Географія - Гілецький Й. Р. -
НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ

Зміна кількості населення. Природний рух населення

На 1 вересня 2007р. в Україні проживало 46,46 млн осіб.

Від чого ж залежить кількість населення в країні? Збільшуватися вона може за рахунок народження дітей або в'їзду на територію держави мешканців з інших країн (іммігрантів). Відповідно смертність людей, виїзд за кордон (еміграція) зумовлюють зменшення кількості жителів країни. Співвідношення між кількістю народжених і померлих, емігрантів та іммігрантів визначають загальне зростання або зменшення кількості населення держави. Причини, що впливають на зміни кількості населення є дуже різноманітні і по-різному виявлялися у певні історичні періоди. їх вивчає наука демографія, тому всі процеси, пов'язані із зміною кількості населення, називають демографічними.

Під природним рухом населення розуміють зміни кількості населення і складу населення у стабільному суспільстві, які зумовлені народжуваністю та смертністю, без урахування механічного переміщення громадян (в'їзду та виїзду). Отже основним процесом, що впливає на зміну кількості населення, здебільшого є його природний приріст, тобто різниця між народжуваністю та смертністю. Природний приріст, народжуваність і смертність визначають як в абсолютних, так і у відносних величинах.

Абсолютна величина природного приросту залежить від загальної кількості населення, яка була різною у певні періоди історії нашої країни. Тому, щоб порівнювати темпи зростання кількості населення на певних історичних проміжках часу, або порівнювати за цим показником її з іншими державами світу тощо, користуються відносними величинами. Для цього величину абсолютного показника ділять на середню кількість жителів країни у цьому проміжку часу і визначають кількість народжених, померлих та природний приріст у розрахунку на 1000 осіб населення. їх ще називають коефіцієнтами народжуваності, смертності та природного приросту.

Коефіцієнт народжуваності на території України у XX ст. мав чітко виражену загальну тенденцію до зменшення. Показник народжуваності у 1913 р. становив 44 особи на 1000 жителів, у 1940 р - 28, у 1965 р.- 15,3, у 1991 р.- 12,1, у 2002 р.— 8,1, 2005 р.— 9. Смертність мала загальну тенденцію зниження до початку 1960-х рр. У 1913 р. вона становила 25 на 1000 осіб населення, у 1940 р.— 14,6, у 1960 р.— 6,9. Пізніше цей показник почав здебільшого зростати (1965 р.— 7,6 особи на 1000 жителів, 1991р.- 12,9, 2002 р.-15,7, 2005 р.— 16,6). По сьогоднішній день кількість населення в Україні невпинно скорочується.

Новонароджені громадяни України

Демографічна політика

Із 1991р. в Україні почалося природне зменшення (депопуляція) населення, оскільки смертність перевищила народжуваність. За 1991 р. природний приріст склав — 0,8, за 1995 р.— (-5,8), а 2000 та 2005 роки мали однакові значення — (-7,6) на 1000 осіб населення.

Механічний приріст, тобто різницю між в'їздом і виїздом у державу, називають сальдо міграцій.

Так, за 1992 р. в Україну в'їхало на 288 тис. осіб більше, ніж вибуло. За 2004 р. механічний приріст становив (—7,6 тис. осіб), а за підсумками 2005 р. знову став додатним і склав 4,6 тис. осіб.

Найменша величина від'ємного природного приросту за 2005 р. була у Закарпатській області

Харківський залізничний вокзал

(-0,6 на 1000 осіб), у Києві (-1,4), Рівненській області (-1,7) а найбільша у Чернігівській (-14,1), Сумській (-12,1), Полтавській (-11,2), Луганській (-10,9) і Донецькій (-10,3). Найменша народжуваність за підсумками 2005 р. була у Сумській області (7,2 на 1000 осіб), найбільша — у Закарпатській області (12,6). Смертність найбільші значення має у Чернігівській області (21,6 на 1000 осіб), найменші — ум. Києві (11,2).

Основними причинами, що посилили процеси депопуляції у 1990-і рр., стало зниження рівня життя значної частини молодих громадян України через затяжну економічну кризу. У результаті доходи багатьох громадян стали значно нижчими прожиткового мінімуму, який щорічно встановлюється Верховною Радою України. Тільки з 2005 р. мінімальна зарплата суттєво наблизилася до розміру прожиткового мінімуму.

Безробіття, низькооплачувана робота, про-, блеми забезпечення житлом, кваліфікованою медичною допомогою зумовлюють те, що сім'ї не планують народжувати багато дітей. Позитивне вирішення цих проблем у масштабі держави дозволило б значно покращити демографічну ситуації в цілому. Незначному підвищенню народжуваності (з 7,7 осіб на 1000 за 2001 р. до 9 осіб на 1000 за 2005 р.) сприяло покращення економічної ситуації та цілеспрямована демографічна політика держави — значне підвищення з 2005 р. розміру фінансової допомоги сім'ям, що народили дітей.

Зміна кількості населення. Природний рух населення
Демографічна політика
Вікова і статева структура населення
Міграція населення, її види і причини
Українська діаспора і причини ЇЇ виникнення
Національний та етнічний склад населення
Основні показники розміщення населення
Типи міських поселень. Урбанізація
Сільське розселення
Трудові ресурси