Страхова справа - Вовчак О.Д. - 5.2. Структура страхових організацій

Особливості створення страховика як юридичної особи визначені Законом України "Про господарські товариства" та Законом України "Про страхування". Процес створення страхової компанії охоплює такі взаємопов'язані етапи:

— реєстрацію страховика як юридичної особи;

— надання цій юридичній особі статусу страховика.

Структура страхової компанії може охоплювати декілька рівнів управління. З урахуванням особливостей Положення про відокремлені підрозділи страхової компанії вона включає центральний офіс, філії, агентства та представництва страховика.

Організаційна структура страховика є динамічною. Вона може змінюватися: ускладнюватися, спрощуватися, що, своєю чергою, сприяє її вдосконаленню.

У практиці управління страховими компаніями набула поширення система "керівництво у співвідношенні із співробітництвом". Особливості цієї системи полягають у тому, що вона будується на принципах лінійного, функціонального та лінійно-штабного підпорядкування (рис. 5.1).

Структура органів управління страховою компанією залежить від того, в якій організаційній формі її створено. Оскільки більшість страховиків України мають статус акціонерного товариства, то з урахуванням особливостей Закону України "Про господарські товариства" вищим органом управління є загальні збори акціонерів, якими обирається Рада директорів, що створює правління та обирає голову правління.

Президент — вищий керівник страхової компанії після голови правління. Віце-президент — головний фінансовий директор, який відповідає за фінансові питання діяльності. Менеджер компанії здійснює оперативне керівництво, організовує горизонтальний поділ праці в компанії, контролює поточну роботу.

Функції Спостережної ради полягають у здійсненні нагляду за діяльністю правління страхової компанії, порядок якого визначається Статутом. Спостережна рада як орган управління товариством не є обов'язковою. Чинна редакція Закону України "Про господарські товариства" передбачає обов'язкове створення Спостережної ради лише у випадках, коли кількість акціонерів становить понад 50 осіб.

Група радників-консультантів призначена для вирішення найбільш важливих питань у діяльності страхової компанії. Вона діє як: а) дорадчий орган при керівництві компанії; б) формування з працюючих і залучених спеціалістів.

Виконавчі директори — керівники основних підрозділів компанії, які очолюють відповідні департаменти (управління, дирекції) та входять до складу правління.

Власна внутрішня структура страховика представлена представництвами, агентствами, філіями, відділеннями.

Представництва — підрозділи страхової компанії, які не мають статусу самостійної юридичної особи і займаються, як правило, збиранням інформації, рекламою, репрезентаціями, пошуком клієнтів, але не здійснюють комерційну діяльність.

Агентства — підрозділи, які мають право виконувати всі функції представництва, а також здійснювати операції з укладання та обслуговування договорів.

Філіали (відділення) страхової компанії— підрозділи, які теж не мають права юридичної особи і здійснюють свою діяльність, керуючись законодавством, нормативними актами, статутом та рішеннями загальних зборів акціонерів, Ради директорів та президента компанії. Результати роботи філіалу (відділення) відображаються у послідовному балансі страхової компанії. Управління системою страхування здійснюється страховиком.

5.3. Об'єднання страховиків та їхні функції

Страховики можуть утворювати спілки, асоціації та об'єднання для координації своєї діяльності, захисту інтересів своїх членів та здійснення спільних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України.

Об'єднання страховиків діють на підставі статутів і набувають прав юридичної особи після державної реєстрації.

Як уже згадувалось, в Україні створені й функціонують такі об'єднання страховиків: Ліга страхових організацій України (ЛСОУ), Авіаційне страхове бюро, Моторне (транспортне) страхове бюро, Морське страхове бюро, Національний ядерний страховий пул та ін.

Як добровільне об'єднання страховиків Ліга страхових організацій України (ЛСОУ) здійснює:

— захист прав та інтересів учасників ринку страхових послуг, що є членами ЛСОУ;

— сприяння формуванню та вдосконаленню правової бази страхової діяльності;

- сприяння підвищенню кваліфікації та професіоналізму керівників та спеціалістів — учасників ринку страхових послуг;

— ознайомлення громадськості з діяльністю учасників ринку страхових послуг та їх роллю в економічному житті України;

— сприяння реалізації антимонопольного законодавства у сфері страхової діяльності;

— утвердження взаємної довіри, надійності, порядності та ділового партнерства у взаємовідносинах між учасниками ринку страхових послуг та споживачами страхових послуг.

На регіональному рівні діє Харківський союз страховиків, а за галузевою ознакою — Асоціація страховиків в аграрному секторі економіки.

Авіаційне страхове бюро України (далі — АСБ) є юридичною особою, яка діє на підставі Положення "Про авіаційне страхове бюро" та установчого договору, погодженого з Міністерством фінансів України та державною авіаційною адміністрацією. Бюро має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, набуває майнових та особистих немайнових прав, має право виступати в суді, арбітражному та третейському судах, виконувати будь-які дії відповідно до угод, що не суперечать законодавству, Положенню "Про авіаційне страхове бюро" та установчому договору.

Фінансування діяльності Бюро здійснюється за рахунок вступних і членських внесків членів Бюро та інших надходжень, не заборонених законодавством.

Бюро створюють страховики, які мають дозвіл (ліцензію) на право проведення обов'язкового авіаційного страхування та зареєстровані в Державній авіаційній адміністрації відповідно до Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення безпеки авіації України" JSfe 17 від 15 січня 1998 p., орган управління яких прийняв рішення про вступ до Бюро, за умови виконання вимог Положення "Про авіаційне страхове бюро". Бюро створюють зазначені страховики, укладаючи установчий договір. Страховики, які прийняли рішення про вступ до Бюро, подають заяву до уповноваженого органу, який призначає дату проведення загальних зборів засновників Бюро. У разі відсутності інформації про вступ до Бюро протягом десяти днів з дня видачі дозволу (ліцензії) уповноважений орган анулює такий дозвіл (ліцензію).

Бюро підлягає державній реєстрації у Київській міській державній адміністрації. Для державної реєстрації президент Бюро або голова загальних зборів, який тимчасово виконує обов'язки президента, подає Київській міській державній адміністрації заяву про державну реєстрацію та установчий договір. Київська міська державна адміністрація в місячний строк розглядає подані матеріали, приймає рішення і видає свідоцтво про державну реєстрацію Бюро.

Основні завдання АСБ:

— координація діяльності національних страховиків у галузі страхування авіаційних ризиків;

— дослідження та прогнозування національного ринку страхових послуг у галузі авіації;

— організація співпраці з підприємствами, їхніми об'єднаннями та інтими організаціями, які експлуатують та обслуговують засоби авіаційного транспорту;

— підготовка та внесення на розгляд державних органів пропозицій стосовно законодавчих та інших нормативних актів з обов'язкового авіаційного страхування, розроблення рекомендацій з методології проведення відповідних видів авіаційного страхування;

— сприяння впровадженню прийнятих у міжнародній практиці умов авіаційного страхування та форм уніфікованих полісів;

— збір, аналіз та опублікування статистичних даних щодо збитків, завданих авіаційними подіями;

— розроблення програм і методів страхування авіаційних ризиків, заходів щодо запобігання страховим випадкам;

— організація та проведення консультацій з технічних, економічних і юридичних питань, пов'язаних з класифікацією страхових випадків, визначенням розміру збитків та страхового відшкодування;

— організація та проведення науково-практичних заходів з питань страхування авіаційних ризиків, забезпечення методичними матеріалами, інформаційне забезпечення страховиків і страхувальників;

— видання бюлетенів і довідників, проведення навчання, підвищення кваліфікації, організація конференцій, семінарів тощо;

— представництво інтересів страховиків — членів Бюро у міжнародних об'єднаннях страховиків.

Органом управління АСБ є загальні збори його членів. До беззаперечної компетенції загальних зборів належать:

— затвердження та відкликання президента Бюро;

— визначення повноважень президента Бюро;

— визначення строку повноважень президента Бюро;

— визначення та зміна юридичної адреси Бюро;

— визначення розміру вступних та членських внесків і порядок їх сплати;

— визначення основних напрямів діяльності Бюро;

— затвердження річного кошторису витрат Бюро;

— затвердження розміру та умов оплати праці працівників Бюро;

— прийняття інших рішень, передбачених Положенням.

З'ясування окремих питань, що належать до компетенції загальних зборів, за рішенням загальних зборів можуть бути делеговані президентові Бюро, який безпосередньо керує поточною діяльністю АСБ. Повноваження президента визначають загальні збори членів Бюро.

Кандидатуру президента Бюро визначає і подає Державна авіаційна адміністрація за погодженням з уповноваженим органом та затверджують загальні збори.

Члени АСБ зобов'язані:

— дотримуватися норм Положення "Про авіаційне страхове бюро" та установчого договору;

— максимально сприяти якнайкращому використанню можливостей національного страхового ринку в забезпеченні діяльпості підприємців у галузі авіаційного транспорту шляхом співпраці в галузі перестрахування і співстрахування зі страховиками — резидентами України;

— надавати Бюро, за рішенням загальних зборів членів Бюро, інформацію про укладені договори страхування і перестрахування, крім даних, які є комерційною таємницею;

— подавати Бюро інформацію про контакти з міжнародними організаціями та виконувати рішення загальних зборів з цього питання.

Члени АСБ мають право:

— отримувати дані, що надають членам Бюро відповідно до Положення "Про авіаційне страхове бюро";

— першочергово отримувати пропозиції від інших членів Бюро про перестрахування ризиків;

— користуватись інформацією, якою володіє Бюро.

Взаємовідносини страховиків — членів АСБ з питань перестрахування та співстрахування будують з метою сприяння повному використанню можливостей національного страхового ризику та проводять відповідно до законодавства.

Моторне (транспортне) страхове бюро України (М(Т)СБ) — юридична особа, яка створена згідно з чинним законодавством і діє на основі свого Статуту, погодженого і затвердженою (М(Т)СБ) як повний або асоційований член.

Повні члени М(Т)СБ зобов'язані виплачувати страхові відшкодування у разі настання страхового випадку, який спричинили їхні страхувальники на території інших держав, з уповноваженими організаціями зі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, з якими М(Т)СБ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. Якщо страхове відшкодування виплачувало М(Т)СБ, то повні члени відшкодовують (компенсують) йому всі витрати, які воно зазнало, і сплачують пеню.

Основні завдання М(Т)СБ:

— гарантування платоспроможності страховиків — членів Моторного (транспортного) страхового бюро щодо страхових зобов'язань;

— управління централізованими страховими резервними фондами;

- співробітництво з відповідними організаціями інших держав у галузі страхування цивільної відповідальності, координація обов'язкового страхування цивільної відповідальності нерезидентів — власників (водіїв) транспортних засобів у разі в'їзду їх на територію України;

— збирання потрібної інформації про обов'язкове страхування цивільної відповідальності, підготовка рішень та пропозиції з цього питання;

— розроблення форм страхових полісів і договорів обов'язкового страхування цивільної відповідальності;

— затвердження тарифів за додатковими договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності в порядку, визначеному законодавством;

— виплати компенсацій та страхового відшкодування.

Для забезпечення виконання зобов'язань членів М(Т)СБ перед страхувальниками та третіми особами при ньому створюються такі централізовані страхові резервні фонди:

— фонд страхових гарантій, призначений для забезпечення платоспроможності Моторного (транспортного) страхового бюро під час взаєморозрахунків з уповноваженими організаціями зі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів інших держав, з якими це Бюро уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування та взаємне врегулювання питань стосовно відшкодування шкоди. Джерелами формування цього фонду є внески страховиків, а також щомісячні відрахування у розмірі до 5 % страхових платежів за додатковими договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту, одержаних упродовж попереднього місяця. Мінімальний розмір фонду страхових гарантій встановлюється у вільно конвертованій валюті у сумі, не меншій еквівалента 400 000 євро;

— фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах (фонд потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з третіми особами. Перерахування коштів до цього фонду здійснюється щомісячно членами М(Т)СБ у розмірі до 10 % страхових платежів за звичайними договорами обов'язкового страхування цивільної відповідальності, одержаних упродовж попереднього місяця, а також за рахунок інших надходжень (благодійні або безоплатні внески, пожертви організацій, підприємств і громадян, інші джерела, не заборонені законодавчими актами України);

— фонд попереджувальних заходів М(Т)СБУ, мстою якого є проведення попереджувальних заходів, спрямованих на підвищення безпеки дорожнього руху та зменшення кількості страхових випадків за обов'язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності.

Члени М(Т)СБ зобов'язані додатково забезпечувати свою платоспроможність шляхом створення при ньому інших страхових резервних фондів на умовах, визначених чинним законодавством.

Морське страхове бюро України (МСБ) є юридичною особою, яка діє на підставі Положення "Про морське страхове бюро" та установчого договору, погодженого з уповноваженим органом та Державним департаментом морського та річкового транспорту. Бюро має відокремлене майно, самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, набуває майнових та особистих немайнових прав, має право виступати в суді, арбітражному та третейському судах, виконувати будь-які дії відповідно до укладених угод, що не суперечать законодавству, Положенню "Про морське бюро" та установчому договору.

Фінансування діяльності МСБ відбувається за рахунок вступних та членських внесків членів Бюро та інших дозволених видів комерційної діяльності. МСБ створюють страховики, які мають дозвіл (ліцензію) на проведення морського страхування та обов'язкового страхування пасажирів від нещасних випадків, що виникають під час морського перевезення, орган управління яких прийняв рішення про вступ до Бюро, за умови виконання вимог Положення "Про морське страхове бюро". Бюро створюється зазначеними страховиками шляхом укладення установчого договору. Страховики, які прийняли рішення про вступ до Бюро, подають заяви до уповноваженого органу, який призначає дату проведення загальних зборів засновників Бюро.

Бюро підлягає державній реєстрації в Одеській обласній державній адміністрації. Для державної реєстрації президент Бюро або голова загальних зборів, який тимчасово виконує обов'язки президента, подає Одеській обласній державній адміністрації заяву про державну реєстрацію та установчий договір.

Основні завдання МСБ:

— координація діяльності національних страховиків у галузі страхування на морському транспорті;

— дослідження та прогнозування національного ринку страхових послуг у галузі торговельного мореплавства;

— організація співпраці з підприємствами, їхніми об'єднаннями та іншими організаціями, які експлуатують або обслуговують засоби морського транспорту;

— підготовка та внесення на розгляд державних органів пропозицій стосовно законодавчих та інших нормативних актів з морського страхування, розроблення рекомендацій з методології проведення відповідних видів морського страхування;

— сприяння впровадженню прийнятих у міжнародній практиці умов морського страхування та форм уніфікованих полісів;

збір, аналіз та публікування статистичних даних щодо збитків на морському транспорті;

— розроблення програм та методів страхування морських ризиків, заходів щодо запобігання страховим випадкам;

— організація та проведення консультацій з технічних економічних і юридичних питань, пов'язаних із класифікацією страхових випадків, визначенням розміру збитків та страхового відшкодування;

— організація та проведення науково-практичних заходів з питань страхування на морському транспорті, забезпечення методичними матеріалами, інформаційне забезпечення страховиків та страхувальників;

— видання бюлетенів і довідників, проведення навчання підвищення кваліфікації, організація конференцій, семінарів тощо;

— представництво інтересів страховиків — членів МСБ у міжнародних об'єднаннях страховиків.

Органом управління МСБ є загальні збори його членів. До беззаперечної компетенції загальних зборів належать:

— затвердження та відкликання президента МСБ;

— визначення повноважень президента МСБ;

— визначення строку повноважень президента МСБ;

— визначення та зміна юридичної адреси МСБ;

— визначення розміру вступних та членських внесків і порядок їх сплати;

— визначення основних напрямів діяльності МСБ;

— затвердження річного кошторису витрат МСБ;

— затвердження розміру та умов оплати праці працівників МСБ;

— прийняття інших рішень, передбачених Положенням "Про морське бюро".

Окремі питання, що належать до компетенції загальних зборів, за рішенням загальних зборів можуть бути делеговані президентові МСБ, який безпосередньо керує поточною діяльністю МСБ. Кандидатури президента МСБ визначає і подає Державний департамент морського і річкового транспорту за погодженням з уповноваженим органом та затверджують загальні збори.

Члени МСБ зобов'язані:

— дотримуватися норм Положення "Про морське страхове бюро" та установчого договору;

— максимально сприяти якнайкращому використанню можливостей національного страхового ринку в забезпеченні діяльності підприємців у галузі морського транспорту шляхом співпраці у галузі перестрахування і співстрахування зі страховиками — резидентами України;

— надавати МСБ за рішенням загальних зборів членів МСБ, прийнятими двома третинами голосів загальної кількості членів МСБ, інформацію про укладені договори страхування і перестрахування, крім даних, що становлять комерційну таємницю;

— подавати МСБ інформацію про контакти з міжнародними організаціями та виконувати рішення загальних зборів з цього питання.

Члени МСБ мають право:

— отримувати дані, які надають члени МСБ відповідно до пункту Положення "Про морське страхове бюро";

— у першочерговому порядку отримувати пропозиції від інших членів МСБ про перестрахування ризиків;

— користуватись інформацією, якою володіє Бюро.

Взаємовідносини страховиків — членів МСБ з питань перестрахування та співстрахування будують з метою сприяння повному використанню можливостей національного страхового ринку та проводять відповідно до законодавства.

11 вересня 2000 р. на засіданні великої ради Міжнародного союзу морського страхування ухвалено рішення про прийом Морського страхового бюро України до Міжнародного союзу морського страхування (МСМС) як асоційованого члена. Україна в особі Морського страхового бюро стала першою державою серед країн колишнього СРСР, яка прийнята до МСМС.

Міжнародний союз морського страхування створений у 1874 p., нині налічує більше 50 асоціацій. Членами МСМС можуть бути лише національні асоціації морських страховиків.

У структурі МСМС діють такі постійні комітети:

— страхування суден;

— попередження збитків зі застрахованими вантажами;

— відповідальності перевізника;

— свободи страхування;

— загальної аварії;

— страхування суден, які використовують у внутрішніх водах;

— страхування океанських суден;

— страхування відповідальності за забруднення моря.

МСМС проводить роботу з узагальнення морського страхового законодавства. Спільно з Міжнародною торговельною палатою Союз підготував порівняльні таблиці умов морського страхування у найважливіших торгових центрах світу. МСМС розробив рекомендації щодо забезпечення збереження вантажів, адресовані власникам вантажу, перевізникам, експедиторам тощо.

Асоціація1'Українське медичне страхове бюро" (А У МСБ) зареєстрована в березні 1999 р. Основною метою є сприяння розвитку відкритого та рівнодоступного для всіх медичного страхового ринку в Україні шляхом упровадження єдиних правил, вимог і стандартів діяльності, забезпечення необхідної допомоги страховим компаніям у проведенні медичного страхування, організації юридичного захисту прав страховиків та страхувальників, координації зусиль страховиків на ринку послуг медичного страхування.

Основними завданнями АУМСБ є:

— представництво інтересів своїх членів у відносинах з державними органами України, міжнародними організаціями тощо;

— розроблення методології медичного страхування, стратегії і тактики його впровадження в Україні;

сприяння формуванню розвинутої інфраструктури медичного страхового ринку в Україні;

аналіз законодавства України з питань страхової діяльності та охорони здоров'я, підготовка пропозицій щодо його вдосконалення;

— залучення членів ЛУМСБ до участі у виконанні державних програм з питань поліпшення медичної допомоги населенню за допомогою медичного страхування;

— вивчення та аналіз етапу і перспектив розвитку медичного страхування в Україні та за її межами, пропаганда медичного страхування серед населення України;

— сприяння залученню іноземних інвесторів у програми з медичного страхування та охорони здоров'я;

— проведення конференцій, семінарів та інших заходів науково-практичного характеру;

— здійснення іншої діяльності, що не суперечить законодавству України. У квітні 2007 р. в Україні створено Бюро страхових історій.

Контрольні запитання

1. Страхова компанія як необхідний суб'єкт страхового ринку, її роль та місце на страховому ринку.

2. Організаційні форми та типи страхових компаній, їх характеристика.

3. Порядок створення, функціонування та ліквідації страхових компаній.

4. Структура страхової компанії та критерії її визначення.

5. Принципи управління страховою компанією.

6. Мета створення та функції структурних підрозділів (відділів) страхової компанії.

7. Об'єднання страховиків, їх завдання, функції та місце на страховому ринку.

8. Особливості діяльності товариств взаємного страхування.

9. Діяльність іноземних страховиків на страховому ринку України.

Індивідуальні тематичні завдання для самостійної роботи

1. Зобразіть схематично організаційну структуру страховика, створеного у формі акціонерного страхового товариства. Перелічіть функціональні обов'язки відповідних структурних підрозділів (посадових осіб).

2. Зобразіть схематично організаційну структуру товариства взаємного страхування. Вкажіть функціональні обов'язки відповідних служб (посадових осіб).

3. Зобразіть схематично організаційну структуру страховика, створеного у формі товариства з додатковою відповідальністю. Розкрийте функціональні обов'язки посадових осіб та відповідних структурних підрозділів.

4. Наведіть основні показники діяльності вітчизняних страховиків на основі опублікованих у пресі рейтингів та визначте місце страхових компаній на страховому ринку України (за рейтингом на останню квартальну дату).

5. Опишіть діяльність Міжнародної корпорації страховиків "Ллойд".

6. Визначіть та охарактеризуйте принципи діяльності кептивних страхових компаній.

7. Визначте принципи діяльності товариств взаємного страхування, спільні та відмінні риси порівняно з діяльністю інших страхових компаній.

Література

1. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" М° 44 від 4 жовтня 2001 р. // Урядовий кур'єр. — 2001. — 7 листопада.

2. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 р. // Україна-бізнес. — 2001. — М° 35.

3. Концепція розвитку страхового ринку України до 2010 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року" // http://forinsurer.com/public/05/03/ 02/1710

4. Базилевич В. Д., Базилевич К . С. Страхова справа. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Т-во "Знання"; КОО, 2003. — 250 с.

5. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. — К.: Т-во "Знання"; КОО, 1998. — 374 с.

6. Горбач Л. М. Страхова справа: Навч. посіб. — 2-ге вид., вип. — К.: Кондор, 2003. — 252 с.

7. Заруба О.Д. Страхова справа: Підручник. — К.: Т-во "Знання"; КОО, 1998. — 321 с.

8. Реверчук С. К„ Вовчак О. Д., Кубів С. І. та ін. Інституційна інвестологія: Навч. посіб. / За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. С. К. Реверчука. — К.: Аті-ка, 2004. — 208 с.

9. Страхування: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. — К.: Знання, 2008. — 1019 с.

10. Страхування: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. С. С. Осадець. — К.: КНЕУ, 2002. — 526 с.