Риторика - Колотілова Н.А. -
5.3. Аналіз публічного виступу

Ось і минув публічний виступ...

Тепер час для його аналізу. Він має важливе значення для вдосконалення ораторської майстерності. Найкращим вважається поєднання оцінок самого оратора з експертними оцінками. Далі пропонуються переліки запитань для самого оратора та тих, хто оцінює виступ "зовні"1.

Оратору слід відповісти на такі запитання:

1. Чи вдалось захопити увагу аудиторії?

2. Чи вдалось утримати увагу протягом всього виступу?

3. Чи дотримано регламенту?

4. Чи все було сказане з того, що хотів?

5. Чи підкреслив у завершенні головне?

6. Чи не ухилявся від теми?

7. Чи впевнено почувався на місці оратора?

8. Чи хотілося б ще виступити перед цією аудиторією? Відповіді даються за десятибальною шкалою: так - 10, ні -

1, інші оцінки у проміжку від 10 до 1. Якщо оратор набрав менше 50 балів, тоді виступ слід оцінити як невдалий.

Експертам пропонується дати відповіді на такі запитання:

1. Чи був вдалим початок виступу?

2. Чи є драматизм у викладі?

3. Чи є вдалими приклади?

4. Чи є адекватною гучність?

5. Чи є адекватним темп?

6. Чи є адекватними мова і стиль виступу?

7. Чи є вдалим завершення?

8. Чи дотримався оратор регламенту?

9. Чи добре тримався оратор?

10. Чи є цікавим виклад теми?

11. Чи є оригінальним стиль викладу?

12. Чи є ясною головна думка виступу?

13. Чи є виступ переконливим?

Відповіді даються за десятибальною шкалою: так - 10, ні - 1, інші оцінки у проміжку від 10 до 1. Вдалим вважається виступ, який набрав не менше двох третин можливих балів, тобто не менше 86.

ТЕРМІНИ, ЯКІ ТРЕБА ЗАПАМ'ЯТАТИ

Акція - це розділ риторики, який розглядає виголошення оратором промови.

Вербальні засоби оратора - це ті фактори, які пов'язані безпосередньо з промовою (аргументація, критика, структурування тексту, словесне вираження матеріалу тощо).

"Ефект рамки", або "закон межі" - це такий ефект, суть якого полягає в тому, що найкраще запам'ятовується початок і кінець промови.

"Магічне число", або число Міллера (7 ± 2) характеризує обсяг оперативної пам'яті людини.

Меморія - це розділ риторики, який вивчає особливості запам'ятовування ораторської промови.

Невербальні засоби оратора - це ті фактори, які присутні в спілкуванні, але безпосередньо не пов'язані з промовою. Оратор повинен враховувати знаки таких мов: жестів і поз, міміки, простору, одягу і кольорів, парамовленнєві характеристики тощо.

ТЕСТ

1. Меморія - це розділ риторики, який вивчає:

A) виголошення оратором промови;

Б) способи запам'ятовування ораторської промови;

B) структуру ораторської промови.

2. Найбільш ефективним способом запам'ятовування матеріалу є:

A) логічний; Б) механічний;

B) мнемотехнічний.

3. Засновником мнемотехніки є:

А) Симонід; Б) Цицерон.

4. "Магічне число" дорівнює:

A) 3 ± 2; Б) 5 ± 2;

B) 7 ± 2.

5. "Ефект рамки" полягає в тому, що найкраще запам'ятовується:

A) початок і кінець повідомлення; Б) початок і середина повідомлення;

B) середина і кінець повідомлення.

6. Акція - це розділ риторики, який розглядає:

A) виголошення оратором промови;

Б) розробку предметної царини ораторської промови;

B) способи запам'ятовування ораторської промови.

7. Більшу кількість інформації від оратора при першій зустрічі аудиторія отримує:

А) вербальними каналами; Б) невербальними каналами.

8. Оратору під час публічного виступу слід уникати:

A) відкритих жестів і жестів-поплавків; Б) відкритих і закритих жестів;

B) жестів-поплавків і закритих жестів.

9. Оратору слід виступати перед аудиторією:

А) стоячи; Б) сидячи.

10. Оптимальним одягом для публічного виступу є діловий костюм:

А) так;

Б) ні.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Встановіть прийоми впливу, що описані в наступних прикладах: o "Треба сказати, що у нас на Русі якщо не наздогнали ще в чомусь іншому іноземців, то далеко перегнали їх у вмінні спілкуватися. Перерахувати неможливо всіх відтінків і тонкощів нашого спілкування. Француз чи німець увік не зметикує і не зрозуміє всіх його особливостей і відмінностей; він майже тим самим голосом і тією самою мовою буде говорити і з мільйонщиком, і з дрібним тютюновим крамарем, хоча, звичайно, в душі й поплазує в міру перед першим. У нас не те: у нас є такі мудреці, які з поміщиком, що має двісті душ, будуть говорити зовсім по-іншому, ніж з тим, у кого їх триста, а з тим, у кого їх триста, будуть говорити знову не так, як з тим, у кого їх п'ятсот, а з тим, у кого їх п'ятсот, знову не так, як з тим, у кого їх вісімсот, - словом, хоч йди до мільйона, все знайдуться відтінки. Припустимо, наприклад, існує канцелярія, не тут, а в тридев'ятому царстві, а в канцелярії, припустимо, існує правитель канцелярії. Прошу подивитись на нього, коли він сидить серед своїх підлеглих, - так навіть від страху і слова не вимовиш! гордість і шляхетність, і вже чого не виражає обличчя його? просто бери пензля, та й малюй: Прометей, рішучий Прометей! Визиркує орлом, виступає повільно, мірно. Той самий орел, як тільки вийшов з кімнати і наближається до кабінета свого начальника, куріпкою такою поспішає з паперами під пахвою, що нестерпно. У товаристві і на вечірці, якщо всі невеликого чину, Прометей так і залишається Прометеєм, а якщо зовсім трохи вище за нього, з Прометеєм робиться таке перевтілення, якого і Овідій не видумає: муха, менше навіть мухи, знищується в пісчинку! "Так це не Іван Петрович, - скажеш, дивлячись на нього. - Іван Петрович вище на зріст, а цей і низенький, і худенький; той говорить гучно, басить і ніколи не сміється, а цей біс його знає: пищить птицею і все сміється". Підходиш ближче, дивишся - точно Іван Петрович! "Ехе-хе", - думаєш собі..." (М. Гоголь. "Мертві душі").

o " - Вірю! - нарешті вигукнув артист і погасив свій погляд, - вірю! Ці очі не брешуть. Адже скільки разів я говорив вам, що головна ваша помилка полягає в тому, що ви недооцінюєте значення людських очей. Зрозумійте, що мова може приховати істину, а очі - ніколи! Вам задають раптове запитання, ви навіть не кидаєтесь, в одну секунду ви оволодіваєте собою і знаєте, що треба сказати, щоб сховати істину, і вельми переконливо кажете, і жодна зморшка на вашому обличчі не ворухнеться, але, на жаль, сполохана запитанням істина з дна душі на мить стрибає в очі, і все скінчено. Вона помічена, і вас піймано!" (М. Булгаков. "Майстер і Маргарита").

o "Роками я чув запитання: "Як може актор бути президентом?" Іноді я замислювався над тим, як можна бути президентом, не будучи актором" (Р. Рейган. "Життя по-американські").

o "Упродовж офіційних бесід з китайськими сановниками завжди почуваєшся незручно через те, що крісла стоять поруч, і кожного разу треба повертатися, якщо хочеш щось сказати. У результаті ніяк не вдається поглянути одне одному в очі, - можливо, на це все і розраховане. Наша бесіда виявилася ще більш манірною, ніж всі інші. Ми обговорювали культурну революцію, однак, як з'ясувалось, наші висновки були абсолютно різними. Пан Жун вважав, що в усьому необхідна стабільність. На це я відповіла, що єдино можливий шлях до неї - демократія. Він спробував заперечити, що демократія на Заході провалилася через приниження ролі жінки. Тоді я пильно подивилася на нього, і він швидко змінив тему" (М. Тетчер. "Мистецтво керування державою. Стратегії для світу, що змінюється").

o "Самі способи виразу емоцій потрібно відрізняти від способів їхнього прояву. Є органи людського тіла, які пристосовані не тільки для прояву, але й для трансляції емоцій, - це голос, очі, руки. За їх допомоги ми здійснюємо керовану й контрольовану передачу інформації. А є органи, які орієнтовані виключно на зовнішній прояв відчуттів, що зазнають, на мимовільний чи неконтрольований їхній вираз. Це, наприклад, щоки, які можуть горіти від сорому або червоніти від зніяковілості, вуха, які палають від обурення, або брови, які мимоволі піднімаються догори при здивуванні... Можна говорити таким-то голосом, можна навіть говорити очима або руками, але неможливо говорити вухами, лобом, щоками або бровами. Очі й руки, як і голос, здатні виступати у функції інструменту для виразу емоцій, а щоки, вуха, лоб і брови - ні, хоча по зовнішніх симптомах ми часто судимо про конкретні емоції, які відчуває людина. У зв'язку з цим виникає запитання, за допомоги яких ще інструментів виразу почуттів, окрім голоса, люди можуть симулювати те чи інше відчуття, наприклад, чи можливо, не сумуючи, дивитись на іншого сумними очима?" (Г. Є. Крейдлін. "Невербальна семіотика: Мова тіла й природна мова").

2. Охарактеризуйте такі жести: А) оратора:

o спирається руками на стіл, трохи схиляючись над ним;

o смикає вухо;

o відтягує комірець сорочки;

o тримає руки за спиною;

o тримається за лацкан піджака таким чином, що пальці всередині, а великий палець зовні.

Б)слухача:

o під час розмови схиляється до Вас;

o під час розмови відхиляється на спинку стільця, закладає руки за голову;

o тримає лікті на столі, а пальці "домиком" під підборіддям;

o спирається підборіддям на стиснутий кулак;

o поглядає поверх окулярів.

3. Виголосіть ораторську промову перед аудиторією та проаналізуйте свій виступ. Для оцінки промови варто залучити також деяких слухачів як експертів. Вони відповідають на подані вище запитання й роблять висновок щодо успішності ораторської промови.

ЧАСТИНА 3. ІСТОРІЯ РИТОРИКИ
РОЗДІЛ 6. РОЗВИТОК РИТОРИКИ В АНТИЧНОСТІ
6.1. Давньогрецька культура як "пайдейя"
6.2. Риторика в Давній Греції класичного періоду
6.2.1. Софістичний ідеал єдності риторики та філософії
6.2.2. Риторика Сократа і Платона
6.2.3. Освітня система Ісократа
6.2.4. Риторика Арістотеля
6.2.5. Видатні давньогрецькі оратори
6.3. Особливості елліністичної риторики