Статистика - Опря А.Т. - § 1.8. Перевірка гіпотез про істотність різниць дисперсій за критеріями Кохрана і Бартлета

Розглянуте вище відноситься до випадків перевірки статистичної гіпотези про рівність тільки двох дисперсій . У випадку необхідності отримання оцінки істотності ряду дисперсій (більше двох) використовують інші критерії. При однаковій чисельності вибіркових сукупностей використовується критерій Кохрана, при неоднакових вибірках - критерій Бартлета.

При розрахунку критерію Кохрана (ц) знаходять відношення максимальної дисперсії (із порівнюваних) до суми всіх дисперсій:

сг^ "

сг- +СТ2 + ... + СГ

Одержану величину критерію Кохрана (др) порівнюють з табличним значення (дг) при числі ступенів вільності : у = п -1 (додаток 10).

Якщо др > ят , нульова гіпотеза відхиляється. Тобто дисперсії визначаються неоднорідними, оскільки їх відмінність істотна.

Із критеріїв, що використовуються для перевірки гіпотези про однорідність дисперсій, найпотужнішим визнано критерій. Бартлета (М). Як і за допомогою критерію Кохрана, критерієм Бартлета оцінюється істотність відмінності кількох дисперсій. Теоретичною основою використання даного критерію є припущення про нормальність розподілу ознак у досліджуваних сукупностях.

Суть розрахунку критерію М полягає в порівнянні зваженої середньої арифметичної і середньої геометричної із дисперсій. Якщо порівнювані дисперсії рівні, то середня арифметична і середня геометрична із дисперсій збігатимуться.

Обчислюють середню арифметичну зважену (сг2) і середню геометричну (о-2) із дисперсій, що порівнюються :

°а =~|>Г. а;2 = 2 $ ?г((сг,2)")

Введений в статистику критерій Бартлета (М) для перевірки рівності дисперсій являє собою відношення:

М = 1п== Xпі .

сг'

Після перетворення натуральних логарифмів в десяткові формула має вигляд : М=2,3026 (^о-а£пл пі^сг2 ).

Якщо прийняти відношення -, де

пі У пі

С = 1 +-,

3(т -1)

то його розподіл відповідає розподілу критерію Хі - квадрат 2) з числом ступенів вільності, рівним Р-1 (Р - кількість дисперсій, які порівнюються). Тому критичні значення критерію М знаходять за стандартними математичними таблицями розподілу х2 при обраній довірчій імовірності (Р) і числу ступенів ВІЛЬНОСТІ у = Р -1.

Для прикладу розглянемо вибіркові сукупності господарств трьох регіонів за оплатою людино - дня. Вибірки характеризується

такими даними : щ = 90; и2 = 100 ; и3 = 120;ст12 = 25,16ст22 = 24,10; ст32 = 23,00 .

Для перевірки нульової гіпотези істотності відмінностей дисперсій, отриманих із неоднакових вибірок, обчислюють такі параметри:

о-;2 (25,16 х 90 + 24,10 х 100 + 23,00 х 120) :310 = 23,98;

= ^23,98 = 1,3799 ;

£и%ст2 = 90^25,16 +1001^24,10 +1201§23,00 = 427,667 ;

М = 2,3026(427,769) = 0,2349 .

у і___к_ 1_ J___1_

С = 1 + Лі ^ Лі = 1 + 90 +100 + 120 " 310 = 1 + -V02.6- = 1,-437 3(т -1) 3 х 2 6

Розрахункова величина критерію Бартлета дорівнюватиме :

М 0 2349

- = 0,2349 = 0,234 .

С 1,00437

За стандартною математичною таблицею значень х1 при порозі імовірності Р=0,95 і числі ступенів вільності у = 3 -1 = 2 знаходимо критичні значення х2= 6,0 (додаток 7) .

Оскільки х2Р < ( 0,234 < 6,0), робимо висновок про неістотну відмінність в дисперсіях . Тобто, відмінності вибіркових дисперсій є випадковими, а, отже, результати спостережень не суперечать гіпотезі, що перевіряється.

Резюмуючи розгляд питань про критерії згоди, необхідно пам'ятати такі особливості використання їх в аналітичній роботі. По-перше, при порівнянні емпіричного розподілу з тим чи іншим завжди мається на увазі не вибіркова сукупність, а генеральна. Вибірка тут характеризує генеральну сукупність, а тому висновки про значимість чи невірогідність відмінностей в розподілах відносяться до генеральної сукупності. По- друге, при трактовці понять "значимість" і "невірогідність" потрібно пам'ятати, що відсутність значимих розбіжностей між емпіричним і теоретичним рядами розподілу ще не значить, що емпіричний розподіл ( у генеральній сукупності) в точності слідує шуканому закону розподілу. Факт відсутності значимих розбіжностей дає можливість признати емпіричну сукупність як сукупність, розподілену за відповідним законом, що не одне і те ж.

Використовуючи досить простий за своєю конструкцією критерій ламбда, потрібно дотримуватися умови його використання -достатнє число одиниць спостереження. До оцінки нечисленних вибірок критерій згоди Колмогорова неприйнятний.

ТЕМА 2. МЕТОДИ БАГАТОМІРНОГО СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ
§ 2.1. Загальне поняття багатомірного статистичного аналізу
§ 2.2. Основні поняття методу факторного аналізу, суть вирішуваних ним завдань
§ 2.3. Математичні основи теорії факторного аналізу . Матриця даних
§ 2.4. Формування вихідної інформації і факторних моделей
§ 2.5. Виділення факторів і визначення їх навантажень
§ 2.6. Метод головних компонент. Загальне поняття методу, його завдання
§ 2.7. Кластерний аналіз. Загальне поняття, його математичні основи та завдання
Програмований контроль знань до науково-пізнавальних тем
Тема 1. Перевірка статистичних гіпотез
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru