Географія - Гілецький Й. Р. -
Місцевий, поясний час, лінія зміни дат

Географічна широта — кут між площиною екватора і прямовисною лінією до даної точки. Інакше визначають широту як відстань від еква

Мередіани

Паралелі

тора до будь-якої точки на земній поверхні, яка виражена у градусах. Змінюється вона від 0° (на екваторі) до 90° (на полюсах). При цьому у Північній півкулі широта буде північною, а у Південній півкулі — південною. Усі точки, розташовані на одній паралелі, мають однакову географічну широту. На глобусі паралелі підписують на нульовому і 180° меридіанах, на картах — на бічних рамках.

Географічна довгота - це двогранний кут, який утворений площиною початкового меридіана і площиною меридіана, що проходить через дану точку. Інакше можна визначити довготу як кутову відстань точки від початкового меридіана. За початковий (нульовий) прийнято меридіан, що проходить через Ґрінвіцьку обсерваторію у передмісті Лондона. У напрямку на схід від початкового меридіана довгота східна, а на захід — західна. Вона змінюється від 0 до 180°. Усі точки, що розташовані на одному меридіані, мають однакову довготу. На глобусі і картах півкуль меридіани підписуються на екваторі, на інших картах — на верхній і нижній рамках.

географічна широта

Географічна довгота

Місцевий, поясний час, лінія зміни дат

Час на меридіані в конкретний момент називається місцевим.

Місцевий час пов'язаний із географічною довготою. Знаючи різницю місцевого часу двох пунктів на земній поверхні, можна знайти різницю географічних довгот, і навпаки. Оскільки за 24 години Земля робить повний оберт, то за одну годину кут повороту становитиме 15° (360°: 24 год). Звідси можна встановити, що на 1° наша планета повертається за 4 хвилини (60 хв : 15°). Цих даних достатньо, щоб можна було визначити місцевий час на будь-якій довготі.

Однак користуватись місцевим часом у повсякденному житті незручно. Тому був запроваджений

Місцевий час

поясний час. Його використання було запропоноване ще в 1876 р. канадським інженером С. Флемінґом, а вперше почали користуватися поясним часом від 1883 р. в США. Уже у 1884 р. він був прийнятий Міжнародним астрономічним конгресом. Поверхня земної кулі умовно була поділена на 24 годинні пояси протяжністю кожний 15° (1 год) по довготі. У межах кожного поясу встановлювався час, що відповідав місцевому часу на середньому меридіані поясу.

Відлік часу було вирішено робити від Ґрінвіцького меридіана, місцевий час на якому називають всесвітнім. Годинний пояс, посередині якого проходить цей меридіан, отримав назву нульового. Інші пояси, до останнього 23-го, нумеруються у напрямку із заходу на схід від нього.

Початок нової доби відраховують від лінії зміни дат, яка просторами Тихого океану проходить по 180-му меридіану, а огинаючи заселені ділянки суходолу, відхиляється від нього в окремих місцях навіть на 10°. Перетинаючи лінію зміни дат у напрямку із заходу на схід, необхідно відняти один календарний день, а в зворотному напрямку — додати. Отже, на земній кулі в один і той самий момент часу завжди існує дві дати, які розділені лінією зміни дат.

Поясний час

Лінія зміни дат

Із 1990 р. Україна живе за поясним часом, що відрізняється від всесвітнього на дві години. Тобто нова доба починається в Україні на дві години раніше, ніж у годинному поясі, де розташований Лондон.

Середній меридіан II годинного поясу — 30° сх. д. проходить у кількох кілометрах західніше міста Києва і розділяє територію України на дві майже рівні частини. Отже, на всій території України зручно користуватися поясним часом 11-го годинного поясу, який називають східноєвропейським або київським.

В останню неділю березня стрілки годинників переводять на одну годину вперед. Запроваджується так званий "літній" час. В останню неділю жовтня Україна знову переходить на поясний час. Запровадження "літнього часу дає можливість змістити початок робочого дня і повніше використати світлу частину доби.

Річний рух Землі та його наслідки
Тропіки і полярні кола
ГЕОГРАФІЧНА КАРТА
Поняття про географічну карту
Масштаб та його види
Типи карт
Особливості картографічного зображення. Спотворення на картах і характер цих спотворень
Абсолютна та відносна висоти точок місцевості
Карти в житті та господарській діяльності людини
ПЛАН МІСЦЕВОСТІ