Географія - Гілецький Й. Р. -
Природний рух та відтворення населення

Кількість населення світу і його динаміка

Станом на початок 2007р. кількість населення світу становила близько 6,565 млрд осіб. Уявлення про її зміни у давні часи мають оцінювальний характер. Так, вчені припускають, що 35—40 тис. .років тому на Землі налічувалося усього близько 1 млн особин виду Homo sapiens (людина розумна). Станом на початок нашої ери, за розрахунками науковців, на планеті проживало понад 200 млн, у 1000 р.- 300 млн, у 1500 р.- 425 млн осіб. Таке незначне зростання кількості населення спостерігалося впродовж всього періоду аграрної цивілізації, тобто до другої половини XVII ст.

Від середини XVII ст. з поширенням промислової революції у більшості європейських країн темпи приросту населення почали помітно зростати. Це й ознаменувало, на думку вчених, перехід до другого періоду демографічного розвитку. Так, у 1820 р. кількість населення досягла 1 млрд осіб, у 1927 p.— 2 млрд, 1959 p.— 3 млрд, 1974 p.— 4 млрд, 1987 p.— 5 млрд, а у 1999 р.~ 6 млрд. За прогнозами міжнародних експертів у 2013 р. кількість землян досягне 7 млрд, у 2028 p.— 8 млрд і у 2054 р. — 9 млрд.

Найвищі у світовій історії темпи приросту населення (до 2 % нарік) спостерігалися на початку 1960-х pp. Тоді й виникло поняття демографічний вибух, яким характеризують надзвичайно швидкі темпи зростання кількості населення.

Особливо швидкими темпами зростає кількість населення у країнах, що розвиваються. Якщо у 1950 р. частка населення у них становила 67 % від всього населення Землі, то у 2000 p.— 80 %.

Місто в 19 ст.

Новонароджені

Корінні жителі Африки

Природний рух та відтворення населення

Відтворення населення — сукупність процесів народжуваності і смертності, що забезпечують відтворення нових поколінь на Землі. Воно може бути розширеним (народжуваність перевищує смертність), простим (народжуваність дорівнює смертності) і звуженим (народжуваність менша за смертність).

У сучасному світі умовно виділяють два головні типи відтворення населення. Перший тип відтворення населення спостерігається у всіх високорозвинутих країнах, в тому числі постсоціалістичних. Характеризується він. середніми та низькими показниками народжуваності і смертності, незначним (менше за 12 на 1000 осіб) приростом населення. Середні показники відтворення населення для країн першого типу на початку XXI ст. виражаються такими коефіцієнтами: 11 - 10 = 1. Станом на 2006 р. у багатьох країнах Європи (у 16) коефіцієнт народжуваності настільки низький, що не забезпечує навіть простого відтворення. Така ситуація спостерігається в Німеччині, Австрії, Італії, Угорщині, Чехії, Болгарії, Україні (найбільша абсолютна величина від'ємного коефіцієнта природного приросту серед країн світу), Білорусі, Росії та ін.

Другий тип характеризується високою народжуваністю, значним зниженням показників смертності і високими темпами зростання кількості населення (більшість країн Африки, Азії і Латинської Америки). Висока народжуваність зумовлена збереженням у більшості країн цієї групи традицій багатодітності, які часто підтримуються домінуючими там релігіями. Показники смертності (особливо дитячої) там різко знизилися у XX ст.

Середні показники природного руху населення для країн другого типу відтворення на початку XXI ст. виражалися такими коефіцієнтами: 25 - 9 = 16. В Африці спостерігався найбільший коефіцієнт природного приросту (42 - 14 - 28). Таким чином, саме країни другого типу відтворення спричиняють ситуацію -"демографічного вибуху".

Демографічна політика

Демографічна політика — це система заходів, що здійснюється державою з метою регулювання демографічних процесів, розв'язання специфічних для цієї країни проблем народонаселення.

Країни першого типу відтворення, а особливо ті, які вступили у четверту фазу демографічного переходу (Франція, Швеція, Німеччина, Данія, Бельгія, Нідерланди, Угорщина, Чехія та ін.), запроваджують систему заходів економічного стимулювання народжуваності (сімейні допомоги, різного роду заохочувальні виплати, пільги багатодітним родинам і молодим подружжям у забезпеченні житлом, оплаті комунальних послуг тощо), адміністративно-правові заходи (зниження віку реєстрації шлюбів, заборона абортів та ін.). Дуже важливу роль відіграє пропаганда важливості материнства і батьківства, як однієї з цінностей громадянського суспільства, статеве виховання молоді тощо.

У країнах з дуже високим приростом населення демографічна політика має зовсім іншу спрямованість. Вона передбачає систему заходів, що покликані значно обмежити темпи приросту населення, стабілізувати його кількість у державі. Дуже малоефективною є демографічна політика урядів у слаборозвинених країнах Африки. У мусульманських країнах, де також характерні швидкі темпи приросту населення, релігія продовжує заохочувати багатодітність населення.

Демографічна політика
Статевий та віковий склад населення
Етнічний (національний) склад населення. Найчисленніші народи і мовні сім'ї
Релігії народів світу
Нерівномірність розміщення населення на Землі
Урбанізація та її проблеми. Міське населення світу
Сільське населення світу
Міграційні процеси
Трудові ресурси та зайнятість населення
ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ