Регіональна економіка - Качан Є.П. - 2.7. Основні напрями подальшого розвитку продуктивних сил України

Принципи розміщення продуктивних сил — керівні положення, сформульовані суспільством, які визначають об'єктивні потреби та умови суспільного розвитку і котрі воно реалізує в процесі своєї практичної діяльності. Принципи визначають потреби суспільства на певному історичному етапі.

Принципи — це свідомі дії, спрямовані на реалізацію закономірностей розміщення продуктивних сил. Найважливішими принципами розміщення продуктивних сил є:

— наближення матеріало-, водомістких, енергоємних виробництв до джерел сировини, палива і води;

— наближення трудомістких виробництв до регіонів з високим рівнем забезпечення трудовими ресурсами;

— наближення виробництв, що продукують товари масового споживання, до районів високої концентрації населення;

— врахування під час розміщення продуктивних сил наявності транспортних комунікацій;

— обмеження надмірної концентрації промислових об'єктів у великих містах;

— забезпечення збалансованого розміщення підприємств матеріального виробництва невиробничої сфери, галузей спеціалізації та обслуговуючих галузей;

— зміцнення національної безпеки держави;

— охорона навколишнього середовища і раціональне комплексне використання природних ресурсів, забезпечення здорових умов життя і праці.

Пріоритетність певних принципів визначається стратегією і завданнями, що конкретизовані у відповідній концепції. Сьогодні в Україні пріоритетними принципами є ті, що забезпечують соціальний розвиток суспільства, підвищення рівня життя населення, енергетичну, продовольчу, екологічну безпеку держави.

2.6. Чинники розміщення продуктивних сил

Чинники розміщення продуктивних сил — конкретні умови, що впливають на вибір конкретного розташування об'єктів матеріального виробництва і невиробничої сфери. Тобто чинниками розміщення продуктивних сил є конкретні умови реалізації закономірностей і принципів розміщення продуктивних сил.

На сьогодні в науковій літературі виокремлюють чотири групи чинників розміщення продуктивних сил:

1) природно-географічні чинники — включають усі види природних умов і ресурсів. Важливими є кількісні та якісні характеристики корисних копалин і природних умов, що дає змогу визначити оптимальні розміри підприємств;

2) демографічні чинники — це населення, яке виступає споживачем матеріальних благ і джерелом робочої сили для підприємств і сфери послуг. Важливою є характеристика населення з погляду його мобільності. Демографічний чинник є визначальним для розміщення трудомістких і наукоємних виробництв. При прогнозуванні і обґрунтуванні розміщення продуктивних сил необхідно враховувати рівень трудозабезпеченості окремих регіонів;

3) техніко економічними чинниками вважають насамперед науково-технічний прогрес, транспортні умови і форми організації виробництва. Прискорення науково-технічного прогресу послаблює дію природних і демографічних чинників, а впровадження енерго- ресурсо- і трудозберігаючих технологій забезпечує підвищення продуктивності праці й охорону навколишнього середовища.

Особливу роль в останні десятиліття відведено заходам інноваційного характеру. За рахунок впровадження інноваційних технологій можна отримати не тільки значний економічний ефект, але й істотно вплинути на просторове розташування підприємств і галузей економіки.

У ринкових умовах суттєву роль у розміщенні виробничих об'єктів і закладів сфери послуг відіграє інвестиційний чинник. Вироблення інвестиційних проектів власне ґрунтується на аналізі сучасного розміщення підприємств інвестованої галузі і врахуванні усіх чинників, які забезпечать оптимальну реалізацію інвестиційного проекту. Водночас варто зазначити, що обсяги інвестицій можуть істотно вплинути на економічну ситуацію в регіонах.

Актуальною проблемою в Україні є формування інвестиційної" привабливості регіонів і передусім нормативно-правової бази для залучення капіталів у економіку депресивних регіонів;

4) соціально-економічні чинники розміщення продуктивних сил покликані сприяти поліпшенню умов праці і життя населення, підвищенню рівня життя особливо у відсталих регіонах, забезпечити раціональну зайнятість населення в регіонах, розвиток освіти, охорони здоров'я, сфери послуг.

В умовах значного впливу на розміщення продуктивних сил науково-технічного прогресу зростає роль чинника часу, особливо, коли йдеться про термін введення в експлуатацію об'єктів матеріального виробництва і соціальної інфраструктури.

На розміщення продуктивних сил України істотний вплив має геополітичний чинник. Географічне розташування відносно країн Центральної і Західної Європи та Близького Сходу, наявність транспортних комунікацій міжнародного значення посилюють роль нашої держави в міжнародному поділі праці. Геополітичний чинник відіграє важливу роль у формуванні зовнішньоекономічних зв'язків України.

2.7. Основні напрями подальшого розвитку продуктивних сил України

Утвердження суверенітету України, ЇЇ вступ до СОТ є конкретними шляхами її інтеграції в Європейську і світову спільноту.

Основними напрямами розвитку продуктивних сил України на перспективу є:

— розвиток паливно-енергетичної промисловості, розвідування і розробка нових родовищ палива, що дасть змогу забезпечити енергетичні потреби держави за рахунок власних ресурсів;

— будівництво нових підприємств, які виробляли б сільськогосподарську техніку, товари народного споживання для зменшення їх імпорту, що дало б можливість створити нові робочі місця;

— розвиток експорто-орієнтованих виробництв для зменшення дефіциту зовнішньоторговельного балансу України;

— подальший розвиток транспортних комунікацій і максимальне використання транзитних можливостей України.

Рекомендована і використана література

1. Долішній М.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / М.І. Долішній, Ю.І. Стадницький та ін. — Л., 2003.

2. Іщук СЛ. Розміщення продуктивних сил / СІ. Іщук. — К.: 2000.

3. Региональная экономика / за ред. проф. Т.Г. Морозовой. — М.: Банки и биржи, 1998.

4. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / за ред. проф. Є.П. Качана. — К.: Юридична книга, 2003.

5. Розміщення продуктивних сил України : навч.-метод, посіб. / за ред. СІ. Дорогунцова та ін. — К.: КНБУ, 2000.

6. Розміщення продуктивних сил / за ред. В.В. Ковалевсько-го, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. — К.: Знання, 1998.

7. Стеченка Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналіс-тика / Д.М. Стеченко. — К.: Вікар, 2001,

Розділ 3. НАУКОВІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА Й ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ
3.1. Наукові методи аналізу просторової організації господарства
3.1.1. Загальнонаукові методи дослідження
3.1.2. Спеціальні методи дослідження
3.2. Методи аналізу соціально-економічного розвитку регіонів (регіональна діагностика)
3.2.1. Методи і показники, за якими оцінюється рівень розвитку регіонів
3.2.2. Методи визначення спеціалізації" комплексності та ефективності регіонального розвитку
3.3. Методи прогнозування розміщення продуктивних сил та економіки регіонів
Галузеві схеми-прогнози
Регіональні (територіальні) схеми-прогнози
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru