Географія - Гілецький Й. Р. -
СОЦІАЛЬНА ІНФРАСТРУКТУРА

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

Галузева структура і значення. Проблеми і перспективи розвитку

Сукупність галузей виробничої сфери і сфери послуг, що створюють умови для організації основних видів діяльності людини (трудової, суспільно-політичної тощо), називають соціальною інфраструктурою.

Соціальна інфраструктура має значні територіальні відмінності у рівнях обслуговування. Вони визначаються рівнем грошових доходів і життя населення, природними чинниками, що . зумовлюють певні потреби в опаленні, одязі, послугах тощо, а також системою розселення і транспорту, складом населення і його традиціями.

Освіта охоплює загальноосвітні навчально-виховні заклади (школи, гімназії, ліцеї), професійно-технічні (училища) та вищі різних рівнів акредитації (технікуми, училища, коледжі, інститути, університети, академії) навчальні заклади. В Україні станом на січень 2006 року діяло 21,6 тис. шкіл, гімназій та ліцеїв (близько половини — це школи І—III ступенів), де навчалося 5,4 млн учнів.

Культура охоплює установи, підприємства, організації, що виробляють товари культурного та інформаційного призначення (кінофільми, картини, книги, газети, журнали та ін,), організовують

Харківський політехнічний університет

Ялтинська водолікарня

У лікувальній установі

демонстрування духовних цінностей для населення, концертні зали, кінотеатри, картинні галереї тощо), зберігають для нащадків пам'ятки культури (пам'ятники, архітектурні ансамблі та ін.).

Охорона здоров'я охоплює всю систему лікувальних, лікувально-профілактичних, санаторних, оздоровчих та інших медичних установ. В Україні налічується близько 3,3 тис. лікарняних закладів, 7 тис. лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів.

До цієї сфери також належать заклади фізичної культури та соціального захисту населення.

Проблеми галузі пов'язані значною мірою із залишковим принципом фінансування, тому розгорнута недостатня кількість закладів кожної галузі, низька матеріально-технічна оснащеність, виникають проблеми забезпечення кваліфікованими кадрами. Пріоритетність у фінансуванні, виникнення приватних закладів дасть можливість значно підвищити ефективність роботи галузей, повніше задовольняти потреби населення.

Україна має значний науковий потенціал, який у 2000—2005 рр. був зосереджений у більш ніж 400 науково-дослідних інститутах та їхніх філіалах. Важливою проблемою є збереження висококваліфікованих кадрів і впровадження наукових розробок і досягнень у практику.

Галузі соціальної інфраструктури задовольняють потреби населення в оздоровленні, відпочинку і змістовному проведенні вільного часу. До нього входять санаторії і пансіонати, будинки і бази відпочинку, туристські заклади.

Основними рекреаційними районами в Україні „ є Крим, Карпати. Найбільші центри відпочинку і туризму в Криму — Ялта, Євпаторія, Феодосія, Алушта; у Карпатах та Передкарпатті: Трускавець, Моршин, Яремча, Ворохта, Ясиня, на узбережжі морів — Одеса, Скадовськ, Бердянськ, Маріуполь. Однак, рекреаційний комплекс України ще не повністю використовує всі наявні ресурси.

Складовими частинами соціально-побутового комплексу є житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, торгівля і громадське харчування, пасажирський транспорт і зв'язок.

До ринкової інфраструктури можна віднести товарні, фондові та універсальні біржі, службу зайнятості населення, банки (близько 230 станом на початок 2006 р.) та фінансово-кредитних посередників, аудиторські та податкові установи тощо.

УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

Зовнішні економічні зв'язки України

Зв'язки держави з іншими країнами світу називають зовнішніми. За змістом серед них виділяють політичні, економічні, культурні, гуманітарні, наукові та ін.

Зовнішньоекономічна діяльність України визначається багатьма чинниками. Серед них важливу роль відіграють політико- та економіко-географічне положення, природоресурсний потенціал, рівень економічного розвитку, галузева структура економіки, рівень розвитку транспортної мережі тощо. Основною складовою зовнішньоекономічної діяльності України є розвиток і поглиблення торговельно-економічного співробітництва з країнами світу. Зовнішньоторговельний обіг товарів після проголошення Україною незалежності мав тенденцію до зниження. За 2005 р. ця величина вже досягла 70,4 млрд доларів США. Розмір експорту (34,2 млрд доларів СШ А) за підсумками цього року був дещо меншим від імпорту (36,1 млрд доларів США). Однак суттєво зрослий експорт послуг за 2005 р. на 3,2 млрд доларів США перевищив імпорт послуг. Прямі іноземні інвестиції в господарський комплекс України з 1 січня 2004 р. до 1 січня 2006 р. зросли майже у 2,5 разу.

Фізико-технічний інститут НАН України

Промислову продукцію України відправляють до інших країн переважно морським транспортом

За даними 2005р. провідне місце в експортних операціях України продовжують посідати країни СНД (31,3 %) та інші країни Європи (31,8 %), В імпортних операціях з товарами на СНД припадало за цей рік 47,1 %, на інші європейські країни - 35,1 %.

Україна експортує переважно продукцію чорної металургії (залізну та марганцеву руди, чавун, сталь, прокат), хімічної промисловості (мінеральні добрива, полімери), сільського господарства (цукор, олію, масло, м'ясо, овочі, фрукти), а також деякі машини та обладнання (автобуси, тепловози, вагони, судна, літаки, трактори, прокатні стани, турбіни, штучні алмази та алмазні інструменти, металообробні верстати).

Серед імпортованої продукції основними є нафта, газ, концентрати кольорових металів, промислове устаткування, сільськогосподарська техніка, медичне обладнання, товари хімічної, легкої промисловості, бавовна, ліс, папір, цитрусові, кава та ін.

Дуже важливе значення у зовнішній торгівлі має співвідношення в експорті та імпорті сировини й готових виробів, їхній асортимент. Найвигідніше для країни, коли в експорті переважає наукомістка готова продукція, а в імпорті — сировинна група товарів.

Труби є важливою складовою експорту України

У структурі українського експорту і у. 2000— 2005 рр. продовжувала переважати частка сировини й продукції низького ступеня переробки — близько 80 % обсягу вивозу товарів.

У структурі імпорту в нашу країну характерною є висока питома вага товарів широкого споживання.

Швидкими темпами нарощуються міжнародні коопераційні зв'язки між вітчизняними та підприємствами різних країн, утворюються СП з участю іноземних капіталів.

Щодо обміну науково-технічною інформацією, то Україна належить до держав, що переважно отримують наукові послуги.

Подібною є ситуація і з обсягами міжнародного туризму, які потребують значного розширення, відповідно до значного рекреаційного ресурсного потенціалу країни. Провідне місце у структурі.екс-порту послуг у 2005 р. (близько 86 %) продовжували займати транспортні послуги.

Таким чином, у зовнішніх зв'язках країни є ще значні проблеми, які чекають свого розв'язання.

Галузева структура і значення. Проблеми і перспективи розвитку
УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО
Зовнішні економічні зв'язки України
ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ
Столичний район
Загальні відомості та ЕГП
Населення і трудові ресурси
Природні умови і ресурси
Господарство району
Проблеми й перспективи розвитку
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru