Географія - Гілецький Й. Р. -
ВНУТРІШНІ ВОДИ

Поверхневі води, особливості їхнього формування і розподілу

В Україні малих річок (завдовжки 10—100 км) налічують майже 4000, середніх (100—500 км) — 123, а великих (понад 500 км) — 14.

На території країни річки розподіляються нерівномірно. Для порівняння використовують густоту річкової мережі, яка визначається відношенням загальної довжини річок до площі території. Найбільша її густота у Карпатах (до 1,1 км/км2), а в степах між Дніпром і Молочною цей показник найменший — наближається до 0.

Переважна більшість річок України належить до басейнів Чорного та Азовського морів і тільки 4% — до басейну Балтійського моря. Загальний нахил поверхні України зумовлює те, що більшість річок течуть до південних морів.

Рівнинна річка

Для використання річкових вод у господарстві (при будівництві електростанцій, водосховищ, зрошувальних систем) важливо знати падіння і середній похил річок, які залежать від рельєфу. Гірські річки Карпат і Криму характеризуються не тільки значним похилом та швидкістю, але й глибокими (до 700 м) долинами зі стрімкими схилами, порогами і водоспадами. Через малий похил річок Полісся їхні течії дуже сповільнюються, що значно посилює заболоченість прилеглих територій.

Унаслідок випадання зливових дощів можуть сформуватися селі.

Головним джерелом живлення річок України є атмосферні опади. Однак основна частка (50— 80%) у живленні рівнинних річок припадає на талі снігові води, а гірських — на дощові. Підземне живлення річок більшої частини території становить 10—20 % і тільки для деяких районів — до 50 %.

Таким чином, рівнинні річки України здебільшого мають мішане та переважаюче снігове, а гірські — переважаюче дощове живлення.

За режимом річки України можна поділити на дві групи: з весняною повінню (водопіллям) — рівнинні річки; з паводковим режимом — річки Карпат та Кримських гір.

Отже, у водному режимі рівнинних річок України чітко відображена весняна повінь і зимова та літня межень.

Формування паводкового режиму гірських річок зумовлене густою гідрографічною сіткою, зливовими дощами та значним похилом водотоків. Для карпатських річок наводки характерні протягом року, а в Кримських горах — переважно взимку та навесні.

Льодостав на річках України формується у грудні. Зазвичай його тривалість — 2—3,5 місяця, у суворі зими — до 4 місяців. Гірські річки Карпат не мають стійкого льодового покриву, а на кримських річках він не утворюється.

Найбагатоводнішою річкою України є Дніпро. Його середньорічна витрата води в гирлі — 1700 м3/с> річний стік — 53,5 км3.

Величина річного стоку річок залежить від клімату. На заході України, де коефіцієнт зволоження близький до одиниці, річний стік найбільший, а найменший він у південних низовинних районах морського узбережжя.

Основні річкові басейни. Канали

Дунай — друга за величиною річка Європи, що має довжину 2850 км. По території України він протікає тільки своєю нижньою течією протяжністю 174 км.

Найбільша річка басейну Дунаю в Україні — Тиса (довжина — 966 км, у межах України — 201 км) бере початок в Українських Карпатах, де зливаються Чорна та Біла Тиси. У зоні Карпат ці річки утворюють вузькі глибокі долини, мають швидку течію. Вони характеризуються значним вмістом рухомого матеріалу з каміння, піску та мулу, який потім відкладається остаточно на рівнинах. Уздовж течії річок є багато порогів та водоспадів.

Другою великою притокою Дунаю, що починається в межах України, є річка Прут (довжина — 967 км у межах України — 299 км).

Дніпро (давньогрецька назва — Борисфен, старослов'янська — Славутич) — четверта за довжиною та третя за площею басейну (після Волги та Дунаю) річка Європи. Довжина — 2200 км, у межах України — 1121 км.

Дніпро — типова рівнинна річка. На території України річище звивисте, утворює рукави, багато перекатів, островів і обмілин.. На заплаві Дніпра є багато стариць, прісних озер, а також заболочені ділянки, які утворюють у нижній течії плавні з численними протоками, острівцями, заводями.

Річка Прут

У Дніпро впадає 1155 приток, з яких 55 мають довжину понад 100 км, а шість — понад 500 км. З правих приток найважливішими є Прип'ять (748 км), Тетерів, Ірпінь, Тясмин, Базавлук, Інгулець. Серед лівих найбільші Десна (1126 км), Сож, Сула, Псел, Ворскла, Орель, Самара.

Живлення Дніпра мішане. У лісостеповій зоні переважає снігове (до 50 %), на дощове і підземне припадає відповідно понад 20% і 30 %. Нижче, в межах степової зони, частка снігового живлення зростає до 70—75 %, дощового майже немає.

На території України Дніпро є основним джерелом води і головною воднотранспортною магістраллю. Його водами живляться численні зрошувальні системи (Інгулецька, Каховська та інші). Для потреб водопостачання та зрошування споруджено канали: Дніпро—Кривий Ріг, Дніпро— Донбас, Північно-Кримський.

Дністер має довжину 1362 км (у межах України — 925 км), бере початок на північних схилах Карпатських гір. У верхів'ях Дністер має характер швидкої гірської річки.

Нижче, у передгір'ї, долина розширюється до 13 км, течія сповільнюється, а прилеглі території заболочені.

Головні притоки Дністра в межах України — Стрий, Лімниця, Бистриця (праві) та Гнила Липа, Золота Липа, Серет, Збруч (ліві).

Живлення Дністра мішане, з переважанням снігового. Характерні весняна повінь і літні дощові паводки.

Дністер, який тече в межах семи областей України, має велике господарське значення. На ньому споруджено ГЕС і водосховище. Річка судноплавна у середній і нижній течії.

Сіверський Донець (довжина 1053 км, у межах України — 700 км) — найбільша притока Дону, що бере початок з південних схилів Середиьоросій-ської височини. Для режиму річки властиві значна весняна повінь і швидкий її спад (75 % річного

Річка Дніпро

стоку). Живлення в основному снігове. Льодостав триває 3—4 місяці.

Південний Буг (довжина — 792 км) бере початок на Подільській височині і впадає в Бузький лиман Чорного моря. У середній течії він перетинає кристалічні породи Українського щита, утворюючи пороги.

Поверхневі води, особливості їхнього формування і розподілу
Основні річкові басейни. Канали
Озера й водосховища
Підземні води. Болота, їхні типи і поширення
Водний баланс і водні ресурси України
ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ, ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ
Основні генетичні типи ґрунтів, закономірності їхнього поширення
РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ
Різноманітність видового складу, закономірності поширення рослинності
Рослинні комплекси лісів, степів, луків, боліт