Соціологія - Танчин I.3. - 6.7.1. Предмет соціології громадської думки

6.7.1. Предмет соціології громадської думки

Громадська думка є одним із найцікавіших феноменів суспільного життя. Особливо важливе значення громадської думки у сучасному суспільстві. Численні факти свідчать, що у демократичних країнах неможливо ігнорувати думку громадськості, а відтак — вона істотно впливає на перебіг усіх соціальних процесів. Вона не обов'язково узгоджується з правилами логіки, іноді швидкоплинна, аморфна, суперечлива, але ігнорувати її у наш час — неможливо. Громадську думку іноді порівнюють до атмосферного тиску — якщо спеціально не звертати на нього уваги — його не бачиш і не відчуваєш, але він все одно тисне на тебе навіть тоді, коли ти не задумуєшся про його існування.

Аналізом проблем, пов'язаних із виникненням, формуванням і функціонуванням громадської думки займається галузева соціологічна теорія, яка називається соціологією громадської думки.

Подальше уточнення сутності соціології громадської думки вимагає визначення об'єкта і суб'єкта, а також предмета цієї наукової дисципліни.

Об'єктом соціології громадської думки є громадська думка — як стан масової свідомості і як соціальний інститут. Характерними особливостями об'єкта є:

по-перше, це явище, подія чи факт соціального життя, які тісно пов'язані з інтересами спільноти і мають високий ступінь актуальності (наприклад, можемо говорити про наявність громадської думки з приводу того, чи можна довіряти певному політикові, чи варто скасовувати смертну кару або стосовно якості води у міському водогоні але не з приводу того, якою є хімічна формула води чи певних положень філософії Платона);

по-друге, об'єктом громадської думки може бути тільки подія, явище чи факт, які допускають різноманітне витлумачення (скажімо, комусь музика Петра Чайковського подобається, а комусь — ні, хтось є прихильником ідеології лібералізму, а хтось є її противником);

по-третє, об'єктом соціології громадської думки можуть бути тільки ті події, явища і факти соціального життя, що є інформаційно доступними спільноті, яка є суб'єктом громадської думки. Характер отримуваної інформації виявляє вирішальний вплив на зміст і поширення громадської думки.

Суб'єктом громадської думки є спільноти різного рівня — від населення всієї планети або окремої держави і аж до окремих спільнот певного міста чи села. Соціальну спільноту об'єднує спільність інтересів. Виділяють спільноти різного типу: територіальні, демографічні, професійні, етнонаціональні, державні та ін.

Предметом соціології громадської думки є її соціальні аспекти і характеристики: структура, закономірності, канали, механізми формування, ставлення великих соціальних груп до актуальних явищ, подій чи фактів соціального життя.

Громадська думка — це сукупність поглядів індивідів стосовно певної проблеми, яка зачіпає інтереси певної групи людей. Для визначення точніших меж феномена громадської думки, належить усвідомлювати її відмінність від наукового знання. Громадська думка є думкою, переконанням, а не знанням, бо вона не є обґрунтована науково. В її змісті завжди існує деяка частка непевності, дискусійності, вона допускає розбіжності у поглядах і точках зору. Саме тому громадська думка найчастіше стосується питань, пов'язаних з політикою, економікою, правом, мораллю або мистецтвом, де найбільше суперечливого і такого, що зачіпає інтереси людей. Крім того, громадська думка не може існувати без свого носія. Як тільки заходить мова про певну думку, відразу виникає питання: а чия це думка? Хто її відстоює? Зауважте, що нам і в голову не приходить поставити подібне питання щодо наукових знань (абсурдно звучить запитання на зразок "Хто саме відстоює ідею, що сума кутів трикутника дорівнює 180°?").

Німецький філософ Іммануїл Кант проводив чітку різницю між знанням, вірою і думкою як трьома ступенями переконання пізнання особистості. "Думка - є свідомим визнанням чогось істинним, яке є недостатнім як з об'єктивного, так і з суб'єктивного боку. Якщо ж визнання істинності твердження має достатнє обґрунтування з суб'єктивного боку, але є об'єктивно недостатнім — то воно називається вірою. Нарешті, і суб'єктивно, й об'єктивно достатнє визнання істинності твердження є знання".

Термін "громадська думка" з'явився досить давно. У 1266 р., коли виник англійський парламент, він відразу ж став місцем жорсткого протистояння англійського дворянства з королівською владою. Саме у процесі цього протистояння, у другій половині XIII ст., і з'явився термін "громадська думка" на позначення моральної підтримки населенням країни дій парламенту. Поступово цей термін став загальновживаним. Однак сам феномен громадської думки є давнішим за термін, який його позначає. Громадська думка існує так давно, як і людське суспільство. Адже саме громадська думка формувала й утверджувала традиції, норми, звичаї, форми заохочення і покарання в перших людських спільнотах.

Але в традиційному, примітивному суспільстві переважаючим типом зв'язків, що створюють громадську думку, є міжособистісні контакти, характерними рисами яких є довіра і дотримання моральних норм. Еліта такого суспільства приймала рішення щодо значимих для цього суспільства проблем на основі традицій і моральних норм практично не враховуючи громадської думки. Важливі проблеми обговорювалися тільки всередині еліти, яка не цікавилася думкою пересічних членів суспільства (за винятком тих випадків, коли порушувалися традиції і вимагалося схвалення громадськості).

Говорити про феномен "громадської думки" в широкому сенсі цього поняття очевидно можна вже з XVIII ст. Хоча і тоді назвати цей феномен "громадською думкою" складно. Тільки думка "освічених еліт" могла втілюватися в декрети, будучи якщо й не безсумнівною, то хоча б універсальною й надособистісною оскільки заснованою на розумі. Протягом усієї першої чверті XVIII ст. "громадська думка" становить, таким чином, меншою мірою думку публіки (в широкому сенсі, який це слово має сьогодні), а більше "перетворену в публічну" думку соціальної еліти. "Громадська думка" була не думкою народу (більшість якого складалася із неписьменних селян), а тих політичних угруповань, які представляли інтереси "освіченої" буржуазії, яка боролася тоді за владу з аристократією. Таким чином, "громадська думка" була чимось на зразок машини ідеологічної війни, яку відродили у ХVIIІ ст. інтелектуальна еліта та буржуазія для узаконення їхніх вимог у галузі політики й ослаблення королівського абсолютизму. В індустріальному суспільстві з демократичними формами правління роль громадської думки значно зростає. Це обумовлено такими обставинами:

— Різко зростають можливості громадськості впливати на політику, яка проводиться правлячим колом, завдяки виборам, референдумам, групам тиску в парламенті чи уряді, актам громадянської непокори тощо.

— Демократичні суспільства володіють розгалуженою системою засобів масової інформації, багато із яких дотримуються альтернативних точок зору. Завдяки цьому громадськість практично негайно інформується буквально про всі події, які відбуваються у суспільстві. При цьому у більшості членів суспільства формується стійка позиція щодо цих подій і тих рішень, які приймаються владою.

— У демократичних суспільствах, як у жодних інших, висування лідерів відбувається на хвилі громадської думки. У тому випадку, якщо лідер сприйняв суспільні тенденції щодо зміни громадської думки, його політику починають підтримувати різні прошарки громадськості, а згодом — і політичні діячі. Попри те, що, як зазначено вище, громадська думка — сукупність поглядів індивідів щодо певної проблеми, вона не є простою механічною сукупністю індивідуальних точок зору на якусь проблему, а є певною системою, яка має свою структуру, спосіб зв'язків і взаємозалежностей між елементами цієї структури, свій цикл розвитку.

6.7.2. Структура громадської думки
6.7.3. Громадська думка як соціальний інститут
6.7.4. Канали висловлення громадської думки
6.7.5. Вплив на громадську думку
6.7.6. Маніпулювання громадською думкою
СЛОВНИК СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ
Вступ
Розділ 1. Культура в структурі соціологічного знання
1.1 О. Конт як основоположник соціології
1.2. Репрезентативна культура
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru