Соціологія - Танчин I.3. - Тема 6.4 ЕТНОСОЦЮЛОГІЯ

Попри потужні інтеграційні тенденції, які домінують у сучасному світі, наприклад створення Європейського Союзу, національна проблематика продовжує перебувати в центрі уваги політиків і вчених. Виникають нові національні держави (і6 незалежних держав на місці СРСР, Чехія і Словаччина замість Чехословаччини, нові республіки замість колишньої Югославії), відшукують своє національне коріння, відроджують мову, історію, культуру, а відтак — прагнуть отримати політичну, економічну чи національно-культурну автономію такі народи, як: валлійці та шотландці у Великій Британії; корсиканці та бретонці у Франції; баски та каталонці в Іспанії. Приклади можна продовжувати. Сьогодні ми є свідками того, що відчуття людьми своєї етнічної приналежності, своєї культурної унікальності є насправді незнищенне. Ані класова, ані професійна, ані жодна інша соціальна приналежність не здатна витіснити зі свідомості людини уявлення про її національну приналежність та інтереси власної етнічної спільноти.

Потреби людей в соціологічних знаннях, що відображають реальну ситуацію змін у житті народів, їхній самосвідомості, міжетнічних взаєминах, покликана задовольняти етносоціологія.

6.4.1. Об'єкт і предмет етносоціології

Етносоціологія (від гр. — народ), або соціологія міжнаціональних стосунків, в останні роки перетворилася на один із найпопулярніших напрямів соціологічної науки. Повсюдне пробудження до життя національних ідей диктує потребу посилення уваги до джерел і рушійних сил тих складних і суперечливих процесів, що протікають у сфері міжнаціональних відносин.

Етносоціологія — це спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає походження, суть, функції і загальні закономірності розвитку етносів, міжетнічні взаємини та розробляє основні методологічні принципи їх досліджень.

Етносоціологія намагається розкрити соціальну обумовленість етнічних рис культури і побуту, ціннісних орієнтацій, звичаїв, обрядів, міжособистісних національних взаємин, виявити національні особливості таких явищ і процесів як урбанізація, способи демографічного і соціального відтворення тощо. Тобто, етносоціологія — це наука, яка, головним чином, займається порівняльними дослідженнями етнічних груп, акцентуючи увагу на методах соціології (опитування, аналіз документів, спостереження, експеримент) і систематизуючи різноманітні підходи до етнонаціональної сфери суспільного життя.

Об'єктом етносоціології є люди, які утворюють різноманітні соціально-етнічні спільноти, представлені у різних соціально-етнічних організаціях та інститутах і, які виступають дійовими особами в подіях, явищах і процесах соціально-етнічного характеру.

Предметом етносоціології є сукупність соціально-національних відносин, що виникають між представниками різних соціально-етнічних груп, спільнот у процесі їх створення, життєдіяльності та розвитку. До предметної області етносоціології належать такі основні теми, як: вплив національних факторів на соціальну структуру та міграцію населення; соціальна детермінованість національної самосвідомості і міжнаціональних взаємин; міжетнічні конфлікти; національні особливості ціннісних орієнтацій, стереотипів поведінки, культурних інтересів і потреб у соціальних групах; специфіка галузевої і професійної зайнятості етносоціальних груп; етномовні процеси тощо.

Як окрема галузь соціологічного знання етносоціологія почала формуватися у 20—30-х рр. XX ст. в Західній Європі та США. Однією з перших монографій, що досліджувала проблеми етносоціології вважають класичну роботу Вільяма Томаса і Флоріана Знанецького "Польський селянин в Європі і Америці" (1918—1920). Біля витоків нової галузі соціології стояли також такі вчені — німецький дослідник Рихард Турнвальд, американський соціолог Г'ю Сетон-Ватсон та інші. Спершу вони акцентували увагу на вивченні проблем інтеграції у до-індустріальних суспільствах, пов'язуючи її із процесом консолідації моральних цінностей в межах окремих груп, зокрема етнічних. Але з часом з'ясувалося, що процес індустріалізації та пов'язані з ним урбанізація і поширення міського способу життя не зменшують ролі етнічності, а навпаки — посилюють її. Це спонукало особливий інтерес до вивчення етнонаціональної сфери життя суспільства.

6.4.1. Об'єкт і предмет етносоціології
6.4.2. Методологічні підходи до вивчення етнічних спільнот
Примордіалістський підхід до визначення етносу і нації.
Конструктивістський підхід до визначення етносу і нації.
6.4.3. Націоналізм і його типи
6.4.4. Міжнаціональні конфлікти
Концепція внутрішнього колоніалізму (Томас Нейрн).
Етніцистська концепція (Ентоні Сміт, Бенедикт Андер-сен).
Неоетніцистська концепція (Джордж Ротшильд, Ральф Премдас).
6.4.5. Національно-етнічні процеси в Україні
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru