідування чи судового розгляду і у відношенні яких перед експертом-бухгалтером поставлені слідчим або судом питання, що потребують застосування спеціальних знань з бухгалтерського обліку і аналізу господарської діяльності підприємств [с.248-249].

Судово-бухгалтерська експертиза характеризується процесуально-правовим і фінансово-господарським змістом [26. с.249].

Процесуально-правовий зміст судово-бухгалтерської експертизи - це система правил, встановлених чинним кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним законодавством та Законом України "Про судову експертизу", які регулюють порядок її призначення та проведення, права і обов'язки експерта-бухгалтера, а також інших учасників процесу у зв'язку з проведенням експертизи [26, с.249].

Фінансово-господарський зміст судово-бухгалтерської експертизи полягає в реалізації нею знань з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності, у специфіці предмета та методів дослідження. Ці особливості виділяють її у самостійний вид судової експертизи [26, с.249].

Бухгалтер-експерт обов'язково повинен володіти як певним обсягом процесуально-правових знань, так і достатніми знаннями з бухгалтерського обліку та аналізу господарської діяльності. Тільки при суворому додержанні ним процесуального законодавства і правильному застосуванні спеціальних знань судово-бухгалтерська експертиза може бути визнана доброякісною і такою, що відповідає своєму призначенню [26, с.249].

Необхідно розрізняти поняття предмета судово-бухгалтерської експертизи як дослідження явищ господарської діяльності і предмета судово-бухгалтерської експертизи, що проводиться по конкретній справі [26, с.249].

У першому випадку предмет експертизи становлять питання, які взагалі входять у компетенцію експерта-бухгалтера, у другому - предметом експертизи є питання слідчого або суду, поставлені бухгалтеру-експерту з конкретної справи [26. с.249].

Предмет судово-бухгалтерської експертизи визначається конкретно поставленими завданнями і змістом питань, які вона вирішує. Як правило, основні питання, на які повинен дати відповіді експерт у своєму висновку, пов'язані з обґрунтуванням висновків проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства що перевіряється. Предметом судово-бухгалтерської експертизи є стан і результати економічної діяльності підприємств, установ і організацій. Тому в спеціальній літературі (на відміну від Інструкції Мін'юсту) клас експертиз, що характеризується застосуванням різнобічних спеціальних знань у галузі економіки і суміжних наук, більша кількість науковців називає судово-економічною експертизою. Однак єдина наукова класифікація судово-економічних експертиз поки що не сформувалась.

Можна погодитись із думкою тих науковців, які пропонують, щоб в основу класифікації судово-бухгалтерських експертиз за видами і різновидами були покладені класифікація економічних наук (фінансова експертиза, економіко-статистична експертиза, експертиза економіка праці), класифікація галузей економіки (експертиза в промисловості, експертиза сільського господарства, будівельна експертиза) і класифікація видів економічної діяльності (експертиза приватизації, страхової діяльності, оподаткування тощо). Однак офіційно така класифікація не затверджена.

Серед основних завдань, що вирішуються судовими експертами, можна виділити такі класи:

o завдання, пов'язані з ідентифікацією об'єктів. Наприклад, встановлення посадової особи, відповідального за здійснення і документальне оформлення незаконної господарської операції;

o діагностичні завдання - складаються у виявленні механізму події, встановленні часу, способу і послідовності дій, що привели до правопорушення, якісних і кількісних характеристик здійснених діянь. Наприклад, розкриття механізму розкрадання товарно-матеріальних цінностей і коштів, розрахунок суми заподіяного збитку;

o завдання, пов'язані з експертною профілактикою, тобто діяльністю з виявлення обставин, що сприяють здійсненню злочинів (правопорушень) і розробці заходів щодо їх усунення. Наприклад, розробка на основі експертного дослідження рекомендацій з удосконалювання первинного обліку товарно-матеріальних цінностей і організації контрольних перевірок окремих груп матеріалів з метою забезпечення їх схоронності на складах і в коморах підприємства.

Об'єктом судово-бухгалтерської експертизи є документи, бухгалтерські регістри та бухгалтерська звітність, в яких відображена господарська діяльність підприємств, у тому числі і протиправна. Саме документи створюють специфічний об'єкт судово-бухгалтерської експертизи. На підставі дослідження документів експерт робить висновки щодо законності господарських операцій та правильності відображення їх у бухгалтерському обліку. При цьому він не повинен виходити за межі спеціальних знань, тобто давати документам юридичну оцінку і визначати їх доказове значення у справі [26, с.249-250].

Кожна наука, і зокрема судово-бухгалтерська експертиза, досліджує свій предмет за допомогою загальнонаукових та конкретних методів.

Методом судово-бухгалтерської експертизи є сукупність прийомів та способів, які застосовуються бухгалтером-експертом при дослідженні документів та інших матеріалів справи, надісланих йому слідчим або судом [26, с.250].

У загальнонауковому розумінні метод - це спосіб дослідження, що характеризується сукупністю прийомів і засобів, що визначають шлях наукового пізнання і встановлення істини. У цьому змісті методом судово-бухгалтерської експертизи є сукупність загальнонаукових і власних методичних прийомів, що застосовуються експертом-бухгалтером при дослідженні документів і інших наданих йому матеріалів.

Власні науково-методичні прийоми судово-облікової експертизи - це специфічні прийоми експертного дослідження, розроблені на основі досягнень економічних і юридичних наук, досвіду слідчої, контрольно-ревізійної і судово-експертної практики. До них відносяться розрахунково-аналітичні, документальні, органолептичні прийоми, а також прийоми узагальнення і реалізації результатів експертиз.

Розрахунково-аналітичні прийоми містять у собі: економічний аналіз, статистичні розрахунки і економіко-математичні методи.

Економічний аналіз у загальному вигляді можна визначити як вивчення системи показників, що характеризують господарську діяльність підприємств і організацій, яка передує прийняттю раціональних управлінських рішень.

Використання методів економічного аналізу в ході експертного дослідження є ефективним засобом для виявлення окремих невідповідностей, які виявляються в ході протікання економічних процесів і отримали своє відображення в обліковій інформації. Економічний аналіз широко застосовують у юридичній і слідчій практиці для виявлення й оцінки причин, що впливають на відхилення від нормального протікання виробничих процесів.

Систему показників можна поділити на три великих групи:

1) дані контролюючих, статистичних і фінансово-кредитних органів про роботу підприємства яка аналізується; висновки і пропозиції вищих організацій за підсумками роботи за визначений звітний період; повідомлення в засобах масової інформації;

2) дані самого підприємства: планові документи, інформативна, проектно-кошторисна, технологічна і фінансова документація, дані оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку, звітність;

3) додаткові дані: протоколи зборів засновників і акціонерів; інформація, отримана від працівників підприємства; дані, отримані в ході оперативно-розшукових заходів тощо.

При аналізі економічних показників можуть бути помічені ознаки порушення планової, фінансової, кошторисної і бюджетної дисципліни, виявлені факти нераціонального, неощадливого і нецільового використання засобів і інші відхилення. Все це знаходить своє відображення в, так званих, економічних невідповідностях.

Слідча і судова практика як докази по кримінальних справах використовує не всі матеріали економічного аналізу, а лише ті з них, що, виявляючи негативні відхилення, не мають задовільних економічних пояснень, але логічно виявляють свій зв'язок із розслідуваними злочинами.

Однак виявлені в ході економічного аналізу негативні тенденції і відхилення від нормативного ходу виробничих процесів самі по собі не є порушенням законодавства, а лише вказують напрямок проведення більш детального дослідження. Докази ж здійснення протиправних дій у сфері економіки встановлюються документальними й органолептичними прийомами судово-бухгалтерської експертизи.

Використання тих чи інших прийомів дослідження документів залежить від особливостей злочинів, документообігу в галузі, в якій скоєно злочин, та обліку господарських операцій на конкретному підприємстві [26, с.250].

Коли слідчий приходить до висновку щодо необхідності проведення судово-бухгалтерської експертизи, він, керуючись статтями 75, 196 КПК України, складає про це постанову. Судово-бухгалтерська експертиза призначається лише з порушеної кримінальної справи, яка знаходиться у провадженні відповідного органу [26, с.252].

При розслідуванні кримінальних справ про розкрадання майна підприємств, організацій та установ, громадських організацій необхідність у призначенні судово-бухгалтерської експертизи (у тому числі після проведення документальної ревізії) виникає:

o якщо результати (висновки) ревізії суперечать матеріалам справи і усунення цих протиріч потребує висновку експерта;

o при протиріччях у висновках первинної і повторної документальної ревізії;

o у разі обґрунтованого клопотання звинувачуваного про призначення судово-бухгалтерської експертизи;

o у випадках застосування ревізором сумнівних методів визначення заподіяної матеріальної шкоди;

o коли експерт іншої спеціальності не може зробити обґрунтований висновок без додаткового дослідження матеріалів справи експертом-бухгалтером [26. с.251].

Перелік матеріалів, що направляються експерту-бухгалтеру, залежить від питань, поставлених перед ним слідчим чи судом за конкретною справою.

Основна діяльність експерта-бухгалтера пов'язана з дослідженням бухгалтерських документів, що згідно з КПК України передбачені як джерела доказів по справі, що знаходиться у впровадженні. Якщо ж такий документ є знаряддям злочину (наприклад, підроблене доручення і накладна, за якими отримані і привласнені товарно-матеріальні цінності) чи зберіг на собі сліди злочину (інвентаризаційний опис і порівнювальна відомість, що встановлюють нестачу цінностей), то він, згідно зі ст.78 КПК України, являє собою речовий доказ.

Визнання слідчим документа речовим доказом оформлюється відповідною постановою і це відбивається в протоколі його огляду. Потім цей документ може бути залучений до справи чи залишений на зберігання в тій чи іншій організації. При цьому у справі залишається протокол огляду документа і розписка особи, що прийняла документ на зберігання.

У зв'язку з впровадженням комп'ютерних технологій в обліковий процес, для оцінки і вивчення інформації, що зберігається в комп'ютері і на магнітних носіях, можуть бути використані дані іншого виду судових експертиз, що формується - комп'ютерно-технічної.

Оскільки результати коп'ютерно-технічної експертизи, особливо програмного забезпечення, прямо залежать від збереження інформації на внутрішніх і зовнішніх носіях, необхідно при вилученні об'єктів і підготовці їх для експертизи дотримуватися ряду правил, що виключають навмисне псування чи знищення даних, що зберігаються в коп'ютерах.

Важливим джерелом інформації для правильної оцінки наданих даних при проведенні обліково-бухгалтерської експертизи є нормативно-правові акти України. Оскільки ці законодавчо-правові акти в Україні зазнають частих змін і доповнень, експерт повинен чітко визначити, до якого періоду дії нормативного документа відноситься до-сліджувальна подія. Для цього він повинен мати доступ до повної бази даних правових актів України, що діяли на її території і в окремих регіонах протягом різних періодів часу.

Експерт-бухгалтер може досліджувати тільки ті документи, що вже оглянуті, знаходяться у справі і надані йому слідчим чи судом. Якщо в основу дослідження покладена тільки ксерокопія документа, то експерт повинен згадати про це у своєму висновку.

Постанова про призначення експертизи як процесуальний документ складається з трьох частин: вступної, описової і резолютивної

[26, с.252].

У вступній частині вказується дата і місце складання постанови, посада та прізвище особи, що прийняла постанову, найменування кримінальної справи, з якої призначена експертиза [26, с.252].

В описовій частині постанови відображається суть справи і обставини, що спричинюють проведення експертизи, а також особливості об'єкта дослідження, які можуть мати певне значення для висновку експерта-бухгалтера. Завершується описова частина постанови формуванням підстав для призначення експертизи [26, с.252].

У резолютивній частині постанови міститься виклад рішення про призначення судово-бухгалтерської експертизи, вказуються: вид експертизи за процесуальними ознаками (додаткова, повторна, комісійна), прізвище експерта, питання, щодо яких він повинен дати висновки, перелік матеріалів справи, які надсилаються експерту-бухгалтеру для дослідження. При проведенні судово-бухгалтерської експертизи в експертній установі у резолютивній частині постанови зазначається конкретний виконавець - експерт цієї установи. Оскільки за законом експертом може бути лише фізична особа, тому не можна в постанові вказувати, що проведення експертизи доручається певній установі або службі, наприклад, "Бюро судово-бухгалтерської експертизи" тощо

[26, с.252-253].

Перелік матеріалів, що надсилаються експерту-бухгалтеру для дослідження, залежать від питань, які на вирішення експерта ставить слідчий, а також від кримінальної справи, порушеної проти осіб підприємства тієї чи іншої галузі народного господарства [26, с.253].

Як правило, слідчий направляє для експертного дослідження такі документи:

o акти документальних ревізій, в яких на підставі документів відображено рух товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів за досліджуваний період;

o документи інвентаризації (інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, акти інвентаризації);

o товарні, касові звіти, а також інші звіти матеріально відповідальних осіб з усіма первинними прибутково-видатковими документами;

o первинні документи, що відображають господарські операції, стосовно яких перед експертом поставлені питання;

o розрахунково-платіжні відомості, депонентські відомості, особові картки та інші касові документи;

o трудові договори, договори про матеріальну відповідальність, накази на призначення та звільнення з посади;

o протоколи допитів звинувачених та свідків, протоколи очних ставок та огляду документів:

o висновки експертів інших спеціальностей;

o неофіційні документи та інші матеріали, які мають значення для судово-бухгалтерської експертизи [26, с.253].

Документи, що надходять на дослідження експерта, повинні бути перевірені як з формальної сторони, так і на предмет відбитих у ньому операцій. Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24.05.95 р., щоб документ мав юридичну чинність і доказовість, він повинен мати всі передбачені обов'язкові реквізити. Перелік обов'язкових реквізитів затверджено Законом України " Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні".

Всі документи, з якими працює експерт, можна класифікувати на доброякісні (правильно оформлені і правильно відбивають здійснену операцію) і недоброякісні (неправильно оформлені, що не відбивають дійсно виконаної операції чи відбивають її у перекрученому вигляді).

Недоброякісні документи можна розділити на недоброякісні за формою і за відбитими у них операціями.

Недоброякісні за формою документи, у свою чергу, поділяються на неоформлені (недооформлені), де відсутні деякі реквізити, і неправильно оформлені (наприклад, на бланках не встановленої форми).

Документи, недоброякісні за сутністю змісту, можна поділити на три групи: що утримують випадкові помилки, що відбивають незаконні операції і підроблені.

До випадкових помилок, що мають місце в документах, можна віднести перекручування в найменуванні організації, якій адресовано документ, чи номери їх поточного рахунку, у номенклатурному номері відпущених товарно-матеріальних цінностей тощо.

До документів, що відображають незаконні операції, відносять такі правильно оформлені документи, у яких зафіксовані операції, які не відповідають чинному законодавству чи нормативним документам. Наприклад, видатковий касовий ордер на видачу матеріальної допомоги без додатка до нього відповідних документів.

До підроблених документів відносяться такі, у яких фальсифіковані їх реквізити (печатки, підписи посадових осіб), а також ті, у яких перекручено сам зміст операції, арифметичні дані документа.

Часто підроблені документи називають "фіктивними". Однак у кримінальному законодавстві такого терміна немає, а говориться лише про службові підробки (ст.358 КК України), тобто внесення посадовою особою в офіційні документи свідомо помилкових даних, складання і видача свідомо помилкових документів. Слово ж "фіктивний" означає "не існуючий в дійсності". Документ, що відбиває фіктивну, не існуючу операцію, сам по собі є реальним підробленим документом.

Підроблені документи, що містять свідомо помилкові дані, поділяються на безтоварні і безгрошові (цілком чи частково). Документи, якими оформлений рух товарно-матеріальних цінностей, їх надходження чи витрата, у той час коли ці цінності були викрадені чи залишилися без руху, називають безтоварними, а документи, якими оформлено рух грошових коштів - безгрошовими.

Для експертного дослідження мають велике значення і неофіційні документи (чернетки). При виконанні експертиз їх використовують для порівняння з даними офіційного бухгалтерського обліку. їх варто враховувати, наприклад, при визначенні нестач і надлишків товарно-матеріальних цінностей, розподілу сум збитків між організаціями і матеріально-відповідальними особами тощо. Але використання експертом неофіційних записів можливе тільки за таких умов:

o якщо встановлено їх походження і однозначний зміст;

o якщо вони надані експерту як первинні дані.

Така класифікація має важливе практичне значення при дослідженні господарських операцій і документів, якими вони оформлені. Встановлення недоброякісних документів дає можливість експертубухгалтеру дати експертну оцінку, а слідчому і суду - розкрити незаконні операції.

Проведення судово-бухгалтерської експертизи передбачає тісну взаємодію слідчого з експертом-бухгалтером, яка виявляється у тому, що:

o слідчий контролює дотримання експертом строків проведення експертизи та створює йому необхідні умови для успішного виконання роботи;

o експерт знайомить слідчого зі своїм планом роботи і вибраною методикою дослідження;

o додаткові матеріали збираються як за ініціативою слідчого, так і за клопотанням експерта;

o експерт і слідчий спільно визначають строки проведення етапів експертизи [26, с.254].

У відповідності до ст.312 КПК України суд мотивованою постановою може призначити також додаткову чи повторну експертизу.

Додаткова судово-бухгалтерська експертиза призначається у випадках, коли:

а) даний висновок недостатньо ясний чи неповний;

б) перед експертом-бухгалтером, слідчим і судом поставлені нові питання;

в) обвинувачуваний дає пояснення, що має істотне значення для справи.

Додаткова експертиза призначається постановою слідчого або ухвалою (постановою) суду, у якій вказуються додаткові питання. Постанова пред'являється обвинувачуваному. Додаткова експертиза доручається тому ж чи іншому експерту.

Додаткова експертиза призначається в разі суттєвої зміни попередніх обставин виконання проектів на час проведення експертизи на вимогу замовника експертизи. Відповідно до ст.75 КПК чи ст.61 ЦПК експертиза призначається після розгляду судом (слідчим) висновку первинної судової експертизи, коли з'ясовується, щоб усунути неповноту або неясність висновку через допит експерта неможливо. Неясність висновку полягає у тому, що за ним не можна точно встановити, чи є висновок експерта категоричним чи вірогідним. Якщо експерт досліджував не всі надані в його розпорядження об'єкти і документи, а тільки частину з них, чи відповів не на всі поставлені перед ним питання, то така експертиза є неповною. Таким чином, додаткова експертиза, в основному, призначається для роз'яснення, уточнення і конкретизації результатів первинної експертизи. І тому в більшості випадків вона доручається експерту, що проводив основну експертизу і вже добре знайомому з конкретними обставинами справи. Однак для проведення додаткової експертизи може бути призначений і інший експерт.

В постанові (ухвалі) про призначення додаткової експертизи необхідно обов'язково вказати, які обставини обумовили необхідність розширення експертного дослідження.

При цьому слід мати на увазі, що у випадках, коли виникає необхідність проведення дослідження нових об'єктів або інших обставин справи призначається нова експертиза, що не є додатковою.

Повторна експертиза призначається у випадку необґрунтованості висновку чи сумнівів у його правильності. При проведенні повторної експертизи обвинувачуваний користується правами, наданими йому законом при призначенні і проведенні експертизи.

Повторний висновок експерта-бухгалтера необхідно, якщо первісний висновок суперечить документам і матеріалам справи, якщо обвинувачуваний опорочив висновок експерта-бухгалтера, якщо первісний висновок складений особою, кваліфікація чи ділові якості якого ставляться під сумнів слідчим чи судом, а також якщо по закінченню роботи експерта-бухгалтера у слідчого з'являються нові матеріали, що суперечать тим, що спочатку були досліджені і покладені в основу висновку Повторний висновок потрібно, якщо експерт-бухгалтер порушив свої процесуальні права чи вийшов за межі своєї компетенції.

Виконання повторної судово-бухгалтерської експертизи доручається іншому експерту чи іншим експертам. При призначенні повторної судово-бухгалтерської експертизи слідчий (суд) виносить постанову, яка пред'являється обвинувачуваному. У постанові слідчий (суд) обґрунтовує свою незгоду з первісним висновком експерта-бухгал-тера, посилаючись на обставини справи і конкретні матеріали, і після цього формулює питання, по яких повинно бути наданий висновок.

Якщо слідчий не згодний з висновком першого експерта-бухгалтера і не вважає потрібним призначати повторну експертизу, він викладає мотиви своєї незгоди в обвинувальному висновку чи в постанові про припинення справи. Суд мотивує свою незгоду з висновком експерта-бухгалтера в рішенні чи в ухвалі (ст. 62 ЦПК).

Експерт-бухгалтер - це висококваліфікований спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку, аналізу і контролю господарської діяльності, обов'язком якого є дослідження правильності відображення господарської діяльності підприємства у документах бухгалтерського і податкового обліку при розслідуванні та розгляді кримінальних і цивільних справ [26, с.254].

Коло питань, які вирішуються в процесі судово-бухгалтерської експертизи, визначаються її завданнями, до яких належать:

o перевірка та підтвердження за допомогою документів розміру нестач або лишків матеріальних цінностей і грошових коштів, визначення періоду та місця їх створення;

o документальне підтвердження розміру матеріальної шкоди, заподіяної посадовими та матеріально відповідальними особами у результаті скоєння корисливих правопорушень;

o виявлення недоліків в організації бухгалтерського обліку, звітності і контролю фінансово-господарської діяльності підприємства, які сприяли утворенню матеріальної шкоди;

o визначення кола осіб, на чиїй відповідальності в період створення нестачі або лишків, знаходилися товарно-матеріальні цінності та грошові кошти;

o визначення кола посадових осіб, які зобов'язані були забезпечити виконання вимог бухгалтерського обліку та контролю, недодержання яких установлено в ході проведення експертизи;

o документальне підтвердження господарських операцій по прийманню, реалізації і збереженню товарно-матеріальних цінностей та руху грошових коштів;

o встановлення правильності методики проведення документальної ревізії та достовірності її результатів;

o вивчення та аналіз змісту документів для експертного висновку щодо обґрунтованості списання на виробництво сировини та матеріалів та законності руху готової продукції;

o встановлення фактів порушення фінансової дисципліни, правильності розрахунків з постачальниками та покупцями, ухилення від сплати податків;

o документальна перевірка чинних правил емісії цінних паперів;

o документальне підтвердження фактів фіктивного банкрутства тощо.

Різниця у процесуальному становищі ревізора і експерта-бухгалтера полягає в тому, що ревізор не є самостійним учасником кримінального процесу.

Різниця між судово-бухгалтерською експертизою і ревізією визначається за:

o об'єктом;

o суб'єктом;

o змістом предмета;

o методами.

Відмінності між судово-бухгалтерською експертизою і ревізією, здійснюваною по завданню правоохоронних органів.

Бухгалтерська експертиза

Ревізія

Експертиза - засіб доказування

Ревізія - спосіб збирання доказів слідчим шляхом використання фахових бухгалтерських знань

Фактичною підставою для призначення бухгалтерської експертизи є наявність обставин справи.

Фактичною підставою вимоги слідчого призначити ревізію є наявність у справі даних, що свідчать про можливість виявлення або спростування фактів зловживань у господарській діяльності

Бухгалтерська експертиза призначається спеціальною постановою відповідного органу. Порядок призначення і провадження експертизи чітко регламентований законодавством

Кримінально-процесуальний закон передбачає право визначених органів вимагати провадження ревізії, але не регламентує порядок призначення і провадження ревізії, оцінки її висновків

Провадження бухгалтерської експертизи має спеціальне процесуальне оформлення. Експерт-бухгалтер самостійно складає висновок, що є джерелом доказів

Ревізор за результатами зробленої ним перевірки складає акт ревізії, який разом з іншими документами, що містять фактичні дані й мають значення для правильного вирішення справи, є джерелом доказу

Провадження бухгалтерської експертизи має спеціальне процесуальне оформлення. Експерт-бухгалтер самостійно складає висновок, що є джерелом доказів.

Ревізор за результатами зробленої ним перевірки складає акт ревізії, який разом з іншими документами, що містять фактичні дані й мають значення для правильного вирішення справи, є джерелом доказу

Експерт-бухгалтер може давати висновок з будь-яких питань справи, які належать до його компетенції

Ревізор може перевіряти і робити висновки з будь-якого питання, що належить до бухгалтерського обліку

Характер і обсяг діяльності експерта-бухгалтера визначаються питаннями, сформульованими в постанові та поставленими на його розгляд слідчим або судом

Характер і обсяг діяльності ревізора визначаються завданнями, сформульованими в наказі про призначення ревізії, які у свою чергу ґрунтуються на завданнях слідчого або суду

Експерт-бухгалтер, застосовуючи свої фахові знання, досліджує матеріали справи, що і дає йому підстави для висновку

Ревізор, крім аналізу даних бухгалтерського обліку, має право проводити інвентаризацію, опечатувати і вилучати документи тощо

Експерт-бухгалтер порушує клопотання про надання додаткових та нових матеріалів, знайомиться з іншими матеріалами справи, які мають відношення до експертного дослідження

Ревізор самостійно підбирає необхідні для роботи документи, активно займається пошуком матеріалів, які свідчать про розкрадання та інші зловживання

Експерт-бухгалтер активно бере участь у процесі, має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, задавати запитання з дозволу слідчого або суду

Ревізор - активний учасник досудового слідства, але він не має ніяких процесуальних прав на цій стадії кримінального процесу. У судовому засіданні може виступати як свідок

Бухгалтерська експертиза

Ревізія

Експерт-бухгалтер проводить дослідження самостійно; як правило - за відсутності слідчого

Ревізор проводить дослідження самостійно, за відсутності слідчого, який тільки контролює проведення ревізії у відповідності до діючого законодавства

Експерт-бухгалтер попереджається про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправильного висновку

Ревізор не попереджається про кримінальну відповідальність

З метою забезпечення явки експерта-бухгалтера для участі в справі встановлюються певні гарантії

Кримінально-процесуальний закон не містить ніяких гарантій забезпечення явки ревізора і проведення ревізії

Компетентність експерта-бухгалтера визначається експертною установою

Компетентність ревізора визначається установою, де він працює

Відмінності між судово-бухгалтерською експертизою та ревізією, яка проводиться по кримінальній справі, та участю спеціаліста-бухгалтера під час досудового слідства та в суді:

Судово-бухгалтерська експертиза

Участь спеціаліста-бухгалтера

Ревізія по завданню правоохоронних органів

Судово-бухгалтерська експертиза - спосіб збирання доказів

Спеціаліст-бухгалтер допомагає особі, яка збирає докази

Ревізія - спосіб збирання доказів. Слідчий призначає проведення ревізії для виявлення матеріалів про нові факти господарської діяльності підприємства

Фактичними підставами для призначення судово-бухгалтерської експертизи є наявність обставин справи, для правильного розуміння яких необхідні спеціальні бухгалтерські знання

Фактичними підставами для залучення спеціаліста-бухгалтера до участі у справі служить необхідність встановлення, закріплення та вилучення доказів

Фактичними підставами для вимоги слідчого призначити ревізію є наявність у справі даних, які свідчать про можливість виявлення нових фактів у діяльності підприємства або заперечення щодо наявних фактів

Судово-бухгалтерська експертиза призначається спеціальною постановою відповідного органу

Залучення спеціаліста-бухгалтера процесуально не оформлюється. Його участь фіксується у відповідному протоколі.

Встановлено право слідчого та інших правоохоронних органів вимагати проведення ревізії, але порядок призначення та проведення її, оцінка ревізії законодавчо не регламентовано

Судово-бухгалтерська експертиза

бухгалтерської експертизи визначено процесуально. Експерт-бухгалтер самостійно складає висновок, що є джерелом доказів по справі

Участь спеціаліста-бухгалтера

стійно не складає ніяких документів по справі. Він має право робити заяви, які стосуються виявлення, закріплення та вилучення доказів

Ревізія по завданню правоохоронних органів

проведеної документальної ревізії складає акт, який є джерелом доказів по справі

Експерт-бухгалтер може давати висновок за питаннями, які відносяться до його компетенції

Спеціаліст-бухгалтер може залучатися до участі у справі тільки у випадках, що передбачені кримінально-процесуальним законодавством

Ревізор може перевіряти та робити висновки за будь-якими питаннями, що відносяться до бухгалтерського обліку

Характер та об'єм діяльності експерта-бухгалтера визначаються питаннями, сформульованими у постанові слідчого або суду

Характер діяльності спеціа-ліста-бухгалтера визначається відповідним органом, який залучив для участі у слідчих або судових діях. Об'єм діяльності спеціаліста-бухгалтера встановлюється у період проведення слідчих або судових дій.

Характер та об'єм діяльності ревізора визначається завданням, яке сформульовано у наказі про призначення ревізії, яка у свою чергу визначається завданням слідчого (у постанові про вимогу проведення ревізії)

Експерт-бухгалтер, використовуючи свої спеціальні знання, досліджу

9.1. Поняття, предмет та метод судово-бухгалтерської експертизи, її призначення та проведення, класифікація судових експертиз
9.2. Організаційне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи
9.3. Компетенція експерта-бухгалтера
9.4. Висновок експерта-бухгалтера та оцінка результатів експертизи слідчими та судовими органами
Спеціальна література
Вступ
Модуль 1. Теоретико-методологічні основи управлінського обліку
Тема 1. Мета, зміст і організація управлінського обліку
1.1. Управлінський облік як специфічна галузь економічних знань, складова частини інформаційної системи
1.2. Світовий розвиток управлінського обліку
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2015
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru