Управлінський облік - Карпенко О.В. -
11.1. Концепція центрів та обліку відповідальності

11.1. Концепція центрів та обліку відповідальності

Більшість авторів схильні вважати сильною стороною управлінського обліку облік відповідальності.

Персонал повинен усвідомити, що від невеликих щоденних зусиль кожного залежить реалізація стратегічних цілей підприємства, в які також входить задоволення потреб працівників. Діяльність центрів відповідальності підлягає безперервному удосконаленню та постійному оцінюванню. Сфокусованість управлінського обліку через центри відповідальності має бути на управлінні видами діяльності, на клієнтах, багатофункціональних перспективах, тотальній системі якості тощо.

Підприємство складається з підрозділів, які взаємодіють, і керівники яких відповідають за їх роботу. Зростання масштабів бізнесу обумовлює необхідність розподілу повноважень за різними рівнями управління. Підрозділ, очолюваний керівником, який несе відповідальність за результати його діяльності називають центром відповідальності.

Центр відповідальності - сегмент діяльності, в межах якого встановлено персональну відповідальність менеджера за показники діяльності, які він контролює.

У системі управління вищий керівник має контролювати і оцінювати діяльність менеджера нижчого рівня, а вони здійснювати самоконтроль та інформувати вище керівництво про результати діяльності. Для здійснення такого контролю існує система обліку відповідальності.

Облік відповідальності - система обліку, що забезпечує контроль і оцінку діяльності кожного центру відповідальності (СОЦВ).

Система обліку центрів відповідальності повинна ґрунтуватися на таких принципах:

- відповідальності менеджерів тільки за ту діяльність, яка перебуває під їх впливом;

- визначення цілей, за якими оцінюватиметься діяльність менеджерів спільно з ними;

- бажання менеджерів досягти поставлених цілей;

- чіткості визначення ролі обліку у заохоченні працівників;

- регулярності складання звітів про виконання бюджетів.

Концепцію центрів та обліку відповідальності вперше сформулював Джон А. Хіггінс (США, 50 роки XX ст.). На сучасному етапі розвитку завданнями такої системи обліку є не лише встановлення персональної відповідальності для контролю, а допомога в організації самоконтролю, тобто допомога у складанні звітів про виконання бюджетів та оцінюванні результатів.

Створення й функціонування системи обліку за центрами відповідальності передбачає:

- визначення центрів відповідальності з урахуванням особливостей організаційної структури підприємства;

- складання бюджету для кожного центру відповідальності;

- регулярне складання звітності про виконання центрів відповідальності;

- своєчасний аналіз причин відхилень та оцінка діяльності центрів відповідальності.

Відмінності в характері відповідальності менеджерів дають змогу відокремити чотири типи центрів відповідальності: центр витрат, центр доходу; центр прибутку, центр інвестицій.

Різний характер і масштаби центрів відповідальності визначають різний підхід до оцінки їх діяльності. При цьому використовують як фінансові (у гривнях), так і нефінансові показники, (виражені не у грн, наприклад: якість продукції та дефекти, перелік досягнень, рівень ліквідності, кількість нових соціальних програм).

В основу визначення відповідальності покладено принцип контрольованості. Комітетом з питань стандартів та концепцій витрат (США) розроблено такі рекомендації:

- якщо певна особа має право замовляти і використовувати послуги, то вона повинна відповідати за величину витрат на ці послуги;

- якщо певна особа своїми діями може впливати на витрати, то вона повинна нести за них відповідальність;

- навіть якщо певна особа своїми діями не може значною мірою впливати на суму витрат, на неї може бути покладено відповідальність за ті елементи, на які вона впливає через осіб, котрі безпосередньо відповідають за ці елементи.

Крім того необхідно враховувати, що:

- витрати, які не контролюються на одному рівні, можуть бути контрольованими на іншому (вищому). Наприклад, витрати на утримання приміщень цеху неконтрольовані щодо майстра чи начальника цеху, але контрольовані на рівні директора з виробництва, що затверджує бюджет цеху;

- неконтрольовані витрати у короткостроковому періоді можуть стати такими у довгостроковому, наприклад амортизація неконтрольована у поточному місяці, але у перспективі - через застосування прискореного зменшення вартості або реалізації основних засобів, - стає контрольованою.

Облік витрат і доходів за центрами відповідальності вимагає їх систематизації і кодування за кожним центром відповідальності так, наприклад код витрат виробничого підприємства може мати таку структуру:

1 - ознака діяльності (основна);

2 - функція (виробництво, збут, адміністрування.);

3 - структурна одиниця (цех 1);

4 - стаття витрат (транспортно-заготівельні витрати);

5 - контрольованість витрат (визначає міру відповідальності начальника цеху 1);

6 - код об'єкту витрат (код виробу чи замовлення).

То що ж може означати запис, зроблений у дебет рахунка 23142125 "Виробництво..."?

Інформація про результати діяльності кожного центру відповідальності періодично узагальнюються у Звіті центру відповідальності, зміст, форма, періодичність складання яких є різною на кожному підприємстві.

11.2. Оцінка діяльності центрів відповідальності
11.3. Поняття про трансфертне ціноутворення
Термінологічний словник