Соціологія: 100 питань 100 відповідей - Подольська Є.А - Які соціально-економічні та культурно-ідеологічні передумови сприяли розвитку суспільно-політичної думки в Україні?

Наприкінці XV ст. в історії України починається козацька доба, яка істотно вплинула на менталітет нації при формуванні народних уявлень про добро, правду, справедливість, систему ідеалів і цінностей, соціальних, державно-політичних, національних, конфесійних та індивідуально-особистісних уявлень про ідеали сили, краси, мужності, здоров'я, справедливості, гідності. В менталітеті українця козак, козаччина — це унікальний, своєрідний соціологічний "ідеалізований об'єкт", вершина в ієрархії цінностей.

Наприкінці XVI ст. створюються масові об'єднання, згуртовані професійно та ідейно — релігійні братства, які займаються спеціалізованими видами діяльності і забезпечують пригнобленому етносу здатність у певних межах виконувати організаційні, виховні, регулятивні функції у системі суспільних відносин, виконувати відповідні соціальні норми на основі системи норм, прав та обов'язків, виробленими у своєму груповому чи етнічному середовищі, застосовувати прийняті санкції у формах заохочення чи покарання.

За умов, коли державна влада належала королеві, магнатству і шляхті Речі Посполитої, а церковна — вищому католицькому духівництву та уніатським владикам, братства прагнули вивільнити свої громади від цих зверхників і набути відносної самостійності в справах самоврядування та можливості контролювати й спрямовувати економічне, релігійне і культурне життя православного люду. Вони надсилали своїх представників до короля, на сейми та собори, відстоювали майнові, політичні та духовні інтереси українців та білорусів, захищали їхнє право займатися ремеслом і торгівлею, створювати свої суди, мати своє громадське майно, скарбниці. Вони засновували й утримували школи, друкарні, шпиталі, обирали за власним розсудом учителів, проповідників, священиків, піклувались про бідних і хворих.

Всі питання життя братств розв'язувались на загальних зборах, а між зборами — виборними старшими братчиками. Отже, братства прагнули стати органами самоврядування в умовах політичного й конфесійного іноземного гноблення. Найстаршим і найвпливовішим було в Україні Львівське Успенське братство, при якому в 1585 р. було організовано школу. Статут школи львівського братства ("Порядок школьний") став зразком для всіх інших шкіл.

Історичне значення мали і книжки, видані львівською братською друкарнею, зокрема панегірична декламація "Просоронима" (1591), збірник педагогічних настанов "Ірже... Іоанна Златоустого... бесіда ізбранная о воспитанії" чад" (1609), у яких прославлялося добре виховання.

Які соціально-економічні та культурно-ідеологічні передумови сприяли розвитку суспільно-політичної думки в Україні?

Поява в Україні значної кількості високоосвічених людей, формування книгодрукарської бази склали передумови до здійснення наступного завдання українського Ренесансу — запровадження освіти, науки і культури у широкі прошарки простого людства. У II половині XVI ст. було засновано багато нових народних шкіл у містах і селах. Тільки князь К. Острозький заснував декілька шкіл у Турові (1572), Володимирі-Волинському (1577) та інших місцях. У 1576 році київським воєводою Костянтином Острозьким було засновано і перший вищий навчальний заклад в Україні — Острозьку колегію, де поряд з богословськими дисциплінами, математикою, іноземними мовами, фізикою вивчалась і філософія. Хоча перша в історії України вища школа проіснувала недовго, до 1636 року, вона зробила значний внесок у духовне життя країни У кінці XVI — першій половині XVII ст. в Україні в основному склалися необхідні соціально-економічні умови та культурно-ідеологічні передумови для розвитку елементів суспільно-політичної думки й утвердження порівняно прогресивних ідей. Такими передумовами були:

піднесення антифеодального народно-визвольного руху (селянсько-козацькі повстання кінця XVI — початку XVII ст.);

зростання ідеологічної боротьби проти унії і католицизму (відродження і розквіт полемічної літератури);

зростання ролі міст в економічному і культурному житті суспільства (виникнення братства);

значне культурне піднесення — запровадження масового книгодрукування, організація шкіл і т. ін.

Провісником радикальних соціально-політичних змін стала полемічна боротьба в Україні наприкінці XVI — на початку XVII ст. Література цього періоду представлена іменами мислителів, учених, релігійних діячів, таких як Герасим Смотрицький, його син — Мелетій Смотрицький, Іван Вишенський, Христофор Філалет, Стефан Зизаній, Захарія Копистенський, Юрій Рогатинець, Лазар Баранович, Іоанікій Галятовський, Кирик Острозький та ін.

У чому полягала ідейна поляризація поглядів на людину в суспільно-політичній думці України кінця XVI-XVII ст.?
Які події духовного життя України сприяли розвитку ідей про гідність людини та патріотизм?
Чим характеризуються соціологічні погляди Григорія Савича Сковороди?
Які основні риси українського романтичного світогляду?
Як осмислювалося буття українського народу мислителями революційно-демократичного напрямку?
Які об'єктивні закономірності суспільного розвитку виділяв Іван Якович Франко?
Як осмислюються проблеми людини та історії представниками релігійного екзистенціалізму в українській соціології?
Як осмислюються проблеми мови національної ідеї та федерального устрою в соціології громадівців?
Які варіанти досягнення державного суверенітету пропонують В'ячеслав Липинський та Дмитро Донцов?
3.СОЦІОЛОГІЯ ЯК СИСТЕМНИМ ПОГЛЯД НА СУСПІЛЬСТВО
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru