Регіональна економіка - Шевчук Л.Т. - Інвестиційна та будівельна діяльність

Інвестиційна та будівельна діяльність зазнала суттєвих змін (табл. 11.10, рис. 11.4).

Оскільки обсяг реалізованої будівельної продукції подано у фактичних цінах, то, практично, динаміка у порівняльних цінах буде значно пологіша, але, безумовно, вона залишатиметься позитивною.

За 2000-2005 рр. зросла кількість будівельних підприємств (на 13 805), зменшилася частка збиткових підприємств з 40 % у 2000 р. до 34 % у 2005 р., суттєво збільшилася середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників у будівництві.

Зросли щорічні індекси обсягу виконаних будівельних робіт, поданих у % до попереднього року (табл. 11.11, рис. 11.5). Зауважимо, що вони були особливо низькими у першій половині 90-х років.

У 2006 р. в Україні було освоєно 148 972 млн грн капітальних інвестицій, у тому числі 125 254 млн грн інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень). За 2002-2006 рр. інвестиції в основний капітал суттєво збільшилися (табл. 11.12).

За 2002-2004 рр. зросла частка інвестицій в основний капітал (капітальних вкладень) у загальному обсягу капітальних інвестицій.

У 2006 р. було введено в експлуатацію 8628 тис. м2 загальної площі житла, що приблизно в 2 рази менше, ніж у 1980 р. (табл. 11.13, рис. 11.6).

Основні показники будівництва

Обсяг реалізованої будівельної продукції (у фактичних цінах)

Рис. 11.4. Обсяг реалізованої будівельної продукції (у фактичних цінах), млн грн

Таблиця 11.11. Індекс обсягу виконаних будівельних робіт*

Роки

% до попереднього року

1990

...

1991

96,0

1992

64,6

1993

82,4

1994

64,8

1995

64,6

1996

66,4

1997

89,0

1998

101,4

1999

89,0

2000

100,4

2001

103,5

2002

94,2

2008

126,5

2004

117,2

2005

93,4

2006

109?9

Капітальні інвестиції

Індекс обсягу виконаних будівельних робіт

Рис. 11.5. Індекс обсягу виконаних будівельних робіт (% до попереднього року)

Таблиця 11.13. Введення в експлуатацію житла*

Роки

Введено всього

У тому числі індивідуальними забудовниками

тис. м2 загальної площі

% до попереднього року

тис. м2 загальної площі

% до попереднього року

1980

17326

96,6

4 641

80,7

1985

19 193

104,5

5 178

112,7

1990

17 447

89,4

4 397

88,1

1995

8 668

85,8

3 877

108,8

2000

5 558

90,4

3 351

101,4

2001

5939

106,8

3 446

102,8

2002

6073

102,3

3613

104,9

2003

6 438

105,9

3 864

107,0

2004

7 566

117,6

5 026

130,1

2005

7 816

103,3

4 369

86,9

2006

8 628

110,4

4 652

106,5

*Дані Держкомстату України

Транспорт і зв'язок

У 90-х роках погіршилася робота транспорту: скоротилося відправлення вантажів, зменшилося перевезення пасажирів усіма видами транспорту. Змінилася структура вантажообороту за видами транспорту, що засвідчує особливе загострення кризи в окремих видах транспорту (табл. 11.14-11.17).

Динаміка введення в експлуатацію житла, всього і в тому числі індивідуальними забудовниками

Рис. 11.6. Динаміка введення в експлуатацію житла, всього і в тому числі індивідуальними забудовниками (тис. м2 загальної площі)

Таблиця 11.14. Транспорт, км*

Роки

Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування

У тому числі електрифікованих

Експлуатаційна довжина річкових судноплавних шляхів загального користування

Довжина автомобільних доріг загального користування

У тому числі з твердим покриттям

1

2

3

4

5

6

1980

22 553,0

7 058,0

4 910,0

163 243,0

133 673,0

1981

22 647,0

7 109,0

4 855,0

162 775,0

136 090,0

1982

22 648,0

7 204,0

4 793,0

163 284,0

138 608,0

1983

22 635,0

7 375,0

4 809,0

163 560,0

141 560,0

1984

22 703,0

7 554,0

4 859,0

162 466,0

143 125,0

1985

22 698,0

7 628,0

4911,0

162 335,0

145 236,0

1986

22 716,0

7 791,0

4 922,0

162 709,0

147 335,0

Закінчення табл. 11.14

1

2

со

4

5

6

1987

22 737.0

7 806,0

4 803,0

163 208,0

149 463,0

1988

22 757,0

7911,0

4 815,0

165 275,0

151 689,0

1989

22 758,6

8112,0

4 368,5

166 767,0

154 724,0

1990

22 798,5

8113,1

4 005,0

167 804,0

157 199,0

1991

22 794,6

8 319.2

3 915,5

168 979,0

159 118,0

1992

22 938,1

8 364,9

3 748,0

169 964,0

160 807,0

1993

22 754,5

8 344,2

3 647,0

170 518,0

161 784,0

1994

22 728,8

8 508,1

3 662,0

172 315,0

162 725,0

1996

22 756,4

8 521,2

3 662,0

172 257,0

163 255,0

1996

22 757,2

8 594,8

3181,5

172 565,0

163 904,0

1997

22 701.5

8 711,3

3 046,0

172 378,0

164 097,0

1998

22 600,1

8 905,8

2 993,0

168 545,7

162 645,9

1999

22 471.7

9 078,1

2 436,2

168 674,2

162 957,2

2000

22 300,7

9 144,0

2 413,5

169 490,9

163 827,0

2001

22 217,7

9 243,5

2 280,5

169 629,9

164 089,0

2002

22 078,0

9 285,2

2 282,0

169 678,5

164 245,4

2003

22 051,0

9301,7

2 241,0

169 738.9

164 633,4

2004

21 990,2

9 370,4

2 253,2

169 447,1

164 772,2

2006

21 980,4

9383,8

2 191,2

169 322,8

164 956,7

2006

21 870,4

9 556,8

2151,7

169 104,2

165 155,0

* Дані Держкомстату України

Таблиця 11.15. Експлуатаційна довжина тролейбусних, трамвайних і метрополітенних ліній*

Роки

Експлуатаційна довжина тролейбусних ліній загального користування (в однопутному обчисленні)

Експлуатаційна довжина трамвайних колій загального користування (в одноколійному обчисленні)

Експлуатаційна довжина метрополітенних колій загального

користування (у двоколійному обчисленні)

1

2

3

4

1980

3148,5

1 990,9

43,5

1981

3 238,9

1 996,3

45,6

1982

3 332,4

2 009,4

47,9

1983

3450,4

2 024,5

47,9

1984

3 582,6

2031,7

56,7

1985

3 669.5

2 041,3

56.7

Закінчення табл. 11.15

1

2

3

4

1986

3 747,3

2 074,4

60,4

1987

3 834,9

2 098,0

60,7

1988

3 926,0

2 116,0

60.5

1989

3 994,6

2 138,8

62,4

1990

4 015,0

2 139,3

62,4

1991

4 046,5

2 137,5

66,8

1992

4 126,6

2 151,2

70,9

1993

4 141,6

2150,1

70,9

1994

4 188,5

2 150,4

73,5

1995

4 242,4

2 159,2

85,9

1996

4 260,5

2 174,5

89,0

1997

4 279,7

2 174,4

89,0

1998

4 298,6

2 186,4

89,0

1999

4 299,4

2 185,1

89,0

2000

4 331,4

2 144,5

91,7

2001

4 376,9

2 143,6

91,7

2002

4 341,1

2 119,8

91,7

2003

4 378,7

2 109,5

95,0

2004

4 431,4

2 071,9

99,1

2005

4 418,3

2 069,2

101,5

2006

4 431,5

2 047,8

101,5

*Дані Держкомстату України

В Україні довжина залізничних колій загального користування становила у 2006 р. 21 870,4 км. У всьому світі існує тенденція до скорочення загальної довжини залізничних колій. У Німеччині та Франції є близько 35 тис. км залізничних колій загального користування, у Польщі - 22 тис. км, Іспанії - 12 тис. км, Австрії - 6 тис. км. В Україні за 1980-2006 рр. експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування дещо зменшилася, але довжина електрифікованих колій зросла (рис. 11.7).

Щільність залізничних колій загального користування на 1 тис. км2 території України становить приблизно 36 км. Цей показник суттєво коливається в межах регіонів. Різниця між максимальним і мінімальним показником щільності доріг становить майже 4 рази.

Закінчення табл. 11.16

Закінчення табл. 11.17

Довжина залізничних колій загального користування

Найбільша щільність залізничних колій на 1 тис. км2 - у Донецькій, Львівській, Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій і Закарпатській областях; найменша щільність - у Херсонській, Автономній Республіці Крим, Чернігівській і Київській областях.

Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування становила у 2006 р. 169,1 тис км, з них 165,1 тис, або 97,6%,- з твердим покриттям. Для порівняння: у Франції протяжність автомобільних доріг більша у 6 разів, Італії - у 5 разів.

Якщо в розвинутих країнах Європи автомобільні дороги інтенсивно будуються, то в Україні довжина автомобільних доріг загального користування за 1980- 2006 рр. практично не змінилася, водночас довжина доріг з твердим покриттям дещо зросла (рис. 11.8).

Експлуатаційна довжина тролейбусних ліній і трамвайних колій після 2000 р. практично не зростає (рис 11,9).

Найбільша щільність автомобільних доріг загального користування спостерігається у Львівській, Тернопільській і Чернівецькій областях (приблизно 0,4 тис. км на 1 тис км2), а найменша - в Херсонській, Миколаївській і Луганській областях (приблизно 0,2 тис км на 1 тис. км2) . Середнє значення щільності автомобільних доріг в Україні становить приблизно 280 км на 1 тис. км2, різниця між максимальним і мінімальним значенням дорівнює 2,2 разу.

Недостатній розвиток автомобільних доріг зумовив деяке зниження обсягів відправлення вантажів автомобільним транспортом (рис 11.10). Аналогічне можна сказати і про відправлення пасажирів (рис. 11.11).

Наближеними до європейських стандартів є автомобільні дороги загальнодержавного значення першої категорії (з чотирма і більше смугами руху та шириною проїзної частини понад 15 м), протяжність яких 2254 км, або майже 1,4 % загальної протяжності мережі автомобільних доріг України з твердим покриттям. До доріг першої категорії насамперед належать автомагістралі

Довжина автомобільних доріг загального користування, в тому числі довжина

Рис. 11.8. Довжина автомобільних доріг загального користування, в тому числі довжина

доріг із твердим покриттям

Рис. 11.10. Структура відправлення (перевезення) вантажів за видами транспорту, тис. т

Структура відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту загального користування

Рис. 11.11. Структура відправлення (перевезення) пасажирів за видами транспорту загального користування, тис. пасажирів

Київ - Бориспіль і Київ - Одеса. За регіонами дороги першої категорії розподілені так: Київська область - 0,4 тис. км, Дніпропетровська - 0,3 тис. км, Донецька, Житомирська і Харківська - по 0,2 тис. км.

У сільській місцевості майже третина доріг не має твердого покриття. У період несприятливих погодних умов такі дороги стають непридатними для експлуатації, що ускладнює здійснення господарської діяльності.

Згідно з підрахунками спеціалістів, для досягнення забезпеченості України автомобільними дорогами рівня європейських країн варто побудувати і модернізувати майже 200 тис. км, у тому числі 60 % у сільській місцевості. В Україні вкрай необхідно здійснити будівництво автомагістралей світового рівня з бетонним або асфальтобетонним покриттям і багаторядним рухом. Без розв'язання цього завдання неможлива ефективна реалізація міждержавних зв'язків.

Збільшилася кількість дорожньо-транспортних пригод на дорогах і вулицях з 39 928 у 1980 р. до 49 491 у 2006 р., або на 9563. Щороку в таких пригодах гине 6-7 тис. осіб (табл. 11.18, рис. 11.12).

Забезпеченість телефонним зв'язком за 1980-2006 рр.

Таблиця 11.18. Дорожньо-транспортні пригоди*

Роки

Дорожньо-транспортні

пригоди на дорогах і вулицях, одиниць **

Утому числі зі

смертельним

наслідком

Потерпілі у дорожньо-транспортних пригодах, осіб

3 них

загинуло

поранено

1

2

3

4

5

со

1980

39 928

6685

46 058

7291

38 767

1981

1982

1983

40 779

6569

47 395

7141

40 254

1984

40 707

6261

47 527

6905

40 622

1985

38323

5686

46 265

6266

39 999

1986

37853

5566

45 925

6179

39 746

Закінчення табл. 11.18

1

2

3

4

5

6

1987

37 736

...

45 888

6177

39 711

1988

40 222

6315

49 548

7087

42 461

1989

47 966

7993

59 406

8854

50 552

1990

50 908

8663

63 067

9616

53 451

1991

48 081

8133

58 822

8975

49 847

1992

46 615

7751

57 585

8596

48 989

1993

40 759

6775

50 915

7462

43 453

1994

42 252

6777

53 441

7560

45 881

1995

43 152

6759

54 473

7530

46 943

1996

40 088

5961

50 732

6631

44 101

1997

37 944

5404

47 952

5988

41 964

1998

36 299

4955

45 696

5522

40 174

1999

34 554

4734

43 546

5269

38 277

2000

33 339

4717

41 821

5185

36 636

2001

34 541

5350

44 180

5984

38 196

2002

34 488

5426

43 898

5982

37 916

2003

42 409

6402

54 607

7149

47 458

2004

45 592

6198

60 602

6966

53 636

2005

46 485

6372

63 228

7229

55 999

2006

49 491

6599

67 610

7592

60 018

* Дані Держкомстату України ** Кількість дорожньо-транспортних пригод, в яких були постраждалі

значно поліпшилась, кількість наданих міжміських телефонних переговорів зросла, але обсяг інших послуг зв'язку суттєво скоротився (табл. 11.19). Збільшилася кількість телефонних станцій з 10 650 у 1985 р. до 17939у 1998 р. та основних домашніх телефонних апаратів у розрахунку на 100 сімей, відповідно, з 19 до 39.

Забезпеченість населення більшістю об'єктів інфраструктури суттєво знизилася, що пояснюється і кризовими явищами в економіці країни, і реформами, які здійснювалися в 90-х роках у національному господарському комплексі.

У 90-х роках загальмувався розвиток міжгалузевих господарських комплексів, що сформувалися в Україні у попередні роки: агропромислового, лісовиробничого, машинобудівного, металургійного, хімічного, будівельного,

Кількість дорожньо-транспортних пригод на дорогах і вулицях

Таблиця 11.19. Зв'язок*

Роки

Відправлено, млн

Надано міжміських телефонних переговорів

(у тому числі міжнародних), млн

газет і журналів

листів

телеграм

посилок

грошових переказів і пенсійних виплат

1980

9 070,3

1 769,2

83,7

40,8

153,6

304,9

1981

9 330,8

1 778,6

85,4

40,1

156,9

334,8

1982

8 999,2

1 781,4

85,3

39,99

159,98

361,2

1983

9 342,1

1 735,7

74,5

36,5

160,5

383,5

1984

9 644,0

1 698,6

71,1

36,1

163,0

414,5

1985

9 935,8

1 678,2

71,5

38,5

165,0

447,1

1986

10387,7

1 573,4

70,4

40,2

168,3

487,4

1987

11454,9

1 537,9

70,7

44,5

171,7

530,5

1988

11514,5

1 538,6

70,3

43,6

171,7

567,4

1989

11693,5

1 527,6

70,5

44,3

172,3

608,4

1990

11656,8

1 472,5

72,6

42,5

177,9

656,9

1991

7 626,6

1 358,3

68,7

33,6

189,3

688,6

1992

3 576,1

1061,1

47,4

14,3

226,5

595,7

1993

2 551,2

856,8

43,8

6,4

218,7

677,4

1994

1 624,5

702,3

34,0

5,1

197,5

710,6

1995

1 594,9

608,8

25,0

Зт4

280,5

797,5

1996

1 356,0

448,7

20,0

2Т1

256,6

913,9

1997

1 270,4

359,2

17,4

2,3

263,4

1 080,6

1998

1 383,8

326,0

14,3

2,5

211,7

1 184,4

1999

1 370,3

286,9

12,4

2,8

226,1

1 214,1

2000

1 250,4

299,0

11,8

4,6

224,3

1 374,9

2001

1 276,7

315,3

11,3

6,7

179,6

1 632,0

2002

1 316,2

326,0

10,1

6,0

173,9

1 832,7

2003

1 278,5

317,1

8,8

6,7

168,4

2 276,0

2004

1393,2

346,5

7,5

7,2

186,4

3 793,0

2005

1 453,5

380,9

6,4

10,3

177,6

4 503,0

2006

1 409,6

389,8

5,7

13,2

152,2

3 970,1

* Дані Держкомстату України

паливно-енергетичного, транспортного, водогосподарського, еколого-економічного, культурно-освітнього, соціально-побутового, рекреаційного, наукового, сакрального. Мала місце нерівномірність регіонального розвитку.

Отже, здійснений аналіз розвитку продуктивних сил України засвідчує, що впродовж 1990-2006 рр. відбувалася інтенсивна трансформація національного господарського комплексу, в процесі якої країна втратила понад половину продуктивних сил. Перестала функціонувати низка підприємств, величезна кількість висококваліфікованих спеціалістів покинула країну в пошуках більших заробітків і кращого життя. У багатьох сферах суспільної життєдіяльності не вдалося подолати кризові явища до кінця, що ускладнює здійснення виробничої діяльності, гальмує розвиток господарства. Все це вимагає консолідації всіх суспільних сил для рішучих дій, спрямованих на активізацію розвитку національного господарського комплексу, зокрема пов'язаних зі ситуацією, що склалася наприкінці 2008 р.

Транспорт і зв'язок
Розділ 12. Територіальна організація продуктивних сил України
Північно-Східний район
Східний район
Центрально-Східний район
Південний район
Розділ 13. Регіональна політика в сучасній Україні
Розділ 14. Міжнародні (зовнішні) зв'язки України
Політичні зв'язки
Наукові, культурні та туристські зв'язки
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru