Географія - Гілецький Й. Р. -
Природні зони

На півночі материка природні зони підпорядковані закономірності широтної зональності.

Більшу частину Гренландії і Канадського Арктичного архіпелагу займає зона арктичних пустель. На сході зони великі простори зайняті льодовими, а на заході — кам'янистими пустелями. На льодовиках арктичних пустель можуть жити тільки найпростіші організми. На прогрітих ділянках кам'янистих пустель ростуть мохи та лишайники. Життя більшості тварин тут пов'язане з океаном. На суходолі зустрічаються лемінги, якими харчуються песці та вовки.

Зона тундри, що розміщена в субарктичному кліматичному поясі, на сході материка просувається далеко на південь, займаючи майже половину півострова Лабрадор. При малій кількості тепла й опадів для неї характерним є надмірне зволоження, велика кількість боліт, озер, невеликих річок. На тундро-болотяних ґрунтах ростуть кущі, трави (карликова береза, карликова вільха, Кассіопея та інші), великі простори зайняті мохами і лишайниками. Уздовж річок, що течуть із півдня і несуть тепло, з'являється деревна рослинність. Типовими жителями американської тундри є північний олень карибу, лемінг, песець, вовк, вівцебик.

Зона тундри Північної Америки

Зона лісотундри простягнулась вузькою смугою на південь від тундри. У лісотундрі з'являються хвойні дерева — чорна і біла ялина, бальзамічна туя, а на півдні — модрина.

У помірному кліматичному поясі, що займає майже 1/3 материка, розміщено декілька природних зон. На півночі поясу в умовах прохолодного літа і надмірного зволоження на мерзлотно-тайгових і підзолистих ґрунтах ростуть хвойні ліси, тобто сформувалася зона тайги. Тут ростуть чорна і біла ялина, бальзамічна туя, декілька видів сосни та модрини. Особливо багатий видовий склад тайги на узбережжі Тихого океану. Для неї характерні сітхінська ялина, дугласія, хемлок та інші види великих дерев заввишки до 80—100 м. У тайзі живуть чорний ведмідь, сірий ведмідь грізлі, американський лось, лісовий бізон, канадська рись, єнот, ондатра, червона лисиця та інші.

На південь від тайги на рівнинах Північної Америки зміна природних зон відбувається від узбережжя Атлантичного океану вглиб материка. Зона мішаних лісів з переважанням бурих лісових і дерново-підзолистих грунтів займає область Великих озер. У її межах поєднуються масиви хвойних, дрібнолистяних (береза, тополя) і широколистяних лісів. На узбережжі розповсюджені хвойно-широколистяні ліси, де ростуть декілька видів клена (цукровий, червоний, сріблястий), а також бук, липа, дуб, ясен, із хвойних — туя.

Зона широколистяних лісів (аппалачські ліси) лежить на південь і південний схід від мішаних лісів. Ґрунти тут бурі лісові. Флористичний склад лісів багатий і різноманітний: дуб (білий, чорний, північний, червоний), липа, бук, платан, каштан, тюльпанне дерево, листопадна магнолія. Мішані та широколистяні ліси збереглися дуже мало, тому і тварин тут мало. У заповідниках водяться бізони.

У межах помірного кліматичного поясу в центрі материка, південніше тайги і західніше мішаних

Клен - прикраса американських лісів

Бізон

Кордильєри захищають Великі рівнини від холодних вітрів

Кактуси Мексиканського нагіря

широколистяних лісів простягаються лісостепи, а також прерії, де у минулому панували висо-котравні злакові рослинні угруповання. Сьогодні обидві підзони майже повністю розорані. На захід від Великих рівнин лежать Кордильєри.

На плоскогір'ях, плато і нагір'ях, що простягаються між пасмами Кордильєр, сформувалися ландшафти напівпустель і пустель.

У субтропічному кліматичному поясі зміна зон відбувається зі сходу на захід. На сході ростуть субтропічні вологі вічнозелені мішані ліси на жовтоземах і червоноземах. У лісах панують дуб, магнолія, бук; там, де сухіше, ростуть сосна, пальма сабаль, а на заболочених ділянках — болотний кипарис. Лісів на рівнинах материка збереглося мало.

Углиб материка ліси змінюються преріями, які в цьому поясі в продовженням прерій помірного поясу. Природна рослинність прерій майже не збереглася. її змінили поля бавовнику, арахісу, тютюну.

На захід прерії переходять у зону субтропічних степів, де серед трав зустрічаються сухі колючі кущі, а на самому півдні навіть дерева (дуб, акація).

Секвойя

Зона напівпустель і пустель субтропічного поясу розміщена у внутрішніх районах Кордильєр (нагір'я Великий Басейн, плато Колорадо, північна частина Мексиканського нагір'я). Основні рослини — чорний полин, лобода. Для Мексиканського нагір'я характерні кактуси. Серед тварин багато плазунів, гризунів, зустрічаються броненосці. Високі хребти в цьому, поясі вкриті рідкими сосновими лісами.

На заході поясу розміщена зона середземноморських твердолистяних лісів і чагарників. У лісах на західних схилах гір — вічнозелені дуби, сосни, секвойї, які належать до реліктових видів.

У тропічному поясі на високих плато Центральної Америки панують савани, а на узбережжі

Мексиканської затоки і на островах — савани та вологі тропічні ліси на червоноземних і червоно-бурих ґрунтах.

У Кордильєрах виражена висотна поясність, особливості якої визначаються висотою гір і розміщенням їх окремих частин у різних кліматичних поясах. У середній частині, що складається із чагарників, вище ростуть ліси з дуба, сосни, клена, а вище за 1000 м переважають хвойні породи (сосна, кедр, смерека і гігантська секвойя заввишки до 150 м). Виїде від межі лісу поширені альпійські луки, які переходять у гірську тундру і голі скелі. Із тварин у горах водяться сірий ведмідь грізлі, рись, вовк, лисиця.

Природа Північної Америки змінена в результаті господарської діяльності, особливо на території США.

Населення і політична карта

Населення Північної Америки з островами складає близько 500 млн осіб (на 2003 p.). Корінні жителі материка — індіанці, ескімоси, алеути — належать до монголоїдної раси. Основну частину населення складають вихідці з різних країн Європи.

Населення розміщується нерівномірно. Невелика кількість населення живе на вузенькій прибережній смузі Ґренландії. Деякі острови Канадського Арктичного архіпелагу взагалі безлюдні. Рідко заселені також напівпустельні та пустельні райони заходу. Висока густота населення на островах Карибського моря і материковій частині Центральної Америки — понад 200 осіб на 1 км2. Другий район з високою густотою — східна частина материка та територія навколо Великий озер, куди в основному переселялися англійці та французи. Висока густота населення і в окремих районах Тихоокеанського узбережжя, особливо в США.

На материку розміщена найбільш економічно розвинута країна — США. На півночі розташована інша економічно розвинута країна — Канада. Решта країн континенту є країнами, що

Індіанець

розвиваються. Найрозвинутішою та найбільшою за площею та кількістю населення серед них є Мексика. У Центральній Америці та на островах Карибського моря розміщені понад 20 невеликих країн. Острів Ґренландія належить Данії, але має самоуправління.

Населення і політична карта
Євразія
Загальні відомості та фізико-географічне положення
Дослідження та освоєння
Рельєф і корисні копалини
Клімат
Внутрішні води
Природні зони
Населення і політична карта
ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ОКЕАНІВ